Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/540/18
Іменем України
26 липня 2018 року м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Федорак Л.М., секретар судового засідання Коваленко О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу № 528/540/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 3 076,35 грн. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн.,
за участі представника позивача - адвоката ОСОБА_3, представника відповідача - адвоката ОСОБА_4,
13.06.2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що 21.11.2017 року близько 11 год. 30 хв. вона йшла у своїх справах по вул. Є. Гребінки в м. Гребінка Полтавської області. Біля двору відповідача ОСОБА_2, розташованого у м. Гребінка Полтавської області по вул. Є. Гребінки, 104, вибігли дві собаки, спочатку вибігла одна собака білого кольору у сірих плямах, а потім вибігла і коричнева з рижими (жовтими) плямами, яка підбігла до неї та вкусила за задню поверхню лівої гомілки. Позивач дуже злякалася, відразу почала кричати і на її крик вибігла ОСОБА_5, яка повідомила їй, що це собаки відповідача. Після цього вона звернулася до Гребінківської ЦРЛ і з 21.11.2017 року по 07.12.2017 року знаходилася на лікуванні, потім деякий час лікувалася вдома. Крім того, 21.11.2017 року вона звернулася до Гребінківського ВП ГУНП у Полтавській області із відповідною заявою. З висновку спеціаліста у галузі судово - медичної експертизи від 15.03.2018 року № 359 вбачається, що на момент звернення за медичною допомогою 21.11.2017 року о 13 год. 15 хв. у неї мало місце тілесне ушкодження задньої поверхні лівої гомілки. Вказане ушкодження могло утворитися внаслідок укусу та відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. За постановою Гребінківського районного суду Полтавської області від 07.02.2018 року у справі № 528/1205/17 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, та накладено на останнього стягнення у виді штрафу у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Згідно постанови Апеляційного суду Полтавської області від 21.05.2018 року апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін. Нанесення собакою їй тілесних ушкоджень сталось з вини відповідача, власника тварини, який залишив її без нагляду та не забезпечив безпеку оточуючих людей. Внаслідок укусу собаки, здоров'ю позивача була заподіяна шкода, яка полягає у понесенні нею витрат на лікування в Гребінківській ЦРЛ та вдома, у тому числі на придбання медикаментів, спрямованих на відновлення здоров'я. В період лікування з 21.11.2017 року по 07.12.2017 року позивачем було потрачено на медикаменти згідно квитанцій, які додаються до позову гроші в сумі - 1479,85 грн. Крім того, за проведення судово - медичного огляду 15.03.2018 року на предмет визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень заподіяних внаслідок укусу собаки, позивачем було сплачено 651,80 грн. Також збитки полягають і у понесених позивачем витрат на відвідування засідання Апеляційного суду Полтавської області, що відбулося 14.05.2018 року за апеляційною скаргою відповідача, що підтверджує витрати на пальне в розмірі - 944,70 грн. Таким чином, шкода заподіяна позивачу укусом собаки становить 1479,85 грн. Матеріальна шкода пов'язана з відвідуванням Апеляційного суду Полтавської області, витрати на проходження медичного освідування - 1596,50 грн., разом - 3076,35 грн. Разом з тим, внаслідок укусу собаки позивач отримала і моральні страждання, на відновлення здоров'я необхідно було докласти чимало зусиль. Моральну шкоду заподіяну з вини відповідача позивач оцінює в 50 000 грн. З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування матеріальної шкоди, у тому числі шкоди на відновлення здоров'я - 3076,35 грн., у відшкодування моральної шкоди - 50 000 грн. (всього - 53076,35 грн.); судові витрати, включаючи витрат на правничу допомогу покласти на відповідача.
В судовому засіданні 13.07.2018 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, згідно якого проти задоволення позову відповідач заперечує повністю, оскільки позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими, та також такими, що не відповідають вимогам закону, а тому позов відповідач не визнає з наступних підстав. Під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 154 КУпАП в судовому засіданні не було встановлено, що собака коричневої масті - вівчарка кавказької породи, яка укусила позивача 21.11.2017 року належала саме відповідачу, оскільки собаки даної породи на час даної події в його домогосподарстві відсутні, таким чином собака, яка вкусила позивача є безпритульною собакою, про що підтвердила позивач під час засідання в апеляційному суді на фото таблиці собак, які були у домогосподарстві відповідача, позивач не впізнала жодну собаку в тому числі собаку, яка її вкусила. Позивачем не надано жодного доказу того, що саме та собака, яка належить відповідачу вкусила її, а не інша безпритульна собака. У відповідача відсутня протиправна поведінка щодо утримання собаки, оскільки всі собаки в нього на подвір'ї на той час знаходилися на прив'язі. Відповідач довів в судовому засіданні, що ним не утримуються собаки - вівчарки кавказької породи, а за поведінку безпритульних собак він не може нести відповідальність, так як відсутній причинний зв'язок між поведінкою відповідача та шкодою, заподіяної позивачу внаслідок укусу безпритульної собаки. В зв'язку з недоведеністю позивачем вини відповідача та причинного зв'язку між поведінкою відповідача та шкодою, заподіяною позивачем, внаслідок укусу безпритульної собаки, позовні вимоги не підлягають задоволенню /а.с. 44-46/.
Судовий розгляд здійснювався у відсутність відповідача з огляду на його заяву про розгляд без його участі /а.с. 38/.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили задовольнити.
Позивач надала пояснення про те, що вона одержала травму у вигляді укусу собаки, внаслідок якого на нозі в неї прокушені сосуди, нога болить. Крім того, вона лікувалася у невропатолога, оскільки в неї появився страх перед собаками.
Представник позивача пояснив, що позивачу крім матеріальної шкоди була нанесена і моральна шкода, яка підтверджується висновком лікаря - невропатолога, в якому зазначено, що позивач поступила до лікарні крім укусу задньої поверхні лівої гомілки з діагнозом - гостра реакція на стрес, симптоми вегетативної дистонії (надсегментарна форма, перманентний перебіг), яка супроводжувалася розпачем, безсонням. Вказане підтверджує, що позивач страждала та зазнала психічного стресу.
Представник позивача проти позовних вимог заперечував повністю з підстав викладених у відзиві.
З'ясувавши обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить задовольнити частково, виходячи з наступних встановлених обставин і відповідних їм правовідносин.
Згідно копії постанови Гребінківського районного суду Полтавської області від 07.02.2018 року по справі № 528/1205/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП /а.с. 8/. Відповідно до копії постанови Апеляційного суду Полтавської області від 21.05.2018 року постанова місцевого суду залишена без змін, нею встановлено, що 21.11.2017 року ОСОБА_2 порушив правила утримання домашніх котів та собак, внаслідок чого належна йому собака вкусила ОСОБА_1 /а.с. 9-10/.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, питання порушення правил утримання домашніх котів та собак відповідачем, внаслідок чого належна йому собака вкусила 21.11.2017 року позивача не підлягає доказуванню. Відповідно посилання відповідача та його представника з цього приводу є безпідставними, а докази, додані до відзиву (копія характеристики на відповідача; копія протоколу про відповідне адміністративне правопорушення, копія висновку Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області за результатами проведення перевірки повідомлення позивача від 21.11.2017 року, копія пояснення позивача від 21.11.2017 року; копія апеляційної скарги відповідача по справі № 528/1205/17) на заперечення вчинення відповідних дій відповідачем є неналежними доказами, оскільки не містять інформації щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
При цьому відповідно до правової позиції ВСУ, висловленої у постанові по справі № 3-100гс14 від 02.09.2014 року, за змістом статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
З огляду на вищезазначену постанову у справі про адміністративне правопорушення протиправна поведінка відповідача та його вина не підлягають доказуванню.
Однак підлягає встановленню причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками, на які посилається позивач.
Позивач просить стягнути з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди, у тому числі шкоди на відновлення здоров'я - 3076, 35 грн., з яких 1479, 85 грн. - витрати на придбання медикаментів, 651, 80 грн. - витрати на проходження медичного освідування, та збитків, які полягають у понесених нею витрат пов'язаних з відвідуванням апеляційного суду - 944,70 грн.
Проте відповідач не надала належних доказів на підтвердження того, що витрати на придбання медикаментів у розмірі 1479,85 грн. були понесені у зв'язку із протиправною поведінкою відповідача, зокрема, порушення правил утримання домашніх котів та собак відповідачем, внаслідок чого належна йому собака вкусила 21.11.2017 року позивача. Адже, з копій квитанцій з Центральної районної аптеки, наданих позивачем, не вбачається, які саме медикаменти були придбані позивачем /а.с. 17/, та не надано доказів, що вони придбавались саме у зв'язку із лікуванням укусу собаки 21.11.2017 року.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача збитків, які полягають у понесених нею витрат на проведення судово - медичного огляду, та витрат пов'язаних з відвідуванням апеляційного суду, то відповідно до положень ст.ст. 22, 1166 ЦК України такі витрати не є збитками як грошовий вираз майнової шкоди, а судовими витратами по справі про адміністративне правопорушення, відповідно не підлягають стягненню у відшкодування майнової шкоди.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 50 000 грн., оскільки внаслідок укусу собаки вона отримала і моральні страждання.
Згідно ст. 1167 ЦПК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 23 ЦПК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі викладеного, суд з огляду на характер правопорушення, глибину фізичних страждань, що зокрема, підтверджуються копією висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 359/Ж, згідно якого при судово - медичному огляді ОСОБА_1, та вивченні медичної документації на її ім'я встановлено, що на момент звернення за медичною допомогою 22.11.2017 року о 13 год. 15 хв. у неї мало місце тілесне ушкодження у вигляді укушеної рани м'яких тканин задньої поверхні лівої гомілки, вказане ушкодження могло утворитися 21.11.2017 року внаслідок укусу та відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я /а.с. 11/, беручи до уваги строк перебування на амбулаторному лікуванні позивача та його перебіг /а.с. 12-16/, зважаючи на душевні страждання позивача, що підтверджується записами у медичній карті позивача, зокрема те, що вона перебувала на лікуванні у лікаря - невропатолога з діагнозом - гостра реакція на стрес, симптоми вегетативної дистонії (надсегментарна форма, перманентний перебіг) /а.с. 12/, а також посилання позивача на те, що в неї з'явився страх перед собаками, що є обґрунтованими з огляду на обставини, що їх спричинили та встановлені постановою у справі про адміністративне правопорушення, ступеня вини відповідача, з урахуванням вимог розумності і справедливості, вирішив визначити розмір грошового відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн.
Натомість суд не приймає до уваги заяву мешканців вулиці Леніна м. Гребінка Полтавської області до начальника райвідділу міліції м. Гребінка про прийняття мір та притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за те, що він порушує законодавство про утримання тварин, а також відповіді виконавчого комітету Гребінківської міської ради Полтавської області на заяву ОСОБА_1 /а.с. 22-23/, оскільки відповідні заяви не містять відомостей про обставини, що підлягають доказуванню у даній справі, оскільки не стосуються протиправних дій відповідача, що перебувають у причинному зв'язку із заподіянням шкоди позивачу.
На підставі зазначеного, позов належить задовольнити частково.
Враховуючи, що суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову, та з урахуванням положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне присудити судові витрати по сплаті судового збору з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути пропорційно 281,80 грн. сплаченого позивачем судового збору /а.с. 1/.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне присудити з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 601,40 грн. /а.с. 20, 21/.
З огляду на викладене, на підставі ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦПК України, керуючись ст. ст. 1, 12, 13, 81, 89, 141, ч. 4 ст. 206, 259, 263-265, 268, 280-282, 284 ЦПК України, суд
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 3 076,35 грн. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн., задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000 (двадцять тисяч) грн. моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_6 3 076,35 грн. у відшкодування майнової шкоди, та 30 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 281 (двісті вісімдесят одну) грн. 80 коп. сплаченого судового збору та 1 601 (одна тисяча шістсот одна) грн. 40 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги апеляційному суду Полтавської області через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його вручення.
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1).
Представник позивача - ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер та паспортні дані невідомі).
Відповідач - ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер та паспортні дані невідомі)
Представник відповідача - ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер та паспортні дані невідомі).
Суддя ОСОБА_7