про повернення позовної заяви
30 липня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 1640/2396/18
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Центральної Медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України, третя особа: Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної шкоди,
12 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства охорони здоров'я України, Центральної Медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України, третя особа: Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, в якій просить:
- визнати дії Міністерства охорони здоров'я України протиправними, вчинених за результатами звернень позивача;
- зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України: встановити ІІ групу інвалідності безтерміново з 14.02.2017; здійснити залік пропущеного терміну переогляду МСЕК за період з 01 липня 2013 року по 14 лютого 2017 року та визнати позивача інвалідом у зазначеному періоді;
- стягнути з Міністерства охорони здоров'я України кошти за нанесену матеріальну шкоду в розмірі неотриманої пенсії за період з 01.07.2013 по 14.02.2017, як інваліда другої групи; та з 14.02.2017 по час винесення рішення суду в розмірі недоотриманої пенсії по інвалідності уразі визнання інвалідом 2 групи; моральну шкоду та шкоду завдану здоров'ю в розмірі 2000000,00 грн;
- визнати протиправними дії Центральної Медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України;
- зобов'язати Центральну Медико-соціальну експертну комісію Міністерства охорони здоров'я України видати нову довідку з акту огляду МСЕК із новим висновком, замість серія АВ №0493488 від 14.02.2017; надіслати відповідні документи до всіх належних організацій для проведення зарахування пільг з житлово-комунальних платежів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року позовну заяву залишено без руху в зв'язку із невідповідністю останньої вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Для усунення недоліків встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали суду від 16 липня 2018 року позивач отримав 20.07.2018.
26 липня 2018 року до суду надійшли матеріали надані позивачем на виконання вимог ухвали суду від 16 липня 2018 року про залишення позовної заяви без руху.
Зокрема, позивачем надана заява про поновлення строку звернення до суду.
Оглянувши вказану заяву суд встановив, що наведені в ній обставини вже зазначалися позивачем в наданій до суду позовній заяві, яка ухвалою суду від 16 липня 2018 року залишена без руху, та які судом визнано як не поважні.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 цього Кодексу передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, з аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Частиною першою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України).
У справі Bellet v. Fгаnсе суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У справі Delcourt v. Belgium Європейський суд відзначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Позивач не навів суду жодних нових причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Посилання позивача на положення статей 268, 269,270 ЦК України є безпідставними, оскільки вони регулюють взаємовідносини у сфері приватно-правових (цивільних) відносин, а в даному випадку суд розглядає публічно-правовий (адміністративний) спір.
Суд звертає увагу на те, що у рішеннях від 27 лютого 1980 року у справі "Девеер проти Бельгії" та від 22 жовтня 1996 року у справі "Стаббігс та інші проти Великобританії" Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 16 липня 2018 року про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відтак, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Центральної Медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України, третя особа: Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної шкоди повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити ініціатору звернення разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017.
Суддя Г.В. Костенко