про відмову в забезпечені адміністративного позову
30 липня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/512/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
В провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.
27.07.2018 до суду надійшла заява від позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу від 24.05.2018 року № ЧВ-236/18/320/АВ/П/2ПТ/ТД-1ФС/086 Управління Держпраці у Чернівецькій області та заборони Управлінню Держпраці у Чернівецькій області здійснювати стягнення за постановою про накладення штрафу від 24.05.2018 року № ЧВ-236/18/320/АВ/П/2ПТ/ТД-1ФС/086.
Порядок розгляду заяви про забезпечення позову врегульовано статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1-3 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Аналізуючи наведені позивачем обґрунтування заяви про забезпечення позову та матеріали справи вбачається, що в даному випадку відсутній факт винятковості, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи та її розгляд у судовому засіданні.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, перевіривши наявні у справі матеріали, з урахуванням вимог закону, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Наведеними вище нормами процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень крім випадків встановлених статтею 78 цього кодексу.
Суд звертає увагу на те, що для вжиття заходів забезпечення позову повинні існувати реальні обставини наведені у вказаній нормі. Однак, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, а також не наведено у заяві обставини, які б вказували на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Позивач в обґрунтування позовних вимог не надав доказів наявності реальних обставин існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а також доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
В обґрунтуваннях вказаної заяви, заявник надав суду заяву на двох арк., із додатком квитанції про сплату судового збору, у змісті якої посилається на те, що строк пред'явлення постанови до виконання зазначається до 24.08.2018 року включно. За даними автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 27.07.2018 року виконавче провадження щодо позивача як боржника ще не відкрито. Таким чином забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу від 24.05.2018 року № ЧВ-236/18/320/АВ/П/2ПТ/ТД-1ФС/086 Управління Держпраці у Чернівецькій області та заборони Управлінню Держпраці у Чернівецькій області здійснювати стягнення за постановою про накладення штрафу від 24.05.2018 року № ЧВ-236/18/320/АВ/П/2ПТ/ТД-1ФС/086 дозволить позивачу уникнути відкриття виконавчого провадження і стягнення коштів та майна позивача до набрання законної сили рішенням суду про визнання постанови протиправною та її скасування або її законності.
Звернувшись із заявою про забезпечення позову, позивач не вказав у чому саме полягає очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, неможливість захисту його прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів чи потрібно буде для відновлення прав докласти значних зусиль та витрат. Крім того, не надав доказів, а також не вказав на ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень.
У вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Заявник, не надав суду належних доказів, а також доказів, які б свідчили про очевидність протиправності прийнятих оскаржуваних рішень відповідачем.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06 березня 2008 року № 2.
З урахуванням зазначених обставин, судом встановлено, що позивачем не надано обґрунтованих доводів та доказів, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам, свободам та інтересам. Позивачем не доведено наявність підстав для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, а тому, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення адміністративного позову.
Заявником не наведено переконливих доводів (обґрунтованих припущень), які б могли свідчити про те, що невжиття заходів, про які він просить, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду даної справи, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся стане неможливим.
Враховуючи викладене вище, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення даного позову, а тому відмовляє у задоволенні такої заяви.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 150, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову відмовити.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя П.Д. Дембіцький