Справа №487/1780/18 27.07.2018
Провадження №33/784/325/18
Справа № 33/784/325/18 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: ОСОБА_2
27 липня 2018 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі:
судді - Крамаренко Т.В.,
із секретарем судового засідання - Яценко Л.В.,
за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_3 його захисника - ОСОБА_4,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 червня 2018 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, працює оператором в ПАТ «Лакталіс-Миколаїв», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення БД № 094691, 27 березня 2018 року о 21 год. 30 хв. в м. Миколаєві по вул. Біла біля будинку 65 водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2101», державний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, згідно висновку лікаря-нарколога № 430, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 22 червня 2018 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що протокол про адміністративне правопорушення та медичний висновок не є належними доказами, оскільки їх складено в порушення вимог передбачених законом.
Також апелянт стверджує, що відеозапис, зафіксованою нагрудною камерою не є належним доказом, а тому висновок суду щодо його винуватості ґрунтується на доказах, які є недостатніми для встановлення істини по справі,
Заслухавши пояснення особи, притягнутої до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у даній постанові суду.
З вказаним висновком суд апеляційної інстанції погоджується.
Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та п.1.1 Правил дорожнього руху України єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють вищеназваними Правилами.
За п.1.10 Правил дорожнього руху України водієм визнається особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно з п.п.«б»,«д» п.2.3, п.п.«а» п.2.9 та п.2.5 Правил водій механічного транспортного засобу для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов'язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
У зв'язку з цим, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.ч.2,3,5 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103 (далі - Порядок).
Відповідно до п. п.2, 3, 4, 6, 7, 8 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Відповідно до п.п. «а» п.2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серія БД №094691, від 27 березня 2018 року, ОСОБА_3 27 березня 2018 року о 21 год. 30 хв. керував автомобілем «ВАЗ 2101», державний номер НОМЕР_1 по вул. Біла біля будинку 65 в м. Миколаєві з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Даний протокол про адміністративне правопорушення підписано особисто ОСОБА_3 без будь-яких зауважень та заперечень з приводу викладених обставин у ньому.
Вказаний протокол складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395.
Істотних порушень співробітниками поліції при оформленні відносно ОСОБА_3 матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП положень ст. 256 КУпАП, а також вказаної Інструкції, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який міститься в матеріалах справи підтверджено факт керування ОСОБА_3В транспортним засобом, про який останній не заперечував.
З вказаного відео також вбачається, що ОСОБА_3 було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, що відповідає положенням п. 7 Розділу 3 наведеної Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 № 1395. При проходженні ОСОБА_3 в медичному закладі огляду, було виявлено стан алкогольного сп'яніння, в зв'язку з чим і було складено відповідний протокол.
Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився у Миколаївському обласному наркологічному диспансері лікарем - наркологом.
Відповідно до акту огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння за № 430 від 27 березня 2018 року, при огляді ОСОБА_3 скарг не висловлював, пояснив, що вжив сьогодні об 11.00 год. 0.5 літра пива та 0,5 літра «РЕВА», дослідження проведено за допомогою Алкотесту 6810, внаслідок чого виявлено 1,04% алкоголю та за результатами огляду встановлено заключний діагноз: гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю, неускладнене (а.с.35).
На підставі вказаного акту було складено висновок щодо результатів медичного огляду №430 від 27 березня 2018 року лікарем-наркологом Миколаївського обласного наркологічного диспансеру - ОСОБА_5 (а.с.2).
Вказані докази беззаперечно свідчать про те, що водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, таким чином місцевий суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційному суду не надано.
Адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП є небезпечним як для особи, яка притягується до адміністративної відповідальності так і для інших громадян учасників дорожнього руху.
Суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з'ясував усі обставини при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги проте, що медичний висновок є недійсним, тому, що огляд проводився на невідомому приладі не заслуговують на увагу, оскільки в Акті огляду зазначено про проведення дослідження за допомогою Алкотесту 6810.
Так, пунктом 6 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена можливість проведення огляду на стан сп'яніння як поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров'я.
Крім того, вказаний Алкотест пройшов повірку законодавчо-регульованого засобу вимірювальної техніки, що підтверджується свідоцтвом від 25 вересня 2017 року, яке чинне до 25 вересня 2018 року.
Твердження щодо неналежності письмових пояснень свідків, оскільки в них не міститься посилань на наявність будь-яких ознак алкогольного сп'яніння є безпідставними, з огляду на те, що стан сп'яніння було встановлено висновком медичного огляду №430 від 27 березня 2018 року, а свідки лише зазначили про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та погодження пройти огляд в медичному закладі.
До того ж, в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 особисто написав про вживання алкогольних напоїв, про що також повідомив лікаря-нарколог під час огляду.
Посилання на те, що поліцейські в порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не відсторонили від керування транспортним засобом не виключає наявності в діях ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 червня 2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 червня 2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Миколаївської області ОСОБА_2