ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
30 липня 2018 року № 826/13664/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Публічне акціонерне товариство "Фідобанк"
про зобов"язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань тимчасових обмежень здійснення неплатоспроможним банком операцій за вкладами, оформленого протоколом від 04.08.2017 № 37 в частині відхилення пропозиції Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" щодо внесення змін та доповнень до переліку вкладників, які мають право на отримання відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за клієнтом ОСОБА_1;
- зобов"язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із зазначенням суми до виплати у розмірі 120077,10 грн.
В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14, та зазначає, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб протиправно не включено позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки позивач має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві "Фідобанк" .
Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14, та зазначив, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб правомірно відхилено пропозицію Уповноваженої особи на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" щодо внесення змін та доповнень до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, оскільки первинні документи не відповідають АБС банку.
Представником Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" подані письмові пояснення, в яких третя особа зазначила, що грошові кошти повернуті на поточний рахунок ОСОБА_2, від імені якого здійснено розміщення депозиту, оскільки відділення банку по технічним причинам не здійснено відкриття поточного рахунку на ім"я ОСОБА_1, на який повинні були зарахуватись основна сума та відсотки по депозиту в день закінчення договору банківського вкладу. Також представник третьої особи зазначив, що Банком проведено дії по виправленню помилки та після прийняття рішення виконавчою дирекцією Фонду про включення до реєстру на виплату ОСОБА_1 буде здійснено перерахування з рахунку 2909 (Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку), який відкритий на ім"я ОСОБА_1, на рахунок НОМЕР_3 (кредиторська заборгованість перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб) суму 120 077,10 грн.
ОСОБА_2 підтримав позицію позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
19 лютого 2016 року ОСОБА_2 розмістив в Публічному акціонерному товаристві "Фідобанк" депозит в сумі 195 000 грн. на строк до 19.05.2016 на користь третьої особи ОСОБА_1, відповідно до заяви про розміщення банківського вкладу № 391014-980/2016 від 19.02.2016.
17.05.2016 позивач звернувся до Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" із заявою, згідно якої просив вважати його власником банківського вкладу, що був розміщений на підставі договору № 391014-980/2016 від 19.02.2016 у сумі 195 000 грн.
На підставі рішення Національного банку України від 20 травня 2016 року №8 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 травня 2016 №783«Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «ФІДОБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 20 травня 2016 року до 19 червня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПУАТ «ФІДОБАНК», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Коваленку Олександру Володимировичу строком на один місяць з 20 травня 2016 року до 19 червня 2016 року включно.
18 липня 2016 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення № 142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» на підставі якого Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1265 від 19 липня 2016 року «Про початок ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку, яким розпочато процедуру ліквідації Банку з 20 липня 2016 року по 19 липня 2018 року включно та делеговано всі повноваження ліквідатора ПУАТ «ФІДОБАНК», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Коваленку Олександру Володимировичу з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року включно.
На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21 липня 2016 року опубліковано оголошення про те, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 19 липня 2016 року №1265 «Про початок процедури ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», Фонд з 22 липня 2016 року розпочинає виплати коштів вкладникам зазначеного банку.
Для отримання коштів вкладники Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» з 22 липня 2016 року до 02 вересня 2016 року включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду: ПАТ «АЛЬФА Банк», ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», ПАТ «КРЕДОБАНК», ПАТ «ПУМБ», ПАТ «ПІВДЕННИЙ», АБ «УКРГАЗБАНК».
Як встановлено під час розгляду справи, кошти позивачу виплачені не були.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Частиною першою статті 3 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 4452-VI) встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Згідно з частинами першою, другою статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, окрім іншого, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 5 до цього Положення.
Переліки, зазначені у цьому пункті, надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. У супровідному листі зазначаються назви переліків, кількість інформаційних рядків та підсумкові значення сум.
Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, формується за структурою, визначеною додатком 7 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону.
Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 8 до цього Положення, що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Положення Фонд завантажує поданий уповноваженою особою Фонду Перелік до програмно-апаратного комплексу Фонду та здійснює його перевірку в частині:
1) невключення до Переліку інформації про рахунки вкладників, розмір залишку гарантованої суми яких становить менше 10 гривень або більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, незалежно від кількості вкладів в одному банку;
2) невключення до Переліку інформації про рахунки:
вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону;
за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку;
осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;
вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;
вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону;
3) наявності необхідних для проведення ідентифікації реквізитів вкладника;
4) коректності реквізитів вкладника та іншої інформації.
Пунктом 2 розділу ІІІ Положення встановлено, що Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Положення Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.
Фонд складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.
Як встановлено під час розгляду справи, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відхилено пропозицію Уповноваженої особи на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" щодо внесення змін та доповнень до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду щодо включення вкладника ОСОБА_1, оскільки первинні документи не відповідають АБС банку.
Листом від 12.06.2017 за № 43-12060/17 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" про те, що пропозиції щодо включення вкладника ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду будуть подані на розгляд Комісії після проведення Уповноваженою особою дій по виправленню помилок та подання нею звернення про внесення змін і доповнень до переліку вкладників банку, які мають право на отримання гарантованої
З метою виправлення допущеної Банком помилки при оформленні 19.02.2016 депозиту в сумі 195 000 грн. ОСОБА_2 на користь третьої особи, а саме: ОСОБА_1, відповідно до заяви про розміщення банківського вкладу № 391014-980/2016 від 09.02.2016, Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" проведено наступні дії:
- на підставі офіційної заяви ОСОБА_2 про відкликання його заяви №640112/НОМЕР_1 про задоволення вимог кредитора (додаток 2 до даного листа), Уповноваженою особою на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" направлено лист до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо внесення змін до реєстру кредиторів в частині зменшення суми в реєстрі на суму 120 077,10 грн., яка була внесена в реєстр за заявою ОСОБА_2 (додаток 3 до даного листа);
- на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду № 2773 від 29.06.2017 про зміни № 7 до реєстру кредиторів Банку (Додаток 4 до даного листа), Банком здійснено перерахування з рахунку НОМЕР_4 (кредиторські вимоги 4 черга ОСОБА_2) на рахунок НОМЕР_5 (інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку), відкритий на ім"я ОСОБА_1 на суму 120 077,10 грн.
Про вчинені дії Уповноважена особа Фонду повідомила директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Додатково в листі зазначено, що після прийнятого рішення виконавчою дирекцією Фонду про включення до реєстру на виплату ОСОБА_1, Банком буде здійснено перерахування з рахунку _2909 (Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку), який відкритий на ім"я ОСОБА_1 на рахунок НОМЕР_3 (Кредиторська заборгованість перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб) суму 120 077,10 грн.
За результатами розгляду наданих Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" матеріалів, комісією з питань тимчасових обмежень здійснення неплатоспроможним банком операцій за вкладами прийнято рішення (витяг з протоколу №37 від 04.08.2017) про звернення до виконавчої дирекції Фонду з пропозицією відхилити пропозиції Уповноваженої особи на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" щодо внесення змін та доповнень до переліку вкладників, які мають право на отримання відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, за клієнтом ОСОБА_1 у зв"язку з тим, що первинні документи не відповідають даним АБС банку.
Судом під час розгляду справи досліджено виписки по особовим рахункам та встановлено наявність відмінностей в частині розміру вкладу, яка підлягає виплаті позивачу.
Разом з тим, сторонами не заперечується той факт, що позивачу підлягає відшкодуванню сума в розмірі 120 077,10 грн., враховуючи ті обставини, що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 кошти у сумі 77 817,93 грн., які ОСОБА_2 отримав через банк-агент, як частину гарантованої суми Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладом № 391014-980/2016 від 19.02.2016.
При цьому суд зазначає, що позивач, як власник грошових коштів, не може бути позбавлений права на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, враховуючи, що невідповідність даних АБС банку та договору банківського вкладу зумовлено технічними проблемами Банку.
З урахуванням наведеного та враховуючи вчинення Уповноваженою особою на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" дій по виправленню допущеної Банком помилки при оформленні 19.02.2016 депозиту ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов"язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із зазначенням суми до виплати у розмірі 120077,10 грн.
При цьому, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини щодо відповідальності держави щодо виконання власних повноважень.
Зокрема, згідно з пунктами 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України) заява № 29979/04, у якому проаналізовано поняття "належне урядування".
Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), п. 38).
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог .
У відповідності до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з умовами договору про надання правової допомоги та представлення інтересів від 31.10.2017 № 2017/08-31, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Митнюк Валерієм Івановичем, адвокат за дорученням Клієнта бере на себе зобов"язання по захисту прав та інтересів Клієнта, пов"язаних з невключенням Замовника до списків вкладників ПУАТ "Фідобанк", які мають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Пунктом 3.1 договору визначено, що сума винагороди (гонорару) Адвокату та порядок оплати за надання правової допомоги та представлення інтересів за цим договором встановлені в Додатку до даного договору, який є частиною даного договору.
Як вбачається з додатку № 1 до договору № 2017/08-31 від 31.08.2017, оплата винагороди (гонорару) складається з двох частини:
1. авансовий платіж, який сплачується замовником до моменту надання послуг, в розмірі:
- 3000 грн. за складання позову в суд;
- 3000 грн. за виїзд в судове засідання
2. основний гонорар в розмірі 10 % від стягнутої судом суми боргу, який сплачується замовником після отримання позитивного рішення суду (виконання роботи).
На підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт представником позивача ОСОБА_9 надано акти прийняття-передачі наданих послуг від 23.10.2017 (надані послуги: попереднє опрацювання матеріалів, законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, формування правової позиції; консультації, складання адміністративного позову в Окружний адміністративний суд міста Києва за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Фідобанк", ОСОБА_2 про зобов"язання вчинити дії) та від 31.01.2018 (надані послуги: виїзд та представлення інтересів ОСОБА_1 в судовому засіданні 31.01.2018).
На підтвердження оплати наданих послуг адвоката Митнюка В.І. представником позивача ОСОБА_9 надані квитанції до прибуткового касового ордера № 2017/09-01 від 01.09.2017 та № 2018/01-18 від 18.01.2018.
Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.09 р. № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.
Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст. 3, ст. 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.
Зважаючи на викладене у сукупності, а також те, що матеріали справи містять документальне підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу та відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката з доведенням неспівмірності витрат, суд вважає за можливе задовольнити у повному обсязі вимогу позивача стосовно стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, що складає 18 007,71 грн.
Сплачена сума судового збору за звернення до суду з даним позовом складає 1 344,80 грн.
Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: 14013, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань тимчасових обмежень здійснення неплатоспроможним банком операцій за вкладами, оформленого протоколом від 04.08.2017 № 37 в частині відхилення пропозиції Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" щодо внесення змін та доповнень до переліку вкладників, які мають право на отримання відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за клієнтом ОСОБА_1.
3. Зобов"язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Києва, вул.Січових стрільців, 17, ідентифікаційний код 21708016) включити ОСОБА_1 (місце реєстрації: 14013, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із зазначенням суми до виплати у розмірі 120077,10 грн.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: 14013, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати у розмірі 19 352 (дев"ятнадцять тисяч триста п"ятдесят дві) грн. 51 коп. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Києва, вул. Січових стрільців, 17, ідентифікаційний код 21708016).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева