61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
18.07.2018 р. Справа № 905/635/18
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Грабчаку Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь Донецької області
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс", м. Маріуполь Донецької області
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Наір-Сервіс", м. Маріуполь Донецької області
про визнання договору уступки права вимоги від 29.04.2016р. недійсним, -
За участю представники сторін:
від позивача : Костікова О.О. за довіреністю №09-18/6410 від 26.04.2018р.
від відповідача 1: Мастепанов О.В. за ордером серія АА № 121211 від 07.05.2018р.
від відповідача 2: не з'явився
Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України - 29.05.2018р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 22.07.2018 р.
Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс", м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наір-Сервіс", м. Маріуполь Донецької області про визнання договору уступки права вимоги від 29.04.2016р. недійсним.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на укладання відповідачами договору про відступлення права вимоги від 29.04.2016р. з порушенням цивільного законодавства, оскільки відступлення права вимоги здійснено відносно вимоги, яка не існувала на момент переходу прав.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 4, 20, 161, 162, 171 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 203, 215, 512, 514, 517 Цивільного кодексу України, Конституції України.
З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/635/18 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.04.2018р. позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь Донецької області залишено без руху. Позивачу встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання належним чином засвідчених доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги до 23.04.2018р.
Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 23.04.2018р. позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/635/18.
11 травня 2018 року через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача 2 надійшов відзив б/н від 08.05.2018р. на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позовних вимог, зазначивши про наявність зобов'язання позивача перед відповідачем 1 за актом №ОУ-73 за період с 26.04. по 10.05.2011р., що зумовлює дійсність спірного договору, крім того, зазначив про відсутність порушеного права позивача, оскільки останнім належним чином не доведено, що позивач є заінтересованою особою, права та інтереси якої порушено укладанням спірного правочину,а відповідачами дотримано вимоги законодавства щодо передачі документів, підтверджуючих право вимоги.
29.05.2018 року від позивача надійшла відповідь №09-5/25 від 25.05.2018р. на відзив відповідача 1, в якому позивач вказав, що зміни, внесені додатковою угодою від 06.06.2016р. до спірного договору фактично є іншим зобов'язанням, також відповідачами не доведено належними доказами право вимоги за актом №ОУ - 73 за договором №7 від 01.08.2009р. на суму 2 657 192,93 грн. згідно справи №905/3017/15, натомість рішенням господарського суду Донецької області від 06.06.2016р. у справі №905/3017/15 встановлено відсутність заборгованості позивача перед відповідачем 1 за договором №7 від 01.08.2009р.
20.06.2018 року відповідач 1 надав суду письмові заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що факт надання послуг позивачу за актом №ОУ-73 за період с 26.04.2011р. по 10.05.2011р. та їх прийняття останнім встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 06.06.2016р. у справі №905/3017/15. Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог стало укладання між сторонами додатковою угоди №8 від 13.04.2011р. до договору №7 від 01.08.20119р., якою сторони дійшли згоди щодо розірвання договору з 15.04.2011р. Припинення зобовязань за договором не спростовують факт наявності зобов'язань.
У підготовчому судовому засіданні 04.07.2018р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/635/18 до розгляду по суті на 18.07.2018 р.
Представник позивача у судовому засіданні 18.07.2018р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.
Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши у судовому засіданні сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
01 серпня 2009 року між Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» (далі - Виконавець) укладено договір про надання послуг з надання персоналу, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконувати по заявці послуги з надання замовнику робітників для участі у виробничому процесі, з управління виробництвом або для виконання інших функцій, які пов'язані з виробництвом і (або) реалізацією продукції, у період часу та на умовах, визначених цим договором. Кваліфікаційні вимоги до робітників визначаються замовником у письмовій заявці, яка надсилається на адресу виконавця по формі вказаній у додатку №1 до данного договору. Характер виконуючих робітниками функцій визначається поручителем замовника в межах їх професійної кваліфікації.
Згідно п. 1.2 договору, функції, які передбачені п.1.1 цього договору, виконуються робітниками по місту знаходження замовника або у іншому узгодженому з замовником місці.
Відповідно до п.5.1 договору (в редакції додаткової угоди №7 від 01.12.2010р.) вартість послуг формується з: заробітної плати/ винагорода робітнику з нарахуванням, вказаними у заявці; 5% видаткові накладні, 10% рентабельність, 20% ПДВ.
Вартість послуг по договору складає орієнтовно 248 751 600,00грн, у тому числі ПДВ 41 458 600грн.
Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2009р.
13.04.02011р. додатковою угодою №8 до договору №7 від 01.08.2009р. Сторонами дійшли згоди щодо розірвання договору №7 від 01.08.2009р. з 15.04.2011р.
На виконання умов договору сторонами складені та підписані акти про надання послуг з представлення персоналу: №ОУ-072 за період з 26.04. по 10.05.2011р. на загальну суму 2 825 015,84грн., №ОУ-074 за період з 26.04. по 10.05.2011р. на загальну суму 20 001,24грн., №ОУ-075 від 10.05.2011р. на загальну суму 39 157,86грн., №ОУ-076 за період з 26.04. по 10.20.2011р. на загальну суму 724 434,22грн., №ОУ-077 за травень 2011р. на загальну суму 3890,04грн. з додатками та акти про виконання робіт згідно цивільно-правових договорів без заперечень.
10 травня 2011 року відповідачем 1 складено та підписано акт про надання послуг з представлення персоналу №ОУ-073 за період з 26.04. по 10.05.2011р. на загальну суму 2 772 473,94 грн.
Листом №082/1380 від 16.05.2011р. позивач повідомив відповідача 1 про узгодження акту №ОУ-073 за період з 26.04. по 10.05.2011р. після сплати останнім заборгованості з штрафних санкцій на суму 1 133 350,00 грн. за порушення правил пропускного режиму та відшкодування збитків на суму 435 271,16 грн. за недостачу матеріальних цінностей у котеджу №1.
19.05.2011р. позивач листом №01-11/18 повідомив відповідача 1 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2 657 192,93 грн.
29.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Азов Персонал Сервіс» (далі-первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наир-Сервіс» (далі-Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (далі-Договір), відповідно до п. 1.1 якого (в редакції додаткової угоди №1 від 06.06.2016р.) даний договір, направлений на регламентацію цивільних та господарських правовідносин, які виникають з права відступлення, у порядку та на умовах даного договору та діючим в Україні законодавством, первісний кредитор новому кредитору права вимоги, які належать первісному кредитору, в межах яких новий кредитор стає кредитором ПРаТ «МК «Азовсталь» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, ідентифікаційний код 00191158).
Відповідно до п.1.2. Договору за даним договором новий кредитор набуває усі права первісного кредитора відносно виконання ПАТ «МК «Азовсталь» заборгованості за Актом №ОУ-073 у справі №905/3017/15, що знаходиться в провадженні господарського суду Донецької області.
За умовами п.2.1 договору новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору грошові кошти у розмірі 2 557 192,93 грн., у наступному порядку: 10 000,00 грн. до каси первісного кредитора до 30.09.2016р., 2 547 192,93грн. протягом банківських днів від дня отримання письмової вимоги первісного кредитора на банківський рахунок первісного кредитора, який вказаний у відповідній вимозі або до каси первісного кредитора.
За вимогами п.3.1 договору, обов'язки первісного кредитора уступити новому кредитору право вимоги згідно з умовами вказаного договору, не пізніше 2 робочих днів від дати укладення договору передати новому кредитору усі необхідні документи та інформацію, які засвідчують право вимоги яке передається по даному договору, у зобов'язанні первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги.
Згідно п. 5.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за договором.
Додатковою угодою №1 від 06.06.2016р. Сторонами внесено зміни до п. 1.2., 1.3. спірного договору, згідно з якими за даним договором до нового кредитора переходить право вимоги (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних зобов'язань: сплачувати грошові кошти у розмірі 2 657 192,93грн., які боржник не сплатив первісному кредитору за отримані від останнього послуги з представлення персоналу у період з квітня 2011р. по травень 2011р. До Нового кредитора переходить право вимоги Первісного кредитора за Договором, визначене у п. 1.1.,1.2. даного Договору, а також усі права та обов'язки, що існують у Первісного кредитора за наданні боржнику послуги з представлення персоналу у період з квітня 2011р. по травень 2011р.
16.09.2016 року ТОВ «Наір-Сервіс» звернувся до позивача з вимогою №вих1073 про оплату грошових коштів у розмірі 2 657 192,93 грн. у семиденний строк з дня отримання даної вимоги, яка отримана останнім - 22.09.2016р.
Рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/3017/15 від 06.06.2016р. у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" до Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь" про стягнення заборгованості в сумі 2657192,93 грн. відмовлено повністю.
Рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/146/18 від 22.05.2018р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Наір Сервіс" до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" про стягнення грошових коштів у розмірі 319353,26 грн., задоволені повністю. Вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наір Сервіс" грошові кошти у розмірі 319 353,26 грн.
Посилаючись на укладання відповідачами договору про відступлення права вимоги від 29.04.2016р. з порушенням цивільного законодавства, оскільки відступлення права вимоги здійснено відносно вимоги, яка не існувала на момент переходу прав, позивач наполягає на визнанні спірного договору недійсним.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно положень статей 626 - 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Зокрема, у відповідності до положень ч.1, ч.2 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, зі змісту статей 512, 514 ЦК України вбачається, що законодавець передбачив право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу відступлених прав. При цьому якщо на момент переходу права вимоги зобов'язання виконано, угода про заміну кредитора у зобов'язанні не породжує будь-яких прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спірного договору є перехід права вимог належного та реального виконання боржником зобов'язань щодо сплати грошових коштів у розмірі 2 657 192,93грн., які боржник не сплатив первісному кредитору за отримані від останнього послуги з представлення персоналу у період з квітня 2011р. по травень 2011р.
Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначено раніше, рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/3017/15 від 06.06.2016р. у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" до Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь" про стягнення заборгованості в сумі 2657192,93 грн. відмовлено повністю. Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог стало укладання між сторонами додатковою угоди №8 від 13.04.2011р. до договору №7 від 01.08.20119р., якою сторони дійшли згоди щодо розірвання договору з 15.04.2011р.
Водночас, вказаним рішенням, на підставі судової експертизи, проведеної під час розгляду справи №3/218, встановлений факт надання відповідачем 1 позивачу послуг за період з 26.04. по 10.05.2011р. на суму 2 671 781,75 грн., що в свою чергу зумовлює обов'язок позивача здійснити оплату наданих послуг.
Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Отже, враховуючи факт надання відповідачем 1 послуг з представлення персоналу за період з 26.04. по 10.05.2011р., фактична вартість яких складає 2 671 781,75 грн., у останнього виникло право вимагати від боржника виконання його обов'язку щодо оплати наданих послуг, що повністю узгоджується з ч. 1 ст. 509 ЦК України.
Крім того, наявність обов'язку позивача сплатити на користь відповідача 1 грошові кошти у розмірі 2 671 781,75 грн. підтверджується листом №082/1380 від 16.05.2011р., згідно якого відповідач 1 зазначив про підстави узгодження наданих послуг за період з 26.04. по 10.05.2011р.
Таким чином, укладаючи договір про відступлення права вимоги від 29.04.2016р. відповідачем 1 відступлено відповідачу 2 дійсну вимогу, а саме вимогу належного та реального виконання боржником зобов'язань щодо сплати грошових коштів у розмірі 2 657 192,93грн., які боржник не сплатив первісному кредитору за отримані від останнього послуги з представлення персоналу у період з квітня 2011р. по травень 2011р., що відповідає приписам ст.ст. 512,514 Цивільного кодексу України.
Посилання позивача на те, що укладаючи додаткову угоду №1 від 06.06.2016р. до договору про відступлення права вимоги від 29.04.2016р. відповідачами укладено нову угоду про уступку нового зобов'язання судом не приймається до уваги, оскільки як у договорі від 29.04.2016р. так і у додатковій угоді №1 від 06.06.2016р. предметом є виконання боржником зобов'язань по сплаті грошових коштів у розмірі 2 657 192,93грн., які боржник не сплатив первісному кредитору за отримані від останнього послуги з представлення персоналу у період з квітня 2011р. по травень 2011р.
Крім того, Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.
Отже, коли боржник звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 26 червня 2013 року, не зазначивши, які ж його цивільні права та інтереси були порушені (не визнані чи оспорені), то визнання правочину недійсним, як способу захисту, не може бути застосовано.
Таку позицію висловив Верховний суд у постанові від 05.04.2018р. у справі № 405/20/15-ц.
Так, позивачем, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу доказів порушення його прав та інтересів спірним договором до матеріалів справи не надано.
З огляду на викладене вище, враховуючи, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено невідповідності оскаржуваного Договору приписам ст. 203 ЦК України, та наявності порушеного права останнього, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати у відповідності до вимог п.2 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Позивача.
Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс", м. Маріуполь Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Наір-Сервіс", м. Маріуполь Донецької області про визнання договору уступки права вимоги від 29.04.2016р. недійсним - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.В. Чернова
Повний текст рішення складено та підписано 27.07.2018 року.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/