ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.07.2018Справа № 910/22863/17
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Рижонкова С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Публічного акціонерного товариства «Укрпошта»
про стягнення 28133,81 грн.,
за участі представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Мохонько О.А. (представник за довіреністю).
У грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги в розмірі 28133,81 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 30.01.2015 між сторонами було укладено Договір №434006410040100 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання, згідно якого позивач надавав відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідач, в порушення умов договору, неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленої теплової енергії, внаслідок чого станом на 01.12.2017 у останнього утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 13428,52 грн.
Крім того на вказану заборгованість позивачем у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України нараховано також 3% річних у розмірі 1549,69 грн. та інфляційні втрати в сумі 13155,60 грн.
На підставі викладеного позивач просить суд задовольнити позов та стягнути зазначену заборгованість за спожиту теплову енергію та нараховані фінансові санкції.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2017 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва №05-23/309 від 23.03.2018 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку із неможливістю здійснювати правосуддя суддею Головатюком Л.Д.
23.03.2018 за наслідками проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа №910/22863/17 надійшла на розгляд до судді Мельнику В.І.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2018 справу №910/22863/17 прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва №05-23/693 від 21.05.2018 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.
21.05.2018 за наслідками проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа №910/22863/17 надійшла на розгляд до судді Маринченко Я.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2018 справу №910/22863/17 прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.
Відповідач у поданому до суду відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що позивачем не направлялись на адресу відповідача рахунки на оплату наданих послуг, а відтак у останнього не було підстав для їх оплати послуг. Також відповідач зазначив, що позивачем неналежним чином виконуються умови договору в частині знімання показань будинкового засобу обліку, оскільки такі показання жодного разу не знімались в присутності відповідача. На підставі викладеного відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.
Разом з тим, в ході розгляду справи, 18.04.2018 позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач, у зв'язку з погашенням відповідачем основної заборгованості за договором просив суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в розмірі 1202,01 грн. та інфляційні втрати в сумі 11745,56 грн.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Вказана заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Також, відповідачем в ході розгляду справи було подано контр розрахунок заявлених до стягнення сум, в обґрунтування здійснення кого відповідач зазначив, що позивачем при розрахунку заявлених до стягнення сум трьох відсотків річник та інфляційних втрат допущено помилки. Так відповідно до наданого відповідачем контр розрахунку сума інфляційних втрат становить 4829,32 грн., а сума трьох відсотків річних складає 662 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з тим, до початку розгулу справи, через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва, подав клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, в якому в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засідання заперечив проти заявлених позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Судом встановлено, що 30.01.2015 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Укрпошта» (споживач) укладено Договір №434006410040100 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п.1 Договору).
Згідно з п.3 Договору, опалювальна площа приміщення складає 246,5 кв. м, кількість та види водозбірних пристроїв системи гарячого водопостачання не визначена.
Відповідно до п.6 Договору, на момент укладення договору тарифи на послуги становлять: за централізоване опалення, при наявності засобу обліку теплової енергії - 1105,38 грн./Гкал (без ПДВ); за централізоване постачання гарячої води, при наявності у приміщенні засобів обліку гарячої води - 58,27 грн./ м. куб (без ПДВ).
Положеннями п.7 Договору сторони погодили, що у разі зміни тарифів оплата за централізоване опалення та гаряче водопостачання споживачем здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.
Згідно умов п.8 Договору, плата за надані послуги здійснюється згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630.
Відповідно до п.13 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати послуг щомісячна. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
За умовами п.18 Договору, споживач зокрема зобов'язаний сплачувати послуги в установлений договором строк.
Відповідно до п.21 Договору, споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором, зокрема, за порушення зобов'язань, установлених законодавством і цим договором.
Пунктом 32 Договору визначено, що цей договір укладається до 07.08.2017 і діє з 01.07.2014.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною зі сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (п.33 Договору).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно з ч.4 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
За приписами п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.18 правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач на підставі укладеного між сторонами договору надавав відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, зокрема у період з 01.12.2014 по 01.05.2015.
Так позивач зазначає, що за вказаний період останнім надано відповідачу на загальну суму 41810,54 грн., з яких відповідачем сплачено 28382,02 грн., внаслідок чого, станом на 01.12.2017 за ним утворилась заборгованість в розмірі 13155,60 грн. Вказане підтверджується наявними у справі документами.
Згідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Статтею 526 ЦК України визначено, що, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи встановлені судом факти, щодо неналежного виконання відповідачем умов договору в частині оплати послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.
В той же час, судом встановлено, що в ході розгляду справи відповідачем було частково сплачено на користь позивача заборгованість за вказаним договором в розмірі 13428,52 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а також розрахунком заборгованості долученим позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору в частині стягнення основної суми заборгованості за договором в сумі 13428,52 грн. та необхідність закриття провадження у справі у вказаній частині.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).
Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до положень статті 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 1202,01 грн. та інфляційні втрати в розмірі 11745,56 грн. Перевіривши наданий розрахунок на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, суд зазначає, що позивачем при здійснені вказаного нарахування допущено арифметичні помилки та, враховуючи положення укладеного між сторонами договору в частині строків оплати наданих послуг, невірно визначено періоди нарахувань.
Так здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача 9142,32 грн. інфляційних втрат та 1202,01 грн. трьох відсотків річних.
На підставі викладеного суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування викладених у позові обставин, разом з тим, всі заперечення відповідача спростовуються наявними у справі доказами.
Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22; ідентифікаційний код 21560045) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 31; ідентифікаційний код 00131305) 9142 (дев'ять тисяч сто сорок дві) грн. 32 коп. інфляційних втрат, 1202 (одна тисяча двісті дві) грн. 01 коп. трьох відсотків річних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1278 (одна тисяча двісті сімдесят вісім) грн. 36 коп.
Провадження у справі №910/22863/17 в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості в розмірі 13428 (тринадцять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 52 коп. закрити.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 27.07.2018
Суддя Я.В. Маринченко