про повернення позовної заяви
24 липня 2018 р. Справа № 1840/2545/18
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Кравченко Є.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 35000 гривень 00 копійок;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича включити дані про ОСОБА_1 на суму 35000 гривень 00 копійок до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Михайлівський» у розмірі 35000 гривень 00 копійок.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 позов було залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору за вимогу майнового характеру та з підстав подачі позову після закінчення строків, установлених законом, та надано позивачу строк для усунення недоліків, шляхом подачі заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
19.07.2018 представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено, що у зв'язку з фінансовою неспроможністю сплатити судовий збір за другу позовну вимогу, позивач вимушений уточнити позовні вимоги, у зв'язку із чим просить суд:
- визнати бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича протиправною щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 35000 (тридцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича включити дані про ОСОБА_1 на суму 35000 (тридцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- стягнути солідарно з відповідачів понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.
Також, 19.07.2018 представником позивача в межах строку визначеного ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Перевіривши матеріали поданого позову, заяви про поновлення строку звернення до суду, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачу на підставі ч. 2 ст. 123, п. 9 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено зі змісту позову предметом позовних вимог у даній справі є оскарження бездіяльності відповідача щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язання вчинити дії.
Як свідчить зміст позову, ОСОБА_1 було відомо, що на підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 №124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно.
Крім іншого, дані оголошення також були розміщені на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в мережі Інтернет.
Листом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" від 22.09.2016, який доданий до позовної заяви, позивач був повідомлений про те, що здійснений переказ коштів (транзакція) від ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на рахунок позивача № НОМЕР_1, що відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський" визнано нікчемним. Факт отримання вказаного листа позивачем не заперечується. У позовній заяві він зазначає щодо повідомлення його вказаним листом про визнання переказу коштів (транзакції) від ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на рахунок позивача № НОМЕР_1 нікчемним.
Таким чином, позивач про порушене право дізнався або міг дізнатися згідно листа Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" від 22.09.2016, тобто початком перебігу строку звернення до суду є 22.09.2016, а закінченням - 22.03.2017.
Однак, з позовом до Ковпаківського районного суду м. Суми за захистом своїх прав позивач звернувся у квітні 2018 року, а до Сумського окружного адміністративного суду позивач звернувся лише 05.07.2018.
Згідно із частиною першою статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після спливу таких строків відносини вважаються стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, у зв'язку з цим посилання на необізнаність з чинним законодавством не є підставою для поновлення строку.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінувати учасників адміністративного судочинства та своєчасно виконання ними процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Разом з тим, суд не вбачає наявності об'єктивно непереборних обставин, які б не залежали від волевиявлення особи або пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що позбавили позивача можливості звернутися до адміністративного суду з даним позовом у встановлений процесуальним законодавством строк. У зв'язку з веденням у травні 2016 року тимчасової адміністрації, початком процедури ліквідації банку в липні 2016 року та офіційно встановленого строку звернення вкладників за отриманням коштів, а також отриманням у вересні 2016 року листа щодо визнання правочину нікчемним, позивач принаймні у вересні 2016 року міг і повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Однак, дізнавшись про відсутність своїх даних у Переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду та фактично про блокування вкладу в вересні 2016 року, позивач не надав жодних обґрунтованих і поважних причин не звернення до суду у встановлений законом строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року в адміністративній справі №826/281/16 (адміністративне провадження № К/9901/16754/18).
Суд, не бере до уваги доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду через те, що дана категорія спорів розглядалась деякий час в порядку цивільного чи господарського судочинства, в яких строк звернення до суду визначений 3 роки, та він звертався з аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства, виходячи з наступного.
Як вбачається із доданої до заяви про поновлення строку звернення до суду копії ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми по справі № 592/4134/18, провадження у вказаній справі було відкрито 23.04.2018, тобто за захистом своїх прав позивач вперше звернувся у квітні 2018 року.
Водночас, суд зауважує, що неоднозначна судова практика щодо підвідомчості подібних спорів існувала лише протягом 2016 - початку 2017 року. Навесні 2017 року Верховний суд України сформував чітку правову позицію стосовно підсудності згаданих спорів адміністративному суду.
Посилання позивача на те, що лист відповідача від 22.09.2016 не містить відмови позивачу у включенні його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Михайлівський», тому строк звернення до адміністративного суду саме за захистом даного права взагалі не почав спливати, судом до уваги не беруться, оскільки у позовній заяві позивач зазначає, що підставою протиправної, на його думку, бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стало те, що здійснений переказ коштів (транзакція) від ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на рахунок позивача № НОМЕР_1, що відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський" визнано нікчемним. Тобто зі змісту позовної заяви можливо дійти висновку, що отримавши повідомлення від 22.09.2016 позивач вже розумів, що його права порушено.
Крім того, статтею 27 Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначені строки для формування Уповноваженою особою переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, відповідно до якого виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат. Такі строки на час вручення позивачу повідомлення від 22.09.2016 закінчилися.
Згідно із положеннями пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 Кодексом адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, враховуючи, що позивачем не надано достатніх доказів, які б вказували на існування поважних причин пропуску строку до суду, ті ж докази та пояснення, які надані позивачем та знаходяться в матеріалах позову, не можуть бути визнані поважними, а також беручи до уваги, що судом таких обставин та причин не встановлено, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1, роз'яснивши йому, що відповідно до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 169, 248, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення з даним позовом до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвалу може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Є.Д. Кравченко