25 липня 2018 року справа № 823/1381/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді: Паламаря П.Г.,
при секретарі: Трегулові Б.Л.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1.(за ордером),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
28.03.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) в якій позивач просить:
-визнати бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" протиправною щодо не включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
-зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно гарантованої суми у розмірі 90 000;
-зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 щодо коштів, які обліковуються на рахунку № НОМЕР_3 в ПАТ "Банк Михайлівський" до загального реєстру вкладників?ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду;
-визнати протиправним і скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 №42/2 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів), що є нікчемними" в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з перерахування коштів на рахунок ОСОБА_2 в ПАТ "Банк Михайлівський".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що всупереч норм чинного законодавства України, дані про його рахунок не включено відповідачем до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач 1, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. В надісланому відзиві проти позову зазначено, що кошти перераховувались позивачем на виконання договору позички, що не є вкладом, або коштами прирівняними до вкладу і обліковуються на рахунку позивача внаслідок вчинення нікчемного правочину, а тому у відповідача відсутні підстави для включення рахунків позивача до переліку рахунків вкладників для відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідач 2 у відзиві на позов зазначив, що відповідно до приписів закону у Фонду гарантування не виникло жодного обов'язку перед позивачем, а тому права позивача не могли бути порушені. Фонд гарантування не вчиняв та не допускав жодних протиправних дій/бездіяльності відносно позивача, а тому просив у задоволенні позову відмовити.
05.07.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 11.07.2018.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
05.04.2016 між ОСОБА_2 (сторона - 1), та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" (сторона - 2) укладений договір № 980-021-000216586.
Відповідно до п. 1.2 договору сторона - 2 приймає від сторони - 1 у власність кошти в сумі 90000 грн. (з виплатою процентів) на строк до 91 дня та зобов'язалася повернути кошти і виплачувати проценти в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.
Переказ коштів підтверджується квитанцією ПАТ "Банк Михайлівський" № QS022101 від 05.04.2016.
Окрім того, відповідно до договору, сторона - 2 повертає стороні - 1 кошти в безготівковій формі на рахунок сторони - 1 № НОМЕР_4 в ПАТ "Банк Михайлівський" і сплачує проценти на рахунок № НОМЕР_4 в ПАТ "Банк Михайлівський".
19 травня 2016 року на поточний рахунок позивача ОСОБА_2 № НОМЕР_4 від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" надійшли кошти в розмірі 90000грн, з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-021-000216586 від 05.04.2016", на рахунок позивача № НОМЕР_4 від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" надійшли кошти в розмірі 895,13 грн, з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-021-000216586 від 05.04.2016", що вбачається з виписок ПАТ "Банк Михайлівський" з особових рахунків.
Згідно витягу з додатку 2 до акту № 2 від 01.06.2016 комісією по перевірці правочинів ПАТ "Банк Михайлівський", визнано нікчемним правочином щодо перерахування коштів 19.05.2016 по договору № 980-021-000216586, на поточний рахунок в ПАТ "Банк Михайлівський" № НОМЕР_4, що виключає правові підстави для включення до переліку рахунків, які мають право на відшкодування коштів, рахунки позивача.
Також, в ході розгляду справи, судом встановлено, що на підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12 липня 2016 №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Відповідно до витягу з Акту № 2 від 01.06.2016 комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, встановлено нікчемність транзакцій з перерахування 19.05.2016 коштів ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" на рахунки фізичних осіб в ПАТ "Банк Михайлівський".
Однак, судом встановлено, що грошові кошти в сумі 90895,13 грн., надійшли платіжним дорученням від ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" на рахунки позивача в ПАТ "Банк Михайлівський" - 19.05.2017.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" - Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Як зазначає відповідач, в ході перевірки виявлені факти здійснення банком низки незаконних операцій (правочинів), в ході проведення яких, залучалися кошти фізичних осіб ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр".
Такі операції (правочини), на підставі ч. 3 ст. 38 Закону, визнані нікчемними уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію (ліквідацію) ПАТ "Банк Михайлівський", а зазначені клієнти банку, які укладали договори про залучення коштів з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" не включені до реєстру вкладників на виплату відшкодування за рахунок коштів Фонду.
З метою відшкодування коштів фізичним особам, які уклали договори з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 15 листопада 2016 року Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" №1736-VIII (далі - Закон №1736-VIII).
Згідно із Законом №1736-VIII до вкладу прирівняно кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом №1736-VIII, віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених Законом №1736-VIII, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Як стверджує відповідач, на договір позивача № 980-021-000216586 не розповсюджується Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Закон №1736-VIII.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач відмовив позивачу у включенні його рахунків до переліку рахунків, які мають право на відшкодування коштів в зв'язку з тим, що договір № 980-021-000216586 укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" є нікчемним.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 4 Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Статтею 26 Закону визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону, відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.
Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.
Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Положеннями ст. 38 Закону визначено ряд заходів, які повинна вживати Уповноважена особа Фонду, щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку.
Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Згідно з п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону (на які є посилання в наказі тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 №42/2 про затвердження результатів проведеної перевірки правочинів) правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Суд вважає, що право відносити правочини до нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.
Так, наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб в сумі 1298015973 грн. 74 коп., у відповідності до положень пунктів 7-9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно витягу з Додатку 2 до Акту № 2 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" включено позивача.
Суд зазначає, що жодна з підстав, вказаних у статті 38 Закону, не має відношення до правочинів, вчинених ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку).
За ст. 38 Закону перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів) укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.
За договором № 980-021-000216586 укладеним між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та позивачем, відповідні транзакції вчинені 19 травня 2016 року.
Згідно з ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
При цьому, згідно з ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Пунктом 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі.
Згідно з п. 1.30 даного Закону визначено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання та кореспондентські рахунки, при цьому зазначені види рахунків відкриваються на договірній основі, що укладаються між клієнтами та обслуговуючими їх банками.
Судом встановлено, що між позивачем та публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський" укладено договір та на виконання вказаного договору публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський" відкрито на ім'я позивача поточні рахунки № НОМЕР_4.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" відповідним платіжним дорученням зі свого розрахункового рахунку, ініціював 19.05.2016 переказ коштів позивачу на поточні рахунки № НОМЕР_4 по договору № № 980-021-000216586 в сумі 90895,13 грн.
Отже, ПАТ "Банк Михайлівський", виконуючи розрахунковий документ ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на суму коштів, які переказувались, тому ПАТ "Банк Михайлівський" не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед позивачем, забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто до позивача.
Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21 січня 2004 року.
При цьому, договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.
ПАТ "Банк Михайлівський" при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не встановлено, а отже, операції по перерахунку коштів були правомірними та відповідали чинному законодавству України.
Саме по собі отримання ПАТ "Банк Михайлівський" коштів на рахунки згідно з укладеними позивачем договорами не призводить до автоматичного визнання таких переказів нікчемними, оскільки це суперечило б чинному законодавству.
На переконання суду, в повідомленнях про нікчемність договорів не вказано з яких конкретних підстав відповідач вважає зазначені правочини нікчемними, відповідно не надані будь-які докази в підтвердження таких обставин.
Суд встановив, що на банківських рахунках позивача, що відкриті в ПАТ "Банк Михайлівський", перебувають грошові кошти, що підтверджується виписками по особовим рахункам. Зазначені кошти, які надійшли від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 26 Закону є вкладом та власністю позивача.
Закон не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником чи для вкладника. Головним є сам факт знаходження на рахунку вкладника грошових коштів.
Така правова позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України (постанова від 12.01.2016 № К/800/46158/15), що для вирішення питання про відшкодування Фондом коштів за вкладами немає правового значення походження коштів вкладу.
Також суттєвим для вирішення справи є те, що перерахування коштів з рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточні рахунки позивача здійснено 19 травня 2016 року, тобто до прийняття рішення Національним банком України від 23.05.2016 №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних".
Таким чином, рахунки позивача мають бути включеними до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На банківському рахунку позивача № НОМЕР_4, що відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський", перебувають грошові кошти, які надійшли від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по договору № 980-021-000216586, що підтверджується випискою по особовому рахунку та є власністю позивача. Тому, з огляду на відсутність включення його до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд вважає для повного захисту прав, за необхідне включити його до переліку рахунків.
Вимога позивача визнати протиправним і скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 №42/2 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів), що є нікчемними" в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з перерахування коштів на рахунок ОСОБА_2 в ПАТ "Банк Михайлівський" задоволенню не підлягає.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав й обов'язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила, а для інших осіб - лише у випадках, установлених законом, або за домовленістю з цими особами (стаття 202 ЦК України).
Згідно із частинами першою та другою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів банку, зокрема, забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За результатами цієї перевірки виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи Банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу Банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів Банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також наступають для сторін в силу вимог закону. Наказ Банку не є підставою для застосування таких наслідків, тому не може вважатись одностороннім правочином, адже він не є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків ані у Банку, ані у іншої сторони правочину, віднесеного наказом до нікчемних. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом Банку як суб'єкта господарювання, виданим керівником Банку в межах своїх повноважень.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 по справі № 910/12294/16 та від 04.07.2018 по справі № 826/1476/15.
В контексті наведеного, суд зазначає, що за відсутності підстав нікчемності правочинів уповноважені особи Фонду зобов'язані включити дані про рахунки позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, однак вказаних дій не вчинили, чим допустили протиправну бездіяльність.
Виходячи з п. 5 розділу 2 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за №1548/21860, протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків, в тому числі до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунок вкладника, який раніше не включений до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду додаткову інформацію про рахунок цього вкладника.
В контексті наведеного, суд зазначає, що за відсутності підстав нікчемності правочинів уповноважені особи Фонду зобов'язані включити дані про рахунки позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, однак вказаних дій не вчинили, чим допустили протиправну бездіяльність.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Для цілей цього Закону працівниками Фонду вважаються особи, які займають посади, передбачені штатним розписом.
Тобто, як вбачається з викладених норм, уповноважена особа Фонду є посадовою особою Фонду.
На підставі викладеного суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Підстави для відшкодування судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 205, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" протиправною щодо не включення рахунку ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" включити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно гарантованої суми у розмірі 90 895,13 грн.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 щодо коштів, які обліковуються на рахунку № НОМЕР_4 в ПАТ "Банк Михайлівський" до загального реєстру вкладників?ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.Г. Паламар
Повний текст рішення виготовлено 30.07.2018