Справа № 686/24221/17
Провадження № 22-ц/792/1175/18
24 липня 2018 року м. Хмельницький
Апеляційний суд Хмельницької області у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
ОСОБА_1 (суддя-доповідач) ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,
з участю відповідача ОСОБА_4, представників сторін,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Черепівківської сільської ради, ОСОБА_4, Хмельницької районної державної нотаріальної контори про визнання недійсним рішення, визнання незаконним свідоцтва про право власності, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Приступи Д.І. від 11 травня 2018 року.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
В грудні 2017 року ОСОБА_5, звертаючись з цим позовом до відповідачів, посилалася на те, що 18.05.1977 року рішенням зборів уповноважених колгоспників колгоспу «Зорі Кремля» затверджено рішення правління колгоспу та виділено їй присадибну земельну ділянку площею 0,25 га в с. Черепівка Хмельницького району, цій ділянці присвоєно адресу вул. Леніна, 24. В подальшому на цій ділянці вона розпочала будівництво будинку, який було побудовано до 1991 року.
Після одруження у 1994 році її син ОСОБА_6 разом з дружиною та дітьми став проживати разом з нею по вул. Свободи, 9, у будинку її батьків.
03.10.2016 року її син ОСОБА_6 помер.
Під час подачі заяви про прийняття спадщини їй стало відомо, що за заявою ОСОБА_6 рішенням виконкому Черепівківської сільської ради від 23.02.2006 року № 7 оформлено право власності на вказаний житловий будинок по вул. Свободи, 24 (колишня вул. Леніна) в с. Черепівка та 22.12.2006 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Вказувала, що це рішення прийнято з порушенням п.6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.
12.05.2017 року на ім'я ОСОБА_4 Хмельницькою районною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право власності на 1/2 частку вказаного житлового будинку як частку у майні, що є спільною сумісною власністю подружжя.
12.05.2017 року Хмельницькою районною нотаріальною конторою ОСОБА_4 також видано свідоцтво про право на спадщину за законом, за яким спадкоємцями спадкового майна ОСОБА_6 (1/2 частини житлового будинку по вул. Свободи 24, в с. Черепівка) є його мати ОСОБА_5 - на ? частину та його дружина, ОСОБА_4 - на ? частки, з врахуванням часток, від яких відмовилися донька та син померлого.
Тому позивач просила визнати незаконним рішення виконавчого комітету Черепівківської сільської ради від 23.02.2006 року № 7, та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.12.2006 року, видане Черепівківською сільською радою на житловий будинок по вул. Леніна, 24 (Свободи, 24). Також просила визнати недійсними свідоцтво про право власності на 1/2 частку будинку та свідоцтво про право на спадщину за законом від 12.05.2017 року, скасувати державну реєстрацію, проведену державним нотаріусом Хмельницької районної нотаріальної контори ОСОБА_7 за індексним номером 35144758 від 12.05.2017 року.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2018 року у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати вказане рішення як незаконне і необґрунтоване, та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позов. На її думку, суд помилково не взяв до уваги, що земельна ділянка під забудову була виділена колгоспними зборами саме їй, а житловий будинок було побудовано нею до 1991 року. За законом вона зберігає своє право користування земельною ділянкою, тому саме вона має право на оформлення права власності на будинок. Оспорюваним рішенням виконавчий комітет Черепівківської сільської ради порушив ст. 19 Конституції України, Закон України» Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», оскільки ОСОБА_6 не було надано рішення про відведення земельної ділянки, акта про прийняття будинку в експлуатацію.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вказує на недоведеність неправомірності набуття права власності на будинок ОСОБА_6 Земельна ділянка надавалася не позивачці, а колгоспному двору, до членів якого, крім позивачки, входив її син ОСОБА_6 Не відповідає дійсності твердження позивача, що вона самостійно проводила подальший ремонт будинку і користувалася земельною ділянкою.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 376 ч. 1 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи, не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню, допустив порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим судове рішення підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового судового рішення у справі.
Судом першої інстанції встановлено, що за заявою ОСОБА_6 рішенням виконкому Черепівківської сільської ради від 23.02.2006 року № 7 оформлено право власності на житловий будинок по вул. Свободи, 24 (колишня вул. Леніна) в с. Черепівка та 22.12.2006 року видано на його ім'я свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
12.05.2017 року на ім'я ОСОБА_4 Хмельницькою районною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право власності на 1/2 частку вказаного житлового будинку як частку у майні, що є спільною сумісною власністю подружжя.
12.05.2017 року Хмельницькою районною нотаріальною конторою ОСОБА_4 також видано свідоцтво про право на спадщину за законом, за яким спадкоємцями спадкового майна ОСОБА_6 (1/2 частини житлового будинку по вул. Свободи 24, в с. Черепівка) є його мати ОСОБА_5 - на ? частину та його дружина, ОСОБА_4 - на ? частки, з врахуванням часток, від яких відмовилися донька та син померлого.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи і фактично не оспорюються сторонами.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з недоведеності заявлених вимог.
Проте цього висновку суд дійшов, не з'ясувавши повно та всебічно обставини, на які сторони посилалися в обґрунтування своїх вимог і заперечень, та не дав жодної оцінки доказам, представленим сторонами.
Як встановлено апеляційним судом з матеріалів справи, 18.05.1977 року рішенням зборів уповноважених колгоспників колгоспу «Зорі Кремля» затверджено рішення правління цього колгоспу від 13.04.1997 року та виділено ОСОБА_5 присадибну земельну ділянку площею 0,25 га в с. Черепівка Хмельницького району, в подальшому цій ділянці присвоєно адресу вул. Леніна, 24. На цій ділянці вона почала будівництво житлового будинку.
За даними погосподарської книги Черепівківської сільської ради № 1 за 1991-95 роки згадане домогосподарство по вул. Леніна, 24 в с. Черепівка будинковолодіння належало до суспільної групи - колгоспний двір. Головою господарства була ОСОБА_5, членом двору вказано її сина ОСОБА_6.
Водночас дані погосподарської книги, трудова книжка ОСОБА_6 підтверджують, що він та його мати ОСОБА_5 були колгоспниками та працювали в колгоспі «Зорі Кремля», в тому числі й станом на 15.04.1991 року.
Наведені обставини в сукупності з фактом зведення спірного будинку на земельній ділянці, відведеній рішенням колгоспу «Зорі Кремля» від 18.05.1977 року, цілком підтверджують належність цього домоволодіння до суспільної групи колгоспний двір.
Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, реєстрації підлягали лише індивідуальні будинки та домоволодіння у містах і селищах міського типу Української РСР. Згідно з п. 6 зазначеної інструкції «не підлягають реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані».
При цьому в погосподарській книзі сільської ради здійснювалися відповідні відмітки та відкривався особовий рахунок на забудовника. Тому факт наявності запису в погосподарській книзі є достатнім обґрунтуванням права власності на будинок в сільській місцевості.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
За ч.2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Згідно з пунктом 6 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення цього існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
За даними облікової картки, погосподарської книги Черепівківської сільської ради № 1 за 1991-1995 роки на 15 квітня 1991 року у вказаному колгоспному дворі були зареєстровані ОСОБА_5 а також її син ОСОБА_6 Отже, ці особи були членами цього колгоспного двору і не втратили права на частку в його майні.
Відтак їхні частки в майні колгоспного двору (житловому будинку по вул. Свободи, 24 в с. Черепівка ) є рівними і складають по ? частині кожному.
Факт прийняття рішення виконкомом Черепівківської сільської ради від 23.02.2006 року № 7 про оформлення права власності на житловий будинок по вул. Свободи, 24 в с. Черепівка та видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.12.2006 року на ім'я одного зі співвласників будинку - ОСОБА_6, не спростовує належність цього домогосподарства до суспільної групи колгоспний двір, а також факт набуття права власності на частку (1/2) в майні колгоспного двору позивачкою ОСОБА_5
Відтак прийняття вказаного рішення виконкому Черепівківської сільської ради та видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.12.2006 року на ім'я ОСОБА_6 не порушують право власності позивачки на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями по вул. Свободи, 24 в с. Черепівка, тому вимоги в частині визнання незаконними цього рішення та свідоцтва про право власності від 22.12.2006 року не підлягають задоволенню.
За змістом ст. 60 СК України, ч.3 ст.368 ЦК України до спільної сумісної власності подружжя належить майно, набуте подружжям за час шлюбу.
Факт оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_6 22.12.2006 року не свідчить, що воно набуте в шлюбі, оскільки за даними погосподарської книги № 1 за 1991-1995 роки станом на 01.01.1991 року відкрито особовий рахунок на забудовника ОСОБА_4 і наявний запис в погосподарській книзі щодо житлового будинку по вул. Леніна, 24 підтверджує завершення будівництва цього будинку на цю дату.
З врахуванням наведеного, житловий будинок з надвірними будівлями по вул. Свободи, 24 в с. Черепівка не є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 та відповідачки ОСОБА_4
Тому свідоцтво про право власності на 1/2 частку житлового будинку як частку у майні, що є спільною сумісною власністю подружжя, від 12.05.2017 року на ім'я ОСОБА_4 видане безпідставно, чим порушуються права іншого співвласника будинку, ОСОБА_5 Відтак воно підлягає визнанню недійсним як таке, що суперечить закону, відповідно до ст.ст. 215, 203 ч.1 ЦК України.
За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відтак відповідно до ст. 1301 ЦК України слід визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Хмельницької районної державної нотаріальної контори по спадковій справі №4130, зареєстроване в реєстрі за №2-1131, за яким спадкоємцями померлого ОСОБА_6 є його мати ОСОБА_5 на ? частку та його дружина ОСОБА_4 на 3/4 частки, а також скасувати державну реєстрацію права власності, здійснену державним нотаріусом Хмельницької районної нотаріальної контори ОСОБА_7 12.05.2017 року за індексним номером 35144758.
З врахуванням наведеного оскаржуване рішення в частині відмови у позові щодо визнання недійсними свідоцтва про право власності від 12.05.2017 року, свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.05.2017 року, скасування державної реєстрації, слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2018 року в частині відмови у позові щодо визнання недійсними свідоцтва про право власності від 12.05.2017 року, свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.05.2017 року, скасування державної реєстрації, скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на ? частину житлового будинку по вул. Свободи, 24, в с. Черепівка Чемеровецького району Хмельницької області від 12.05.2017 року, зареєстроване в реєстрі за № 2-1129 та видане Хмельницькою державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_4.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 12.05.2017 року, зареєстроване в реєстрі за № 2-1131 та видане на ім'я ОСОБА_4 у спадковій справі № 413-2016, заведеній Хмельницькою державною нотаріальною конторою.
Скасувати державну реєстрацію права власності, здійснену державним нотаріусом Хмельницької районної нотаріальної контори ОСОБА_7 12.05.2017 року за індексним номером 35144758.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повна постанова складена 27 липня 2018 року.
Судді /підписи/
З оригіналом згідно
Суддя Апеляційного суду Л.М.Грох
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_8 Провадження № 22-ц/792/1175/18
Доповідач: Грох Л.М. Категорія: 47