Ухвала від 30.07.2018 по справі 2040/6015/18

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 липня 2018 р. Справа № 2040/6015/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61093, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до Начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ніколаєва Олексія Миколайовича (вул. Шевченко, буд.315 А, м. Харків, 61033, , Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вул. Шевченка, 315а, м.Харків, 61033, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ніколаєва Олексія Миколайовича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ніколаєва О.М. щодо надання неповної та необґрунтованої відповіді ОСОБА_1 на скаргу на незаконні дії працівника патрульної поліції від 15.01.2018;

- зобов'язати Начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ніколаєва О.М. надати повну та обґрунтовану відповідь ОСОБА_1 на скаргу на незаконні дії працівника патрульної поліції від 15.01.2018;

- зобов'язати Начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ніколаєва О.М. провести службове розслідування стосовно відповідності займаній посаді та професійної придатності інспектора роти №6 батальйону №2 лейтенанта поліції ОСОБА_3

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762,00 гривні.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову у даній справі є три вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною обраним позивачем способом захисту порушеного права, а отже сума судового збору становить 1409,60 грн.

Однак позивач при зверненні до суду не надав доказів сплати судового збору, що підтверджується переліком додатків до адміністративного позову.

Щодо клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що майновий стан ОСОБА_1 не дозволяє сплатити повню або частково судовий збір, оскільки на теперішній час ОСОБА_1 не працюючий, постійного доходу немає, має на утриманні матір.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу зазначеної норми, суддя приходить до висновку, що суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору фізичних осіб, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Однак позивачем не надано до суду доказів, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Надані позивачем копії відповідей не містять жодної інформації на чиї запити надані вказані відомості, відносно якої особи вони направлялись, не містять назви та підпису посадової особи, яка надавала вказані відомості, неможливо встановити яким чином вказані копії потрапили до позивача.

Натомість, матеріали справи містять копію квитанції №20 від 24.07.2018 року про оплату позивачем правової допомоги у розмірі 1000,00 грн, що спростовує твердження позивача про неможливість сплати судового збору.

Посилання позивача на витрачання коштів на купівлю ліків матері не підтверджені документально.

Суд зазначає, що посилання позивача на той факт, що судовий збір не може бути сплачений через відсутність у позивача коштів на сплату судового збору не є встановленою законом підставою для відстрочення сплати судового збору. Окрім того, позивачем не надано до суду будь-яких доказів, що свідчать про можливість сплати судового збору у майбутньому.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

"Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія-97" проти України" (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Європейський суд з прав людини у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії" (рішення від 21 січня 1999 року) постановив, що хоча стаття 6 Конвенції і гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона все-таки не встановлює жодних правил щодо прийнятності доказів або порядку їх оцінки. Тому встановлення таких правил взагалі є предметом, що регулюється національним законом і національними судами.

Враховуючи, що до суду не надано належних, достатніх та допустимих у розумінні КАС України доказів, які б свідчили про наявність правових підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Судом встановлено, що у позовній заяві не зазначено повне найменування першого відповідача, а застосовано скорочення, що не відповідає приписам наведеної статті та не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України другого відповідача.

Відповідно до вимог абзацу 2 частини 5 статті 94 КАС України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Натомість, додатки до адміністративного позову для відповідачів не містять підпис учасника справи із зазначенням дати засвідчення копій.

Згідно з вимогами п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Судом встановлено, що до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції позовні вимоги не звернені.

Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:

- надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1409,60 грн на розрахунковий рахунок 34318206084012, отримувач коштів УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999628, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- вказати ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України другого відповідача;

- вказати повне найменування першого відповідача;

- підтвердити відповідність всіх копій письмових доказів їх оригіналам, у порядку, встановленому чинним законодавством;

- викласти зміст позовних вимог до другого відповідача.

Суд наголошує, що відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.160, 161, 169, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ніколаєва Олексія Миколайовича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання копії ухвали.

Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків адміністративної позовної заяви у строк десять днів з моменту отримання копії ухвали та роз'яснити, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.Г. Котеньов

Попередній документ
75557839
Наступний документ
75557841
Інформація про рішення:
№ рішення: 75557840
№ справи: 2040/6015/18
Дата рішення: 30.07.2018
Дата публікації: 01.08.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо: