справа №813/1933/18
20 липня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Коморного О.І.
секретар судового засідання Мусій С.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача не прибув
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Пелещишин Наталії Романівни та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій міститься вимога визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Пелещишин Наталії Романівни Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, від 24 листопада 2017 року за № 38326300 про відмову у державній реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати Державного реєстратора зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на квартиру.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач 20 листопада 2017 року через центр надання адміністративних послуг Управління адміністративних послуг департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради подав заяву про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2. До заяви позивач додав всі необхідні документи, однак Державний реєстратор прав на нерухоме майно Пелещишин Наталія Романівна Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (надалі Відповідач) 24 листопада 2017 року прийняв рішення за № 38326300 про відмову у державній реєстрації права власності на квартиру, що розташована: АДРЕСА_3 з підстав відсутності документа, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об'єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо). Вважає прийняте рішення протиправним.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, просять позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у поданому відзиві. Позиція відповідача полягає у тому, що при прийнятті рішення відповідач керувався Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року (далі - Порядок). Вказує, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Відповідно до п. 78 Порядку для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об'єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подається документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об'єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо). Враховуючи, що договір будівельного підряду є неналежним правовстановлюючі документом у розумінні пункту 78 Порядку відповідачем прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав. Просить у задоволенні позову відмовити.
Суд заслухав вступне слово позивача та його представника, відповідача, дослідив подані сторонами докази та
встановив:
ОСОБА_1 20 листопада 2017 року через центр надання адміністративних послуг Управління адміністративних послуг департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради подав заяву про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2, яка зареєстрована в базі даних заяв за реєстраційним № 25313306. Відповідно до картки прийому заяви № 104388718 до заяви були додані наступні документи: квитанція про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав; технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2, виданий Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»; акт приймання-передачі об'єкта завершеного будівництва; довідка про 100% оплату вартості квартири; договір № 021/5 (передачі об'єкта незавершеного будівництва); договір № 21/5 підряду будівництва (завершення) об'єкта незавершеного будівництва; копія паспорта та індивідуальний податковий номер заявника; копія декларації про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: ЛВ143141910418, виданий Інспекцією ДАБК у Львівській обл.
За наслідками розгляду поданої позивачем заяви Державний реєстратор прав на нерухоме майно Пелещишин Наталія Романівна Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (надалі Відповідач) 24 листопада 2017 року прийняв рішення за № 38326300 про відмову у державній реєстрації права власності на квартиру, що розташована: АДРЕСА_3 . Підставою для відмові в реєстрації відповідачем вказано відсутність документа, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об'єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Суд згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Докази суду надають відповідно до ч. 3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року (далі - Порядок).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Особливості державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб або у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року (далі - Порядок).
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про Інвестиційну діяльність» інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об'єктів визначаються виключно законами.
Відповідно до п. 77 Порядку, державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб або у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, проводиться за заявою власника такого майна або за умови уповноваження власником такого майна на підставі договору - за заявою особи, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, у порядку, передбаченому пунктами 30 - 34 цього Порядку.
У разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об'єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 1 січня 2013 р., особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, відповідним кооперативом з метою забезпечення державної реєстрації права власності кожного окремого власника нерухомого майна можуть бути подані для долучення до Державного реєстру прав:
документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна);
затверджений особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися для будівництва об'єкта нерухомого майна, або затверджений загальними зборами кооперативу список членів кооперативу;
документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об'єкт нерухомого майна).
Документи для долучення до Державного реєстру прав, передбачені цим пунктом, подаються суб'єкту державної реєстрації прав або нотаріусу через веб-портал Мін'юсту шляхом формування заяви в електронній формі з обов'язковим зазначенням у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, та з долученням до неї електронних копій оригіналів документів, виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів з обов'язковим накладенням кваліфікованого електронного цифрового підпису.
Уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріус або його помічник в день формування заяви в електронній формі за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав реєструє її в базі даних заяв та після накладення кваліфікованого електронного цифрового підпису надає таку заяву заявникові шляхом надіслання її на електронну адресу, зазначену ним у відповідній заяві.
Державний реєстратор здійснює розгляд документів в електронній формі та за відсутності підстав для відмови у їх прийнятті вносить відомості про такі документи, а також відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, до відомостей про земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, що містяться у Державному реєстрі прав, з обов'язковим долученням до відомостей про документи електронних копій оригіналів таких документів, виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів.
У прийнятті документів може бути відмовлено виключно у разі, коли у Державному реєстрі прав відсутні відомості про зареєстровані речові права на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна.
Документи, подані особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, відповідним кооперативом, сформовані державним реєстратором за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час розгляду заяви, зберігаються в електронній формі у цьому Реєстрі.
Відповідно до п.78 Порядку, для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об'єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються:
документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об'єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).
У разі участі особи у фонді фінансування будівництва документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є видана управителем такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об'єкта інвестування.
У разі придбання особою безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та за наявності документ, згідно з яким здійснилося закріплення відповідного об'єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).
У разі придбання майнових прав на об'єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав; технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо).
У разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об'єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 1 січня 2013 р., також обов'язково зазначаються у відповідній заяві відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, та подаються завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, копії:
документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна);
документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об'єкт нерухомого майна).
У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, обов'язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.
Відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не зазначаються, а завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, копії документів, передбачені цим пунктом, не подаються у разі, коли такою особою відповідно до пункту 77 цього Порядку подано зазначені відомості та документи для долучення їх до Державного реєстру прав.
Згідно з п.79 Порядку, для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об'єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, у порядку, передбаченому пунктами 30 - 34 цього Порядку, подаються:
1) документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об'єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).
У разі участі особи у фонді фінансування будівництва документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є видана управителем такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об'єкта інвестування.
У разі придбання особою безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та за наявності документ, згідно з яким здійснилося закріплення відповідного об'єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).
У разі придбання майнових прав на об'єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав;
2) технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо);
3) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;
4) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна);
5) документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об'єкт нерухомого майна).
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.
У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, обов'язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Згідно поданої декларації про готовність об'єкта до експлуатації «реконструкція незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану», замовником та генеральним підрядником є приватне акціонерне товариство «Ірокс».
Згідно п.1.3 договору №21/5 від 04.02.2011 року, який позивачем подавався для реєстрації права власності, підрядник - ЗАТ «Ірокс», суб'єкт підприємницької діяльності, що виконує будівельно-монтажні роботи по завершенню будівництва «Обєкта».
Відповідно до п. 1.4 вказаного договору, замовник (позивач) - особа, яка здійснює оплату за виконані будівельно-монтажні роботи Підрядником по завершенню будівництва «Об'єкта» та отримує «Об'єкт» (завершене будівництво) у власність.
Водночас у п. 1.5 договору визначено, що «Обєкт» - незавершене будівництво, яке є власністю підрядника, що знаходиться за адресою м. львів, вул.. Шевченка, 418.
Отже незавершене будівництво належить ЗАТ «Ірокс».
У п.1.1 договору визначено, що замовник (позивач) оплачує у порядку та на умовах, визначених договором, вартість будівельно-монтажних робіт необхідних для завершення будівництва «Об'єкта» підрядником.
За цим Договором Замовник отримує право власності на «Об'єкт» (завершене будівництво) лише за умови виконання ним своїх зобов'язань по даному договору у повному обсязі (п.1.2 Договору).
Згідно з п. 4.1.1 договору, підрядник (ЗАТ «Ірокс»), зобов'язався виконати та передати Замовнику будівельно-монтажні роботи по завершенню будівництва «Обєкта».
Вищенаведене вказує на те, що предметом укладеного позивачем договору є власне будівельно-монтажні роботи.
Посилання позивача на те, що Договір № 21/5 підряду будівництва (завершення) об'єкта незавершеного будівництва від 02 лютого 2011 року між Позивачем та ПрАТ «Ірокс» за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу майбутньої речі, за яким у Позивача виникає право набуття в майбутньому права власності на квартиру за наступних відкладальних умов: закінчення будівництва і введення будинку в експлуатацію, проведення попереднього розрахунку за об'єкт нерухомості суд не бере до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази оформлення (реєстрації) квартири як об'єкта замовником будівництва - ЗАТ «Ірокс» та її передачі (як зареєстрованого об'єкта) позивачеві.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
З урахуванням викладеного суд погоджується з доводами відповідача, що поданий для держаної реєстрації договір будівельного підряду є неналежним правовстановлюючим документом у розумінні пункту 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року та правомірністю прийнятого відповідачем рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Згідно ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищенаведені приписи нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що відповідачем вказані норми дотримані, відтак позовні вимоги є необґрунтовані і не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати позивачеві не повертаються.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив :
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.
Повний текст рішення складено 30.07.2018р.
Суддя Коморний О.І.