справа№813/2736/18
25 липня 2018 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Коморного О.І.,
секретар судових засідань Мусій С.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача не прибув
розглянув в відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області про стягнення податкового боргу з ФОП ОСОБА_3.
Обставини справи.
До суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Львівській області про стягнення з ФОП ОСОБА_3 податкового боргу в сумі 20307,55 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має податковий борг перед бюджетом в сумі 20307,55 грн. Вказана сума є узгодженою та не сплаченою відповідачем у встановлений законодавством строк. У зв'язку з цим просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути суму податкового боргу в сумі 20307,55 грн.
Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву до суду не надав, про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною в позовній заяві та податковій декларації.
На адресу суду повернувся конверт з відміткою «інші причини, що не дали змоги вручення». Відповідач відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України вважається повідомленим належним чином.
Ухвалою суду від 02.07.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
В судовому засіданні представник позивача просить суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець про, що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. (а.с.8).
Згідно з довідкою про наявність заборгованості ГУ ДФС у Львівській області від 15.05.2018 року №17601/10/13-01-17-05-10, за відповідачем станом на 14.05.2018 року рахується податковий борг в сумі 20307,55 грн., а саме: орендна плата з фізичних осіб (а.с.7).
Вказана заборгованість виникла на підставі: податкової декларації від 27.04.2016 року (а.с.9)
На виконання ст. 59 Податкового кодексу України позивач направив на адресу відповідача податкову вимогу від 19.12.2017 року № 1986-23 (а.с.12).
Проте, вказана вимога залишена без виконання, податковий борг відповідач не погасив.
Суд при вирішенні спору виходив з наступного.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст.8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.
Згідно з ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.
Відповідно до ст. 14.1.137. ст..14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 цього Кодексу.
У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вказаних положень Податкового кодексу Головним управлінням ДФС у Львівській області надіслано вимогу від 19.12.2017 року № 1986-23 на адресу відповідача.
Судом також встановлено, що податкова вимога відповідачем не оскаржувалась.
Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.
Згідно з п. 95.1. ст.95 Податкового кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95).
Пунктом 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).
Відповідно до п.87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 20307,55 грн. в матеріалах справи відсутні.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
ухвалив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; РНОК НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) податковий борг у сумі 20307 (двадцять тисяч триста сім) грн. 55 коп. до бюджету.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст.255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 30.07.2018р.
Суддя Коморний О.І.