ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.07.2018Справа № 910/5394/17
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Астаповій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" про стягнення 40 057 537,84 грн., за участю представників позивача - Чеботарьової І.Г., довіреність №16-64 від 14.04.2017 року, відповідача - не з'явився,
У квітні 2017 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 25 402 300,30 грн. пені, 2 455 277,57 грн. 3% річних та 12 199 950,97 грн. інфляційних втрат у зв'язку із порушенням встановлених договором №16/128-Н від 30.12.2015 року строків проведення розрахунків за поставлений природний газ.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2017 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 26.04.2017 року.
26.04.2017 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити в позові, а у випадку його задоволення зменшити заявлені до відшкодування суми на підставі ст. 233 ГК України, оскільки борг відповідачем сплачувався із незначною затримкою та позивачем не доведено завданої йому майнової шкоди. Заборгованість населення перед відповідачем за поставлений природний газ станом на 01.01.2017 року становить 320 647 051,12 грн., натомість відповідач вживав всіх можливих заходів для уникнення заборгованості перед позивачем. Окрім того, позивачем при посиланні на спільні протокольні рішення як підстави розрахунків не враховано, що вони змінювали строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором.
26.04.2017 року в судовому засіданні оголошено перерву на 31.05.2017 року.
31.05.2017 року представником відповідача в судовому засіданні надано клопотання про призначення у справі комплексної судово-економічної експертизи та судово-бухгалтерської експертизи для встановлення розміру документально підтвердженої простроченої заборгованості відповідача перед позивачем за договором №16/128-Н від 30.12.2015 року, сум, періодів прострочення строків проведення розрахунків за поставлений природний газ із врахуванням оплат та умов спільних протокольних рішень та договорів про організацію взаєморозрахунків, в яких сторони змінювали порядок і строк проведення розрахунків за договором.
31.05.2017 року позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі та банківські виписки по рахункам позивача.
31.05.2017 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про колегіальний розгляд справи, в задоволенні якого судом відмовлено за безпідставністю.
31.05.2017 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи Публічне акціонерне товариство «Київгаз».
Проте, відповідачем не доведено того, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки Публічного акціонерного товариства «Київгаз», або на її обов'язки щодо однієї із сторін, а тому у задоволенні вищевказаного клопотання відповідача про залучення третьої особи судом відмовлено.
31.05.2017 року в судовому засіданні оголошено перерву на 12.06.2017 року.
12.06.2017 року відповідачем через канцелярію суду надано додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву.
12.06.2017 року в судовому засіданні оголошено перерву на 19.06.2017 року.
16.06.2017 року відповідачем через канцелярію суду надано контррозрахунок.
19.06.2017 року позивачем через канцелярію суду надано заперечення на клопотання про призначення у справі комплексної судово-економічної експертизи та судово-бухгалтерської експертизи.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.06.2017 року у даній справі, яка була залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 року, було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинено провадження у справі.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2017 року ухвалу господарського суду м. Києва від 19.06.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 року скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду міста Києва.
01.03.2018 року позивачем через канцелярію суду надано клопотання про поновлення провадження у справі.
16.03.2018 року до суду повернулись матеріали справи з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз без виконання експертизи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2018 року справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 23.04.2018 року.
23.04.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд витребувати у позивача : договори купівлі-продажу природного газу, який надалі був проданий відповідачу; акти приймання-передачі природного газу власного видобутку, складені та підписані позивачем і відповідачем у пунктах приймання-передачі газу від газодобувних підприємств та від підземних сховищ у газотранспортну систему; зобов'язати позивача надати нормативне обґрунтування та письмові пояснення правомірності здійснення розрахунку штрафних санкцій із викладених у відзиві заперечень.
23.04.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про призначення судом комплексної судово-економічної експертизи для встановлення розміру документально підтвердженої простроченої заборгованості відповідача перед позивачем за договором №16/128-Н від 30.12.2015 року, в задоволенні якого судом відмовлено, оскільки аналогічну ухвалу про призначення судово-економічної експертизи у даній справі було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2017 року.
23.04.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
23.04.2018 року в підготовчому засіданні оголошено перерву на 14.05.2018 року.
15.05.2018 року позивачем через канцелярію суду надано відповідь на відзив.
17.05.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про витребування у позивача доказів у справі, а саме: оригінали наступних документів: договір №16-128-Н від 30.12.2015 на купівлю-продаж природного газу та усі додаткові угоди до нього; акти приймання-передачі природного газу за січень - вересень 2016 р.; докази направлення/передачі відповідачу актів приймання-передачі в період з січня 2016 року по жовтень 2016 року включно: супровідні листи з відмітками про отримання уповноваженим представником відповідача спірних актів; фіскальні чеки та описи вкладення у цінний лист, на підтвердження пересилання засобами поштового зв'язку; спільні протокольні рішення про організацію проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до Постанови КМУ від 11.01.2005 №20 на виконання умов договору 16-128-Н від 30.12.2015р.; копії банківських виписок на підтвердження прострочення оплат відповідачем по договору постачання природного газу № 16-128-Н від 30.12.2015р.; усі первинні документи, а саме - договори купівлі-продажу природного газу у третіх осіб, акти приймання-передачі природного газу, накладні з податку на додану вартість, які підтверджують та фіксують належним чином дату придбання та дату набуття права власності позивачем на обсяги природного газу, які були продані позивачем відповідачу в січні-вересні 2016 р.; вантажно-митні декларації за січень-вересень 2016р., що підтверджують ввезення позивачем на митну територію України імпортованого газу (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на митну територію України).
25.05.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано повторне клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
30.05.2018 року в підготовчому засіданні судом розглянуто клопотання відповідача від 23.04.2018 року та 25.05.2018 року про залучення третьої особи.
Згідно ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Проте, відповідачем не доведено того, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, або на її обов'язки щодо однієї із сторін, а тому у задоволенні клопотань відповідача від 23.04.2018 року та 25.05.2018 року про залучення третьої особи судом відмовлено.
30.05.2018 року в підготовчому засіданні оголошено перерву на 07.06.2018 року.
07.06.2018 року від відповідача через канцелярію суду надано заперечення на відповідь на відзив.
07.06.2018 року в підготовчому засіданні оголошено перерву на 11.06.2018 року.
11.06.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про витребування у позивача доказів у справі а саме: оригінали наступних документів: договір №16-128-Н від 30.12.2015 на купівлю-продаж природного газу та усі додаткові угоди до нього; акти приймання-передачі природного газу за січень - вересень 2016 р.; докази направлення/передачі відповідачу актів приймання-передачі в період з січня 2016 року по жовтень 2016 року включно: супровідні листи з відмітками про отримання уповноваженим представником відповідача спірних актів; фіскальні чеки та описи вкладення у цінний лист, на підтвердження пересилання засобами поштового зв'язку; спільні протокольні рішення про організацію проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до Постанови КМУ від 11.01.2005 №20 на виконання умов договору 16-128-Н від 30.12.2015р.; копії банківських виписок на підтвердження прострочення оплат відповідачем по договору постачання природного газу № 16-128-Н від 30.12.2015р.; усі первинні документи, а саме - договори купівлі-продажу природного газу у третіх осіб, акти приймання-передачі природного газу, накладні з податку на додану вартість, які підтверджують та фіксують належним чином дату придбання та дату набуття права власності позивачем на обсяги природного газу, які були продані позивачем відповідачу в січні-вересні 2016 р.; вантажно-митні декларації за січень-вересень 2016р., що підтверджують ввезення позивачем на митну територію України імпортованого газу (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на митну територію України).
11.06.2018 року в підготовчому засіданні розглянуто клопотання відповідача про витребування доказів у позивача від 23.04.2018 року (викладене у відзиві), 17.05.2018 року та від 11.06.2018 року в задоволенні яких судом відмовлено з тих підстав, що вказані клопотання не відповідають вимогам ст. 81 ГПК України, а саме у клопотаннях не зазначено обставини, які може підтвердити кожний доказ, або аргументи, які він може спростувати; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. Окрім того, договір №16-128-Н від 30.12.2015 на купівлю-продаж природного газу та усі додаткові угоди до нього; акти приймання-передачі природного газу за січень - вересень 2016 р.; спільні протокольні рішення про організацію проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до Постанови КМУ від 11.01.2005 №20 на виконання умов договору 16-128-Н від 30.12.2015р.; копії банківських виписок на підтвердження прострочення оплат відповідачем по договору постачання природного газу № 16-128-Н від 30.12.2015р. наявні в матеріалах справи, а докази направлення/передачі відповідачу актів приймання-передачі в період з січня 2016 року по жовтень 2016 року включно: супровідні листи з відмітками про отримання уповноваженим представником відповідача спірних актів; фіскальні чеки та описи вкладення у цінний лист, на підтвердження пересилання засобами поштового зв'язку не стосуються предмету доказування, оскільки акти приймання-передачі за період з січня 2016 року по жовтень 2016 року підписані представниками обох сторін та містяться в матеріалах справи, тому не потрібно підтверджувати факт їх направлення та отримання відповідачем. Також, не стосуються предмету доказування усі первинні документи, а саме - договори купівлі-продажу природного газу у третіх осіб, акти приймання-передачі природного газу, накладні з податку на додану вартість, які підтверджують та фіксують належним чином дату придбання та дату набуття права власності позивачем на обсяги природного газу, які були продані позивачем відповідачу в січні-вересні 2016 р.; вантажно-митні декларації за січень-вересень 2016р., що підтверджують ввезення позивачем на митну територію України імпортованого газу (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на митну територію України).
11.06.2018 року представником відповідача через канцелярію суду надано клопотання про продовження строку підготовчого провадження для належної підготовки до розгляду справи по суті, в задоволенні якого судом 11.06.2018 року відмовлено з тих підстав, що дана справа розглядається судом тривалий час і у представника відповідача було достатньо часу для підготовки до розгляду справи та строк для проведення підготовчого провадження закінчився.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.07.2018 року.
10.07.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи №910/8572/18 про визнання договору №16/128-Н від 30.12.2015 року недійсним та заявлено усне клопотання про визнання причин його невчасного подання поважними.
10.07.2018 року в судовому засіданні оголошено перерву на 12.07.2018 року.
12.07.2018 року представником позивача через канцелярію суду надано заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
12.07.2018 року судом визнано причини невчасного подання клопотання відповідачем про зупинення провадження у справі поважними та відмовлено в його задоволенні з підстав того, що у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Водночас, господарський суд самостійно може встановити обставини, щодо дійсності договору №16/128-Н від 30.12.2015 року, а тому у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі слід відмовити.
12.07.2018 року в судовому засіданні оголошено перерву на 19.07.2018 року.
19.07.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі.
19.07.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з'явитись в судове засідання представників відповідача.
Розглянувши мотиви клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд зазначає, що відповідач, як учасник судового процесу не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника наприклад з числа осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, оскільки про призначення судового засідання на 19.07.2018 відповідачу було відомо заздалегідь, ще з дати минулого судового засідання, на якому був присутній представник відповідача. При цьому, судом не визнавалась явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою.
Представник відповідача в судове засідання 19.07.2018 року не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.12.2015 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, продавець) та Публічним акціонерним товариством "КиївгазЕнерджи" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір № 16-128-Н на купівлю-продаж природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2016 році природний газ, а покупець - прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
У п.1.2 договору визначено, що газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам.
Кількість та якість газу врегульована сторонами в розділі 2 договору, згідно з п.п.2.1.1, 2.1.2 п.2.1 якого постачальник передає споживачу з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року (включно) газ обсягом 62700 тис. куб. м. Обсяги газу, що планується передати за договором (далі - планований обсяг), можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.
Відповідно до п.3.1 договору право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі газу після підписання актів приймання-передачі.
Згідно пп.3.2-3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, споживач зобов'язується надати постачальнику підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 13-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути споживачу один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписаний акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Порядок та умови проведення розрахунків визначені сторонами в розділі 6 договору, згідно з п. 6.1. якого оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.
В п.11.1 договору передбачено, що останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.03.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
В подальшому протягом 2016 року між сторонами було укладено додаткові угоди до договору, зокрема, додатковими угодами №4 від 30.04.2016 року та № 5 від 27.02.2017 було збільшено обсяг та ціну газу, що постачається споживачу, викладено п.11.1 договору в новій редакції: «Договір набуває чинності з дати підписання з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 30.09.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.»
Як вбачається з наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 року на суму 143 579 353,49 грн., від 29.02.2016 року на суму 118 329 748,48 грн., від 31.03.2016 року на суму 112 405 642,67 грн., від 30.04.2016 року на суму 80 126 379,07 грн., від 31.05.2016 року на суму 60 488 975,71 грн., від 30.06.2016 року на суму 46 335 115,30 грн., від 31.07.2016 року на суму 44 134 417,19 грн., від 31.08.2016 року на суму 45 480 874,73 грн. та від 30.09.2016 року на суму 52 375 166,16 грн. позивачем було поставлено відповідачеві протягом січня-вересня 2016 року газ на загальну суму 703 255 672,80 грн.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки відповідачеві газу, проте, відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з його оплати з порушенням строків передбачених умовами договору, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками за лютий - грудень 2016 року, які містяться в матеріалах справи.
Доказів сплати основного боргу у строк визначений умовами договору відповідачем суду не надано.
Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з порушенням строків виконання зобов'язань з оплати поставленого газу за договором №16/128-Н від 30.12.2015 року позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 455 277,57 грн. та інфляційних втрат у розмірі 12 199 950,97 грн.
Судом було надано належну оцінку відзиву відповідача на позовну заяву, проте доводи відповідача про те, що позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати на борг погашений державними коштами на виконання спільних протокольних рішень підписаних на виконання постанови КМУ №20 повністю спростовується розрахунком заборгованості позивача, який міститься в справі, в якому не було нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати на борг погашений державними коштами на виконання спільних протокольних рішень.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до абз. 1 п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
Окрім того, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат за порушення зобов'язань з оплати за договором №16/128-Н від 30.12.2015 року підлягають задоволенню частково, а саме: 3% річних на суму 2 437 017,39 грн., а інфляційні втрати на суму 5 580 911,33 грн. за перерахунком суду з урахуванням того, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, а також з урахуванням того, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
В іншій частині позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат слід відмовити.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Згідно п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати за поставлений газ відповідно до умов договору, позивачем нараховано відповідачеві 25 402 300,30 грн. пені.
Проте, за перерахунком суду з урахуванням того, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, а також враховуючи, що, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, розмір пені за порушення строків оплати за поставлений газ відповідно до умов договору становить 19 786 336,60 грн.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву було заявлено клопотання про зменшення розміру пені на підставі ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України.
Так, за змістом частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Таким чином, керуючись ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, з урахуванням того, що відповідачем повністю сплачено основний борг, кількість днів прострочення є незначною, порушення договірних зобов'язань, що стосується строків проведення розрахунків, спричинено не з вини відповідача, оскільки причиною прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого природного газу є відсутність своєчасної оплати населенням за спожитий природний газ відповідачу, тобто в допущенні прострочення відсутня безпосередня вина відповідача, також враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження ймовірності завдання чи наявності збитків у позивача у зв'язку з невчасним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором, а відповідно до звіту про фінансовий стан відповідач є збитковим підприємством, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені на 50%, а саме стягнути пеню у розмірі 9 893 168,30 грн.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 9 893 168,30 грн. В іншій частині позову про стягнення пені слід відмовити.
Судовий збір, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 4-Б, код ЄДРПОУ 39835779) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) 2 437 017 (два мільйони чотириста тридцять сім тисяч сімнадцять) грн. 39 коп. 3% річних, 5 580 911 (п'ять мільйонів п'ятсот вісімдесят тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 33 коп. інфляційних втрат, 9 893 168 (дев'ять мільйонів вісімсот дев'яносто три тисячі сто шістдесят вісім) грн. 30 коп. пені та 168 000 (сто шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ..
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 30.07.2018р.
Суддя С.О. Чебикіна