Справа № 487/4286/18
Провадження № 2/487/1976/18
про забезпечення позову
09.07.2018 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого-судді Біцюка А.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 (м. Миколаїв, вул.. Інгульський проїзд, 22) до ОСОБА_3 (м. Миколаїв, вул. Наскрізна друга, 70), про стягнення боргу.
04.07.2018 року до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшла позовна заява та заява про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, в якому посилаючись на те, що 27.03.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, був укладений договір позики, у відповідності до умов якого позивач передав відповідачу 405000 грн. На строк до 10 років, а сааме до 01.04.2026 року. ОСОБА_3 зобов'язувалась вказану суму повертати кожного місяця в розмірі 3000 грн. до 27 числа до повного погашення суми боргу. В заяві про забезпечення позову позивач просить забезпечити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу шляхом накладення арешту на будинок 70 по вул. Наскрізна друга в м. Миколаєві.
В обґрунтування заяви ОСОБА_2 зазначив, що йому стало відомо про те, що відповідачка може приховати своє нерухоме майно шляхом переоформлення на іншу особу або продати майно. У випадку задоволення судом позову стягнення буде накладено на доходи відповідача, а у випадку відсутності таких на його майно, яким є зазначений у позові будинок. За такого існує велика вірогідність відчуження відповідачкою вказаного будинку, а тому невжиття у даному конкретному випадку заходів забезпечення позову може утруднити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали позовної заяви та матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При розгляді заяв про забезпечення позову: єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно є спір щодо стягнення боргу з відповідача у розмірі 379500 (триста сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот) гривень, спричинений порушенням зобов'язань за договором позики.
Тобто предметом спору по даній справі є вимоги про стягнення боргу у зазначеному вище розмірі.
Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що відповідачка з метою уникнення відповідальності по сплаті боргу задля неможливості виконання рішення суду може приховати своє майно, на яке у разі задоволенні позову про стягнення даних коштів з відповідачки на користь позивача може бути звернено стягнення. Матеріали справи не спростовують цих доводів позивача. Не містить матеріали справи також даних про кошти, що перебуваючть на рахунках відповідача у банках чи інших фінансових установах, на рахунках в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Враховуючи зазначене, а також підстави заявленого позову про стягнення коштів, ціну позову, суд приходить до висновку наявність реальної загрози того, що не вжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання у подальшому рішення суду у разі задоволення позову.
Тому, вважає за необхідне постановити ухвалу про часткове задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах суми позовних вимог про стягнення боргу.
При цьому суд враховує те, що майно, на яке позивач просить накласти арешт, а саме будинок, що знаходиться по вул. Наскрізна друга, 70, в м. Миколаєві і належить на праві власності ОСОБА_3, не є предметом позову по даній справі, так як позов заявлено про стягнення боргу. Під час виконання рішення про задоволення такого позову боржник у разі відсутності у нього коштів для виконання рішення, згідно ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження" має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. При накладенні арешту на будинок він фактично позбавляється такого права. Слід врахувати також те, що відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження" звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачу на праві власності належить і інше майно, крім будинку, на який позивач просить накласти арешт.
Проаналізувавши викладені вище обставини в їх сукупності суд вважає, що заяву позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах суми позовних вимог про стягнення боргу у розмірі 379500 грн.
Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_2, про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно на загальну суму 379 500 грн., яке належить на праві власності ОСОБА_3, яка мешкає за адресою - м. Миколаїв, Наскрізна друга, 70, РНОКПП НОМЕР_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повне судове рішення (ухвала) складено 13.07.2018 року.
Суддя Біцюк А. В.