Справа №489/6145/17 26.07.2018
Провадження №22-ц/784/1088/18
Справа № 489/6145/17
Провадження №22-ц/784/1088/18
Категорія 31 Суддя-доповідач апеляційного суду - ОСОБА_1
26 липня 2018 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого- Крамаренко Т.В.,
суддів - Бондаренко Т.З. Темнікової В.І.,
із секретарем судового засідання - Гавор В.Б.,
за участю: позивачки ОСОБА_2 її представника - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс»
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 квітня 2018 року, ухваленого під головуванням судді - Рум'янцевої Н.О. о 16 годині 4 хвилини в приміщенні того ж суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» (далі - КП ММР «Миколаївелектротранс»), ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином,
В травні 2017 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до КП ММР «Миколаївелектротранс», ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином.
Позивачка зазначала, що 1 березня 2017 року приблизно о 8 год. 10 хв. по вул. Херсонське шосе в районі житлового будинку № 46 в м. Миколаєві ОСОБА_4, який перебував у трудових відносинах з КП ММР «Миколаївелектротранс», під час виконання трудових обов'язків, керуючи транспортним засобом марки «УАЗ 3151 2» державний номер НОМЕР_1 допустив наїзд на неї, на пішохідному переході. Внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості з ознакою тривалого розладу здоров'я у вигляді перелому таранної кістки лівої ступні.
Посилаючись на викладене та на те, що тривалий період втрачена можливість радіти звичним елементам життя таким, як ранкова пробіжка, чи катання з дітьми на велосипеді та інших радощів життя необхідних для комфортного існування, позивачка просила суд стягнути з КП ММР «Миколаївелектротранс» на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, яку вона оцінює в 500 000 грн. Крім того, просила стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати, понесені в рамках кримінальної справи за обвинуваченим ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 квітня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з КП ММР «Миколаївелектротранс» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі КП ММР «Миколаївелектротранс», посилаючись на невідповідність рішення принципам розумності, справедливості, не підтвердження належними та допустимими доказами вимог, просило рішення суду змінити в частині розміру моральної шкоди з 50 000 грн. до 10 000 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За положеннями ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що ОСОБА_4 на підставі наказу № 308/К від 21 жовтня 2015 року перебуває на посаді водія авто служби 3 класу КП ММР «Миколаївелектротранс».
1 березня 2017 року приблизно о 8 год. 10 хв. по вул. Херсонське шосе в районі житлового будинку № 46 в м. Миколаєві ОСОБА_4, який перебував у трудових відносинах з КП ММР «Миколаївелектротранс», під час виконання трудових обов'язків, керуючи транспортним засобом марки «УАЗ 3151 2» державний номер НОМЕР_1 допустив наїзд на неї на пішохідному переході.
Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєві від 29.06.2017 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 8692,99 грн. в рахунок відшкодування процесуальних витрат. Стягнуто з КП ММР «Миколаївелектротранс» на користь ОСОБА_2 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 12 грудня 2017 року вказаний вирок в частині вирішення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди скасовано, та в цій частині призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Згідно висновку експерта № 482 від 21 квітня 2017 року ОСОБА_2 спричиненні тілесні ушкодження у вигляді перелому таранної кістки лівої ступні, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
У зв'язку з отриманими внаслідок ДТП тілесними ушкодженнями позивачка проходила курс лікування (а.с.47-50).
За правилами частин 1 та 2 ст.1167 ЦК України відшкодуванню підлягає і моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
За змістом ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
У п.п.3,9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Встановивши зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди, оскільки внаслідок ДТП ОСОБА_2 зазнала душевних страждань.
При визначенні розміру компенсації позивачці моральної шкоди, суд першої інстанції взяв до уваги характер та обсяг страждань ОСОБА_2, наявність вимушених змін у життєвих стосунках останньої, врахував переживання, яких позивачка зазнала у зв'язку із отриманими тілесними ушкодженнями та визначив її у розмірі 50 000 грн.
Однак, з урахуванням характеру протиправних дій ОСОБА_4 глибини та обсягу завданих позивачки страждань, на думку колегії суддів, зазначена сума є надто завищеною.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п.9 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
При визначенні розміру моральної шкоди колегія суддів приймає до уваги фактичні обставини справи, які підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, обсяг та тривалість перенесених позивачкою душевних і фізичних страждань, стан здоров'я після отриманих тілесних ушкоджень та не втрату можливості в подальшому працювати, враховуючи вимоги розумності і справедливості, колегія вважає, що розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню з КП ММР «Миколаївелектротранс» на користь ОСОБА_2 може бути зменшено до 20 000 грн.
Оскільки суд першої інстанції був іншої думки, то рішення суду на підставі п. 1 ч.1 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні.
На підставі ст. 141 ЦПК України з КП ММР «Миколаївелектротранс» на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1024 грн. (640 грн. за подання позову + 384 грн. за подання апеляційної скарги).
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 квітня 2018 року в частині розміру стягнутої з Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди змінити, зменшивши розмір з 50 000 гривень до 20 000 гривень.
Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» на користь держави судовий збір у розмірі 1024 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного її тексту до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.
Головуючий: Т.В. Крамаренко
Судді: Т.З. Бондаренко
ОСОБА_5
Повний текст постанови складено 27 липня 2018 року.