30 липня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/360/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду в Чернівецькій області Кіцманське управління обслуговування громадян про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням позовної заяви у новій редакції, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Кіцманського управління обслуговування громадян, яка полягає у не прийнятті рішення про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти пенсій відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Кіцманське управління обслуговування громадян, здійснити виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти пенсій відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на користь позивача - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків:НОМЕР_1.
В обґрунтування позову позивач, посилаючись на пункт 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на постанову Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909, вказував, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу для виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій період роботи з 20.04.1990 р. по 20.06.1994 р. на посаді заступника директора Чернівецького професійного ліцею автомобільного сервісу. Вважає дану бездіяльність відповідача протиправною, оскільки невиплата грошової допомоги обмежує його права як працюючого пенсіонера.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач) подало до суду відзив на позовну заяву, в якому вказувало, що немає підстав для зарахування періоду роботи позивача на посаді заступника директора Чернівецького професійного ліцею автомобільного сервісу до стажу, що дає право на призначення одноразової грошової допомоги. Зазначало, що відомості про займані позивачем посади з 21.04.1990 р. по 20.06.1994 р. не відповідають назвам посад, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909. Зокрема, вказувало, що в трудовій книжці відсутні відомості про роботу позивача на посаді заступника директора з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи.
Ухвалою суду відкрито провадження у адміністративній справі №824/360/18-а та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
19.07.2018 р. у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов.
Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулося 19.07.2018 р., заперечував проти позовних вимог, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Після заслуховування вступного слова учасників справи та дослідження доказів на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, представниками сторін подано до суду заяви про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), відповідно до поданої заяви, 03.01.2013 р. управлінням Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області, правонаступником якого з 14.04.2017 р. є Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, призначено пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 13, 32, 55).
10.10.2017 р. позивач звернувся до Кіцманського управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою, в якій просив надати відповідь на якій підставі йому не нараховано доплату до пенсії за педагогічну роботу та одноразову грошову допомогу в розмірі 10 (десяти) окладів (а.с. 23).
Листом №429/С-11 від 23.10.2017 р. Кіцманське управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі десяти пенсій відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Пенсія призначена та виплачується згідно з чинним законодавством (а.с. 24).
В обґрунтування відмови відповідач вказував, що перевіркою матеріалів пенсійної справи встановлено, що загальний стаж позивача складає 43 роки 10 місяців 13 днів. Управлінням було направлено запит від 05.01.2017 р. №62/02 до Чернівецького професійного ліцею автомобільного сервісу про період роботи з 20.04.1990 р. по 20.06.1994 р. щодо уточнення найменування посади.
У відповіді на зверненя, відповідач також зазначив, що згідно акту зустрічної перевірки з 27.08.1990 р. по 20.06.1994 р. позивач займав посаду заступника директора Чернівецького професійного ліцею автомобільного сервісу. Дана посада не передбачена переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не виплати одноразової грошової допомоги у розмірі десяти пенсій протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про професійно-технічну освіту" №103/98-ВР від 10.02.1998 р. законодавство України про професійно-технічну освіту базується на Конституції України і складається з Закону України "Про освіту", цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до ст. 45 цього Закону до педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів та установ професійно-технічної освіти належать викладачі, вихователі, майстри виробничого навчання, старші майстри виробничого навчання, інструктори виробничого навчання, методисти, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники професійно-технічних навчальних закладів та інші працівники, які беруть безпосередню участь у навчально-виховній роботі.
Вимоги до педагогічного працівника визначаються кваліфікаційною характеристикою, що затверджується Міністерством праці та соціальної політики України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти.
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 р. (в редакції закону на час призначення пенсії позивачу) право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, відповідно до п. "е" працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 р. (із змінами та доповненнями) - особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1191 від 23.11.2011 р. затверджений Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191).
Пунктом 2 зазначеного вище Порядку №1191 передбачено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Пунктом 4 Порядку №1191 передбачено, що страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Крім цього, відповідно до пунктів 5-7 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із ст. ст. 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення.
Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (в редакції на час призначення пенсії позивачу) встановлено, що право на пенсію за вислугу років, а відповідно і на призначення одноразової грошової допомоги дає робота на посадах, зокрема, в професійно-технічних навчально-виховних навчальних закладах (навчальної, виховної, навчально-виробничої) директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України затверджено "Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" №963 від 14.06.200 р. до якого віднесено, зокрема посади заступника з навчальної, виховної, навчально-виховної, методичної, виробничої, навчально-методичної, навчально-виробничої роботи; заступники директора з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи центрів професійної, медичної, фізичної та соціальної реабілітації інвалідів; ранньої реабілітації дітей-інвалідів.
Таким, чином виплата пенсій за вислугу років безпосередньо пов'язана з важким та шкідливим характером роботи, виконання якої може спричинити втрату професійної працездатності до досягнення загального пенсійного віку. Тому законодавець надав можливість окремим категоріям спеціалістів за своїм бажанням припинити таку роботу за наявності спеціального стажу та отримувати пенсію за вислугу років.
З аналізу вищенаведених норм права, суд приходить до висновку, що право на призначення одноразової грошової допомоги мають громадяни, які мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на посадах в професійно-технічних навчально-виховних навчальних закладах (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, в т. ч. старшого майстра виробничого навчання, майстра виробничого навчання, заступника з навчальної, виховної, навчально-виховної, методичної, виробничої, навчально-методичної, навчально-виробничої роботи.
Судом встановлено, що позивачу призначена пенсія на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 03.01.2013 р., загальний стаж роботи складає 43 роки 10 місяців 13 днів.
З матеріалів справи видно, що 22.12.2016 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області проведено звірку документів з метою встановлення відповідності даних про стаж первинним документам, що надані для призначення пенсії за вислугу років державним професійно-технічним навчальним закладом "Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу", за результатами якої видано довідку №872 від грудня 2016 р.
Перевіркою встановлено, що згідно відомостей по нарахуванню заробітної плати працівникам гр. ОСОБА_1 значився на таких посадах: 1990 р. - старший майстер (з квітня по серпень); 1990 р. - заступник директора (з серпня по грудень); 1991 р. - 1994 р. - заступник директора (по грудень) (а.с. 30).
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку № 637).
Отже, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує його стаж роботи.
Дослідженням трудової книжки позивача встановлено наступне:
- 01.09.1975 р. позивача зараховано на посаду майстра виробничого навчання групи оглядачів-ремонтників вагонів Чернівецького професійного училища №1, на підставі наказу №241 від 01.09.1975 р.;
- 25.05.1976 р. Чернівецьке професійне училище №1 реорганізовано в технічне училище, а 20.09.1984 р. реорганізовано в середнє професійно-технічне училище №14;
- 20.04.1990 р. позивач звільнений із займаної посади у зв'язку з переводом в СПТУ №1 відповідно до наказу №40-к від 19.04.1990 р;
- 20.04.1990 р. позивач прийнятий на посаду старшого майстра Чернівецького СПТУ - 1 відповідно до наказу №35 від 20.04.1990 р.;
- 27.08.1990 р. позивач переведений на посаду заступника директора по УПР Чернівецького СПТУ -1 відповідно до наказу №71 від 27.08.1990 р.;
- 20.06.1994 р. звільнений з займаної посади по ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією СПТУ - 1 відповідно до наказу №27 від 16.06.1994 р.;
- 29.08.1994 р. позивач прийнятий на посаду майстра виробничого навчання в ПТУ №14 м. Чернівці відповідно до наказу №108-к від 29.08.1994 р.;
- 20.02.1996 р. позивач звільнений із займаної посади у зв'язку з обранням на посаду директора ПТУ №14 відповідно до наказу №21-к від 27.02.1996 р.;
- 27.02.1996 р. позивач призначений на посаду директора ПТУ №14 відповідно до наказу №21-к від 27.02.1996 р.;
- 01.03.2001 р. контракт з директором (позивачем) переукладено з 01.03.2001 р. до 01.03.2006 р. відповідно до наказу МОНУ №138-к від 01.03.2001 р. (а.с. 7-11).
Вказані обставини також підтверджуються довідкою Чернівецького професійного ліцею автомобільного сервісу №996 від 07.12.2016 р., відповідно до змісту якої позивач був прийнятий в ПТУ №1 - 10.04.1990 р. на посаду старшого майстра (наказ №35 від 20.04.1990 р.); 27.08.1990 р. переведений з посади старшого майстра на посаду заступника директора з НВР (навчально-виховної роботи) (наказ №71 від 27.08.1990 р); 20.06.1994 р. звільнений із займаної посади в зв'язку з ліквідацією училища (наказ №27 від 16.06.1994 р.) (а.с. 29).
Дослідженням довідки виданої державним професійно-технічним навчальним закладом "Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу" №171 від 18.07.2018 р. встановлено, що відповідно до посадової інструкції старшого майстра та заступника директора з навчально-виробничої роботи ОСОБА_1 починаючи з 20.04.1990 р. по 27.08.1990 р. працював на посаді старшого майстра, а з 27.08.1990 р. переведений на посаду заступника директора з навчально-виробничої роботи Чернівецького СПТУ №1 та звільнений з посади 20.06.1994 р. в зв'язку з ліквідацією СПТУ №1. Правонаступником СПТУ №1 стало ПТУ №6, надалі перейменоване в Чернівецькій ліцей автомобільного сервісу (а.с. 52).
Як вказував відповідач у листі-відмові №429/с-11 від 23.10.2017 р. до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років позивачу зараховано наступні періоди: 01.09.1975 р. - 20.04.1990 р.; 29.08.1994 р. - 30.06.2000 р.; 01.07.2000 р. - 31.12.2003 р.; 01.01.2004 р.- 31.12.2004 р.; 01.01.2005 р. - 31.12.2005 р.; 01.01.2006 р. - 31.01.2013 р.
У листі - відмові відповідач також зазначив, що згідно акту зустрічної перевірки з 27.08.1990 р. по 20.06.1994 р. позивач займав посаду заступника директора Чернівецького професійного ліцею автомобільного сервісу. Дана посада не передбачена переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909 з огляду на дані обставини відсутні підстави для виплати одноразової допомоги в розмірі десяти пенсій відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
У відзиві на позов відповідач зазначив, що до страхового стажу позивача, що дає право на призначення одноразової грошової допомоги зараховано періоди: 01.09.1975 р. - 20.04.1990 р. та 29.08.1994 р. - 31.01.2013 р. Загальний стаж на посадах, що дає право на призначення пенсії за вислугу років у позивача становить 33 роки та 23 дні, що є меншим необхідного стажу встановленого законом - 35 років.
Отже, відповідач не зарахував до стажу роботи, що дає право на призначення одноразової грошової допомоги період роботи на посадах старшого майстра з 20.04.1990 р. по 27.08.1990 р. та заступника директора з навчально-виробничої роботи Чернівецького СПТУ №1 з 27.08.1990 р. по 20.06.1994 р.
Як зазначено вище, право на призначення одноразової грошової допомоги мають громадяни, які мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на посадах в професійно-технічних навчально-виховних навчальних закладах (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, в т. ч. старшого майстра виробничого навчання, майстра виробничого навчання, заступника з навчальної, виховної, навчально-виховної, методичної, виробничої, навчально-методичної, навчально-виробничої роботи.
З огляду на наведені вище норми матеріального права та встановлені по справі обставини, суд приходить до переконання, що посада заступника директора з навчально- виробничої роботи СПТУ № 1, яку займав позивач у період з 27.08.1990 р. по 20.06.1994 р. включено, відноситься до переліку посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909.
Отже, період роботи позивача з 27.08.1990 р. по 20.06.1994 р. включено на посаді заступника директора з навчально виробничої роботи СПТУ № 1 необхідно зарахувати до спеціального стажу, що надає право на пенсію за вислугу років та дає право на призначення одноразової грошової допомоги.
Судом встановлено, що стаж роботи позивача на посадах, що дають право на отримання одноразової допомоги в розмірі десяти пенсій відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" становить 36 років 10 місяців 18 днів, а саме:
- з 01.09.1975 р. по 20.04.1990 р. - 14 років 7 місяців 20 днів;
- з 27.08.1990 р. по 20.06.1994 р. - 3 роки 9 місяців 25 днів;
- з 29.08.1994 р. о 31.01.2013 р. - 18 років 5 місяців 3 дні.
Таким чином, загальний стаж на посадах, що дає право на призначення пенсії за вислугу років у позивача становить 36 років 10 місяців 18 днів, що є більшим необхідного стажу встановленого законом - 35 років.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що період з 27.08.1990 р. по 20.06.1994 р. включно (3 роки 9 місяців 25 днів) під час якого позивач працював на посаді заступника директора з навчально-виробничої роботи Чернівецького СПТУ № 1 протиправно не враховано відповідачем у стаж позивача, що дає право на отримання одноразової допомоги в розмірі десяти пенсій відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність своєї бездіяльності щодо не прийняття рішення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі десяти пенсій відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому позов підлягає задоволенню.
Доводи відповідача щодо відсутності необхідного страхового стажу на відповідних посадах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909, суд відхиляє, оскільки вказані доводи спростовуються встановленими по справі обставинами.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Кіцманське управління обслуговування громадян, здійснити виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти пенсій відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на користь позивача - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків:НОМЕР_1, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 3-4 ст. 245 КАС України).
Із змісту вказаних норм видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ст. 245 КАС України.
Оскільки позивачем не заявлялася вимога про зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років період з 27.08.1990 р. по 20.06.1994 р. включно (3 роки 9 місяців 25 днів) на посаді заступника директора з навчально-виробничої роботи Чернівецького СПТУ № 1, з метою захисту порушених прав позивача, виходячи з принципу правової визначеності у спірних правовідносинах, керуючись положеннями ст. 245 КАС України, суд зобов'язує відповідача повторно розглянути заяву позивача від 10.10.2017 р., щодо неврахування доплати до пенсії за педагогічну роботу та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 10 (десяти) окладів.
При цьому суд звертає увагу відповідача, що під час повторного розгляду заяви позивача, він зобов'язаний розглянути вказану заяву враховуючи правовий висновок суду наведений в даній справі.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, що підтверджується квитанцією від 23.04.2018 р. №69.
Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 704,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 243, 245, 246 та 255 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області Кіцманського управління обслуговування громадян, щодо не прийняття рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі десяти пенсій відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
3. Зобов'язує Головне управління Пенсійного Фонду в Чернівецькій області (вул. Оренбурзька, 7А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.10.2017 р. щодо неврахування доплати до пенсії за педагогічну роботу та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 10 (десяти) окладів.
4. Стягнути з Головне управління Пенсійного Фонду в Чернівецькій області (вул. Оренбурзька, 7А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1., РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати (судовий збір) у сумі 704,80 грн.
Згідно ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.К. Левицький