ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.07.2018Справа № 910/7220/18
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Ваховській К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський" (01001, м. Київ, пров.Рильський, буд.10-12/3)
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "М-Лайф" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська 21 Б, Н/П № 34)
про стягнення заборгованості у розмірі 1 094 566,85 грн.
Представники сторін:
Від позивача: Несін Л.П., Голуб'ятникова Ю.А. (представники за довіреністю)
Від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство "Банк "Михайлівський" (надалі також - «позивач»)звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "М-Лайф" (надалі також - «відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 1 094 566,85 грн, з яких 826 136,80 грн. - основний борг, 47 355,84 грн. - 3 % річних та 221 074,21 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань зі сплати винагороди за Договором доручення № 003 від 26.02.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 відкрито провадження у справі № 910/7220/18 ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.07.2018.
В підготовче засідання 04.07.2018 з'явився представник позивача; представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У підготовчому засіданні 07.07.2018 Судом вчинено всі дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/7220/18 до судового розгляду по суті на 25.07.2018.
В судове засідання 25.07.2018 з'явився представник позивача. Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
В судовому засіданні 25.07.2018 представники позивача підтримали позов та просили його задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 25.07.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
26.02.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» (Повірений) та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «М-Лайф» (Довіритель) був укладений Договір доручення №003 (далі - Договір), згідно з п. 2.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Повірений зобов'язується надавати Довірителю агентські послуги, пов'язані з реалізацією страхових продуктів, відповідно до програм страхування Довірителя, визначених в додатку №1 до цього договору, а саме:
2.1.1 доводити до потенційних Страхувальників інформацію про наявні та діючі умови страхування Довірителя.
2.1.2 укладати Договори страхування від імені та за дорученням Довірителя з потенційними Страхувальниками, які мають бажання та можливість укладати Договори страхування, включаючи їх оформлення.
2.1.3 одержувати від Страхувальників Страхові платежі та у відповідності до умов, визначених Довірителем та згідно з чинним законодавством України щодо умови робота з готівкою, перераховувати страхові платежі на поточний рахунок Довірителя №26508300035801, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», Код банку 380935, протягом 2 (двох) робочих днів з дня отримання Страхових платежів від Страхувальників за Договорами страхування.
2.1.4 виконувати роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань.
Відповідно до п. 2.2 Договору Довіритель зобов'язується сплачувати Повіреному винагороду за надання ним Послуг на умовах цього Договору (далі - Винагорода).
Згідно з п.п. 5.2.1 п.5.2. Договору доручення в редакції Договору про внесення змін №11 від 01.12.2015, винагорода Повіреного за укладення Договору страхування (крім Договорів добровільного страхування життя «Капітал Індексований» та Договорів добровільного страхування життя) становить встановлений у Додатку №1 цього Договору відсоток від сум страхових платежів, сплачених Страхувальниками отриманих Довірителем відповідно до укладених за посередництвом Повіреного Договорів страхування, згідно з правилами страхування та тарифами, затвердженими Довірителем розраховується від різниці між сумою Страхових платежів, які фактично надійшли на рахунок Довірителя за укладеними Повіреним протягом звітного місяця Договорами страхування та сумою Страхових платежів або викупних сум, повернутих Страхувальникам протягом звітного місяця, за укладеними Повіреним Договорами страхування, що були достроково припинені.
Відповідно до п. 5.2.2 Договору доручення, розрахунок і сплата Довірителем зазначеної Винагороди на користь Повіреного здійснюється у наступному порядку:
5.2.2.1. В останній день робочого дня календарного місяця (далі - звітного місяця) Повірений надсилає за допомогою системи «Клієнт-Банк» або на електронну адресу відповідальної особи Довірителя звіт (-и), згідно з формою, що міститься (-яться) у Додатку №2.1 до Договору (надалі - «Щомісячний звіт»)
5.2.2.2. Щомісячний звіт складається на підставі Звітів та тільки за умови наявності факту укладення Повіреним одного і більше Договору страхування на протязі звітного місяця (при цьому, у разі наявності або відсутності факту дострокового припинення Страхувальником (-ами) Договору (-ів) страхування, укладеним (-их) Повіреним, Щомісячний звіт складається).
5.2.2.3. Щомісяця не пізніше 2 (другого) робочого дня місяця, наступного за днем отримання в електронному вигляді Довірителем щомісячного звіту від Повіреного, за відсутності заперечень щодо даних, викладених у Щомісячному звіті, Довіритель складає у двох примірниках Акти наданих послуг за формою, викладеною у Додатку № 3 до Договору (надалі - «Акт») окремо до кожного отриманого Щомісячного звіту за видами страхування відповідно до Додатку №1, та надсилає Акти на електронну адресу відповідальної особи Повіреного (перелік електронних адрес повірений надсилає на електронну адресу Довірителя протягом 5 робочих днів з моменту укладання цього Договору).
За приписами п. 5.2.2.4 - 5.2.2.6 Договору, відповідальна особа Повіреного протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання Актів звіряє суму Винагороди.
За відсутності зауважень до Актів Повірений надсилає Довірителю підписані і скріплені печаткою оригінали 2 (двох) примірників Актів.
Протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання Актів, Довіритель надсилає Акти на адресу Повіреного по 1 (одному) примірнику, що підписані та скріплені печатками Сторін.
Згідно з п. 5.2.2.7 Договору, Довіритель зобов'язаний здійснити оплату Винагороди на користь Повіреного у розмірах, вказаних в Актах на протязі 5 (п'яти) днів з дати отримання підписаних з боку Повіреного актів, шляхом безготівкового перерахування відповідних сум Винагороди на рахунок Повіреного, що зазначені в Акті.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками їх печаток і діє на протязі 1 року з дати його підписання. (п. 8.1 Договору)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов Договору ним було агентські послуги у квітні 2016 року, проте, відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасного здійснення сплати винагороди повіреного, у зв'язку з чим заборгованість останнього перед позивачем становить 826 138,80 грн. Окрім того, враховуючи порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 47 355,84 грн. та інфляційні втрати у розмірі 221 074,21 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України а договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
За приписами ст. 1002 Цивільного кодексу України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження надання агентських послуг за Договором у період з 01.04.2016 по 30.04.2016 позивачем надано суду акти наданих послуг №4 від 29.04.2016 на суму 826 136,80 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками без заперечень та зауважень.
Окрім того, на підтвердження належного виконання своїх зобов'язань за Договором позивачем надано реєстри відомостей з автоматичної банківської системи Б2 відправки реєстрів про укладені позивачем договори страхування. За період з 01.04.2016 по 3.04.2016, а також відомості про відправку з автоматичної банківської системи Б2 реєстрів за квітень 2016 року.
Таким чином, Суд зазначає, що строк виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати наданих послуг відповідно до 5.2.2.7 Договору на момент розгляду справи судом настав.
Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів позивачу в розмірі 826 136,80 грн грн.
За наведених вище обставин Судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання за Договором, не здійснив оплату винагороди повіреного за надані агентські послуги у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 826 136,80 грн, факт існування якої позивачем належним чином доведений та відповідачем не спростований.
Отже, Суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в розмірі 826 136,80 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 47 355,84 грн, розраховані за час прострочення боржника з 01.06.2016 по 30.04.2018, та інфляційні втрати в розмірі 221 074,21 грн, розраховані за час прострочення боржника з 01.06.2016 по 31.12.2017.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013)
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком позивача. Так, за підрахунком Суду стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 177 240,00 грн.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013)
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних за період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання, Суд вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "М-Лайф" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська 21 Б, Н/П № 34, ідентифікаційний код 38924569) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський" (01001, м. Київ, пров. Рильський, буд.10-12/3, ідентифікаційний код 38619024) борг у розмірі 826 136 (вісімсот двадцять шість тисяч сто тридцять шість) грн. 80 коп., 3% річних у розмірі 47 355 (сорок сім тисяч триста пятдесят п'ять) грн. 84 коп., інфляційні у розмірі 177 240 (сто сімдесят сім тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 15 760 (п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят) грн. 99 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 30.07.2018
Суддя Т.Ю. Трофименко