ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.07.2018Справа № 910/5926/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Астаповій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго" про стягнення 26 138,07 грн., за участю представників позивача - Карнаухової І.М., довіреність №б/н від 15.05.2018 року, відповідача - не з'явився,
У травні 2018 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача 21 813,60 грн. сплаченого авансу, 4 324,47 грн. пені у зв'язку з невиконанням умов договору на виконання проектно-вишукувальних робіт №УЗ/ЕЕЦ-171019/00028 на підставі ст.ст. 526, 610, 611, 612, 849, 890 ЦК України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду на 06.06.2018 року.
30.05.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити в позові з тих підстав, що зобов'язання ним виконувалися у встановленому договором порядку, проте, у зв'язку з несвоєчасним та неповним наданням позивачем вихідних даних відповідач не зміг вчасно розпочати, виконати та завершити роботи за договором.
01.06.2018 року позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі.
06.06.2018 року в судовому засіданні оголошено перерву на 11.07.2018 року.
23.07.2018 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.10.2017 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго» (виконавець) укладено договір № УЗ/ЕЕЦ-171019/00028 на виконання проектно-вишукувальних робіт (далі - договір), відповідно до пункту 2.1 якого предметом договору є закупівля проектно-вишукувальних робіт: «Розробка проектно-кошторисної документації по об'єкту «Технічне переоснащення та заміна АКБ та ЗПУ на ПС Біляївка» Стадія - робочий проект (у т.ч. експертиза) (ДСТУ) відповідно до узгодженого сторонами Технічного завдання (додаток 2 до договору), проведення комплексної експертизи проекту та отримання експертного звіту.
Згідно з п. 3.1 договору загальна вартість робіт за договором складає 36 356,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 7 271,20 грн., всього з ПДВ - 43 627,20 грн., та визначається сторонами та відображається у протоколі погодження договірної ціни (додаток 1).
Відповідно до п.п. 3.5, 3.6 договору замовник після підписання договору, на протязі 30 банківських днів перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс у розмірі 50% від вартості робіт, передбачених до виконання за цим договором. Остаточний розрахунок здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Як вказано у п. 4.1 договору на протязі 14 робочих днів, після підписання договору, замовник передає виконавцю вихідні дані в повному обсязі: технічне завдання дозвільні і правовстановлюючі документи, та інші документи відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".
Виконання робіт повинно починатись і здійснюватись з дня отримання вихідних даних від замовника (п. 4.3 договору).
Згідно з п. 4.4 договору термін виконання робіт:
- початок: на другий день після отримання вихідних даних згідно п. 4.1 даного договору;
- завершення: 40 робочих днів після початку робіт, але не пізніше 31.12.2017.
У п. 10.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2017, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених договором зобов'язань.
На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 21 813,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 43 від 15.11.2017.
Відповідач звернувся до відповідача з листом №46 від 28.11.2017, в якому просив позивача надати вихідні дані (однолінійні схеми існуючих об'єктів з зазначенням рівнів напруг, актуальні та прогнозовані навантаження, струмові обмеження, параметри кабелів, а також додаткові вимоги до вибору обладнання обліку електроенергії та система АСКОЕ) для виконання проектних робіт згідно з технічними завданнями, що є додатками до договорів, у тому числі і договору № УЗ/ЕЕЦ-171019/00028 від 19.10.2017.
У відповідь на вказаний лист позивач повідомив відповідача, що для надання додаткових вихідних даних для виконання проектно-вишукувальних робіт, необхідним є виїзд фахівців проектної організації на об'єкти проектування для проведення обстеження обсягів робіт на місці із зазначенням по кожному об'єкту окремо необхідного переліку додаткових документів, надано вихідні дані, отримані від регіональних філій, а також контактну інформацію по особам, які відповідальні за повноту вихідних даних та інших документів по кожному об'єкту (лист від 06.12.2016 № ЕЕЦ-10/10718).
У листі №ЕЕЦ-10/11221 від 20.12.2017 позивач просив відповідача терміново в термін до 21.12.2017 проінформувати замовника про хід виконання зобов'язань за договором, підтвердити строки завершення робіт згідно з умовами договору, а також надати графік-виїзду на об'єкти проектування регіональних філій.
Листом №ЕЕЦ-10/11609 від 27.12.2017 позивачем повідомлено відповідача про обов'язок останнього виконати умови договорів та в термін до 31.12.2017 передати замовнику документацію в порядку та на умовах, визначених підписаними договорами.
19.01.2018 позивачем направлено відповідачу претензію № ЕЕУ-15/49 від 18.01.2018 з вимогою у строк до 31.01.2018 надати позивачу виконані проектно-вишукувальні роботи та акт приймання-передачі робіт або повернути суму сплаченого авансу.
16.02.2018 та 07.03.2018 позивач звертався до відповідача з листами-відмовами від договорів на виконання проектно-вишукувальних робіт (в порядку ст. 849 ЦК України) № ЕЕЦ-15/86 та № ЕЕЦ-15/88, в яких повідомляв про розірвання, зокрема, договору № УЗ/ЕЕЦ-171019/00028 від 19.10.2017 в односторонньому порядку на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України та вимагав повернути авансовий платіж, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 16.02.2018 та фіскальним чеком від 07.03.2018.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. (стаття 887 Цивільного кодексу України)
Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як вказано у п. 4.1 Договору, на протязі 14 робочих днів, після підписання договору, замовник передає виконавцю вихідні дані в повному обсязі: технічне завдання дозвільні і правовстановлюючі документи, та інші документи відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".
Виконання робіт повинно починатись і здійснюватись з дня отримання вихідних даних від замовника (п. 4.3 Договору).
Згідно з п. 4.4 Договору термін виконання робіт:
- початок: на другий день після отримання вихідних даних згідно п. 4.1 даного договору;
- завершення: 50 робочих днів після початку робіт, але не пізніше 31.12.2017.
Враховуючи вищевикладене та у відповідності до умов п.п. 4.1., 4.4. договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго" повинно було виконати роботи за договором у строк не пізніше 31.12.2017.
Доказів на підтвердження виконання робіт за договором у встановлений ним строк, а саме - до 31.12.2017 року відповідачем суду не надано.
Судом було надано належну оцінку доводам відповідача викладеним у відзиві на позовну заяву, при цьому, аргументи відповідача з приводу невиконання позивачем своїх зобов'язань за договором щодо надання вихідних даних, внаслідок чого відповідач не зміг виконати свого обов'язку, судом відхиляються, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Чинне законодавства одним з головних обов'язків підрядника з проведення проектних та пошукових робіт визначає обов'язок виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором (ч. 3 ст. 890 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. п. 3, 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 за №45, для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування. Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
Таким чином, виконання зобов'язання за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт можливе за умови наявності вихідних даних для таких робіт.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно зі ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор є таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Як вбачається з копій листування між сторонами, позивач неодноразово повідомляв відповідача про те, що для складення точного переліку та підготовки вихідних даних для виконання робіт за договором необхідним є виїзд представників відповідача за місцезнаходженням відповідного об'єкту, у зв'язку з чим відповідачу були надані контакті дані відповідальних осіб залізниці. Однак, лише 09.02.2018 відповідач звернувся до позивача з заявою про надання доступу співробітникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго" до об'єктів згідно з переліком для збору вихідних даних та подальшого виконання проектних робіт у період з лютого 2018 року по травень 2018 року, тобто після закінчення строку виконання робіт - 31.12.2017.
При цьому, відповідачем не спростовано правомірності вимог позивача щодо необхідності виїзду за місцезнаходженням відповідного об'єкту та здійснення обмірно-обстежувальних робіт з метою складення необхідного переліку додаткових матеріалів. Також відповідачем не доведено суду неможливості розпочати виконання робіт, приймаючи до уваги, що технічне завдання, яке за своїм змістом є завданням на проектування та основним вихідним документом, було вручено відповідачу ще при підписанні договору.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивач не може вважатися таким, що відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку, тобто не є кредитором, що прострочив зобов'язання, в розумінні положень статті 612 Цивільного кодексу України.
У п. 10.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2017, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених договором зобов'язань.
При цьому, за загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України, стаття 202 ГК України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК України. Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Отже, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/123/17.
Отже, зобов'язання відповідача з виконання робіт за договором не припинились після 31.12.2017.
16.02.2018 позивач направив відповідачу лист-відмову від договорів на виконання проектно-вишукувальних робіт (в порядку ст. 849 ЦК України) № ЕЕЦ-15/86, в якому повідомив про розірвання договорів, зокрема, договору № УЗ/ЕЕЦ-171019/00028 від 19.10.2017 в односторонньому порядку на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України та вимагав повернути авансовий платіж, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 16.02.2018.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Тобто, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.
Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін. При цьому, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.
Частинами 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
За таких обставин, договір вважається розірваним (припиненим) з моменту вчинення такого правочину, тобто, з 16.02.2018.
Таким чином, станом на момент подання даного позову до суду строк виконання відповідачем робіт за договором сплив, а договір припинив свою дію.
Частиною 2 ст. 570 Цивільного кодексу України встановлено, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов'язку платити та виконує функцію попередньої оплати.
Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/45382/17.
Таким чином, з урахуванням невиконання відповідачем умов договору у встановлений строк, а також розірвання позивачем договору в односторонньому порядку, суд прийшов до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, тому позов в частині стягнення з відповідача сплаченого авансу у розмірі 21 813,60 грн., підлягає задоволенню.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4 324,47 грн. за загальний період прострочки виконання зобов'язань за договором з 02.01.2018 по 23.04.2018.
Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У пункті 7.5 договору сторони погодили, що у разі порушення виконавцем терміну виконання робіт відповідно до договору замовник має право вимагати від виконавця сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості невиконаного обсягу за кожен день прострочення терміну завершення робіт за весь період прострочення.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за період прострочки виконання боржником його зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у зв'язку з невірним визначенням позивачем періоду прострочки відповідача. Так, зобов'язання відповідача з виконання робіт за договором припинилося 16.02.2018 (дата підписання та направлення відмови від договору), що унеможливлює покладення на нього відповідальності за прострочення такого зобов'язання у період з 16.02.2018 по 23.04.2018.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1 673,37 грн. за загальний період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання з 02.01.2018 по 15.02.2018. В іншій частині позову про стягнення пені слід відмовити.
Судовий відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго" (04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда, 12-Д, код 34956246) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815) 21 813 (двадцять одна тисяча вісімсот тринадцять) грн. 60 коп. основного боргу, 1 673 (одна тисяча шістсот сімдесят три) грн. 37 коп. пені та 1 585 (одна тисяча п'ятсот вісмдесят п'ять) грн. 80 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 30.07.2018р.
Суддя С.О. Чебикіна