Справа № 761/26747/18
Провадження № 2/761/6575/2018
17 липня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Рибак М.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, -
Позивач звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно якого вона просить звільнити її від сплати судового збору у зв'язку з тим, що дохід позивача в місяць на протязі 2018 року становить 1 597,59 грн., що у відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» істотно перевищує 5% розміру річного доходу позивача, на підтвердження чого остання надала копію довідки Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №11941 від 25.06.2018 року.
Згідно вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Разом із тим, надана позивачем довідка із пенсійного фонду не свідчить про відсутність у неї іншого доходу, окрім виплати пенсії.
Окрім цього, відповідно до п. 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland» оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у зодоленні заяви позивача про відстрочення сплати судового збору в порядку, регламентованому ст. 8 Закону України «Про судовий збір», із можливістю надання нею повної інформації про доходи за попередній календарний рік, а також іншої суттєвої інформації про її майновий стан.
Так, згідно змісту позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 60 000,00 грн. доларів США конвертованих в національну валюту, що складає 1 577 400,00 грн. у рахунок повернення боргу за розпискою від 11.07.2014 року.
Таким чином, як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено вимогу майнового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовної заяви майнового характеру, яка подана до суду фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається із заяви позивачем було визначено ціну позову у розмірі 1 577 400,00 грн.
Таким чином, враховуючи ціну позову позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 8 810 грн. 00 коп. та надати до суду квитанцію на підтвердження його сплати.
Окрім цього, відповідно до п. 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим, позовна заява не містить попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які позивач понесла та очікує понести у зв'язку із розглядом справи та підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Таким чином, позивач повинен надати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи та підтвердження про те, що нею не подано іншого позову до ОСОБА_2 з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також надати документ, який би підтверджував сплату судового збору у розмірі 8 810,00 грн.
У відповідності з ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подачу позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ М.А. РИБАК