вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
27.07.2018м. ДніпроСправа № 904/3341/18
за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЗ-Дніпро», м. Дніпро
про стягнення 10 098 511,40грн. збитків, завданих безоплатним користуванням земельною ділянкою
Суддя Васильєв О.Ю.
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН : не викликались
Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (позивач) з позовом до ТОВ «ДКЗ-Дніпро» (відповідач) про стягнення 10 098 511,40грн. збитків, завданих Дніпровській міській раді безоплатним користуванням земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпро, вул. Ударників, 27, загальною площею 44281 кв.м, за період : червень 2015р. - вересень 2017р.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням прокурора на ту обставину , що відповідач завдав збитків Дніпровській міській раді на суму 10 098 511,40 грн. внаслідок безоплатного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Одночасно з позовною заявою прокурор подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти відповідача у межах позовних вимог у розмірі 10 249 989,10грн. (з урахуванням судових витрат) на всіх рахунках відповідача, інформацію про які буде встановлено під час здійснення виконавчого провадження для забезпечення позову. Заява обгрунтована посиланням на значну суму заборгованості ; ухилення відповідача від її сплати ; відчуження об'єкту нерухомості, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Ударників, 27 . У зв"язку з цим, на думку прокурора, наявна необхідність у накладенні арешту на грошові кошти відповідача з метою забезпечення фактичного виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Згідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч.1, 6 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання у заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Відповідно до приписів глави 5 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст.73).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст.74). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79).
Відповіднодо ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити керівнику Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Дніпропетровської області у задоволенні цієї заяви, оскільки той в порушення вимог ст.ст.73, 74, 76-79 ГПК України, не довів належними доказами наявність обставин, на які він послався в обгрунтування клопотання про забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись приписами ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 136-138, 140, 234 ГПК України, господарський суд, -
У задоволенні заяви Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Дніпропетровської області про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 27.07.18р.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Ю.Васильєв