30 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1507/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С. в розглянув в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, третя особа: Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу.
08 травня 2018 року Головне управління ДФС у Полтавській області (надалі також - позивач, ГУ ДФС у Полтавській області) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі також - відповідач), третя особа: Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - третя особа, Кременчуьцка ОДПІ) про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 163198,78 грн.
Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що відповідач має непогашений податковий борг, який виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за землю. У зв'язку з цим просить стягнути даний борг у судовому порядку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Представник позивача та третьої особи надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги визнав /а.с. 55/.
Згідно частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, а також враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа - підприємець 23.02.2000 (а.с.12-13) та перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.
Згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за землю в розмірі 163198,78 грн, який виник за наступних обставин.
Позивачем 18.02.2015 подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з орендної плати за землю № 1500001380 за 2015 рік, згідно з якою платником самостійно визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати, по термінам сплати: 30.10.2015 - 9717,62 грн, 30.11.2015 - 9717,62 грн, 30.12.2015 - 9717,62 грн, 30.01.2016 - 9717,62 грн (а.с. 14-15).
Позивачем 10.02.2016 подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з орендної плати за землю № 90186003622 за 2016 рік, згідно з якою платником самостійно визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати, яка підлягає сплаті до бюджету в сумі 57727,99 грн (а.с. 16-17).
Позивачем 07.02.2017 подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з орендної плати за землю № 9012354020 за 2017 рік, згідно з якою платником самостійно визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати, яка підлягає сплаті до бюджету в сумі 57727,99 грн (а.с. 18-19).
Позивачем 20.02.2018 подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з орендної плати за землю № 9025889630 за 2018 рік, згідно з якою платником самостійно визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати, по термінам сплати: 02.03.2018 - 5424,05 грн, 30.03.2018 - 5424,05 грн (а.с. 20-21).
Судом встановлено, що заборгованість частково була погашена за рахунок самостійної сплати боргу в сумі 18120 грн, у зв'язку з чим відповідно до пп.129.1. п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України в автоматичному режимі в облікових картках платника нарахована пеня в розмірі 5762,18 грн.
З урахуванням факту наявності вищевказаних сум заборгованості, які не сплачені боржником у добровільному порядку у строк встановлений законом, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з положенням статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
З матеріалів справи суд встановив, що на виконання вищезазначених норм ГУ ДФС у Полтавській області сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 30.10.2015 №21775-15/463. Вимога направлена відповідачу, однак повернулася як не вручена з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 22).
Приписами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Таким чином, податкова вимога форми "Ю" від 30.10.2015 №21775-15/463 вважається врученою відповідачу.
Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано, а судом не встановлено.
Відповідно до відомостей витягів з інтегрованої картки платника податків податковий борг не переривався та станом на момент розгляду справи, з урахуванням суми недоїмки в розмірі 10382,04 грн., складає 163198,78 грн.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
З урахуванням наведеного, враховуючи визнання позовних вимог відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовну заяву Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), третя особа: Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Троїцька, 76, м. Кременчук, Полтавська область, 339617, код ЄДРПОУ 39780421) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) суму коштів за податковим боргом з орендної плати з фізичних осіб-підприємців у розмірі 163 198,78 грн (сто шістдесят три тисячі сто дев'яносто вісім гривень сімдесят вісім копійок) на розрахунковий рахунок № 33217815700006, одержувач: Управління державної казначейської служби України у м. Горішніх Плавнях /м. Горішні Плавні/ 18010900, код одержувача: 37802029, банк одержувача: ГУ ДКС України у Полтавській області, МФО 831019.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Головуючий суддя С.С. Бойко