27 липня 2018 року м. Чернігів Справа № 2540/2486/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 05.07.2018 звернувся до суду з адміністративним позовом до Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Корюківське ОУПФ) та просить:
- визнати відмову відповідача № 24/05/М-11 від 07.05.2018 щодо перерахунку та виплати йому пенсії з 01.10.2017, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до статті 59 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'', в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017, - протиправною;
- зобов'язати відповідача провести йому перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до статті 59 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'', починаючи з 01.10.2017.
Позов мотивовано тим, що він має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та є інвалідом ІІІ групи, тому має право на пенсійне забезпечення відповідно до норм Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зокрема, на нарахування пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Зазначив, що в розумінні вказаного Закону військовозобов'язані, призвані на військові збори для ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, є військовослужбовцями та прирівнюються до осіб, які перебувають на дійсній строковій військовій службі.
Ухвалою судді від 06.07.2018 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.
Також, вказаною ухвалою відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
У встановлений ухвалою суду строк представником відповідача надано відзив на позов, в якому він просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог та зазначив, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а тому дія Закону, в частині нарахування пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, на нього не поширюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено, враховуючи таке.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Корюківському ОУПФ та з 18.06.1998 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Також ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що йому видано відповідне посвідчення (категорія 1) серія НОМЕР_1 з вкладкою (а.с. 19) Позивачу встановлено 3 групу інвалідності, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с. 19).
Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної ради від 19.04.1995 № 586 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 27)
Вважаючи, що має право на пенсійне забезпечення відповідно до норм Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ОСОБА_1 24.04.2018 звернувся до Корюківського ОУПФ із заявою про перерахунок пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Листом від 07.05.2018 за № 24/05/М-11 Корюківське ОУПФ відмовило позивачу у перерахунку пенсії з наведених у відзиві підстав, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 відповідно до наявних в пенсійній справі документів, приймав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби, а в період роботи у Щорському районному виробничому об'єднанні «Сільгоспхімія», тому на нього не поширюється дія статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 15-18).
Вважаючи вказану відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені Законом України від 28.02.1991 № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон).
Відповідно до частини третьої статті 59 Закону (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (далі - Порядок № 1210).
Приписами пункту 9-1 Порядку № 1210 визначено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
З аналізу викладених норм слідує, що для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону, особа має відповідати наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.
Тобто, лише наявність зазначених критеріїв у їх сукупності обумовлюють визначення військовослужбовця як такого, що має право на отримання відповідного розміру пенсійного забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період з 09.05.1986 по 28.05.1986, перебуваючи на учбових зборах, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі військової частини НОМЕР_3 (а.с. 28-29).
Разом з тим, строкову військову службу позивач проходив в період з 13.11.1970 по 22.11.1972, що підтверджується записами у військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 (а.с. 21-26). Одночасно, в період участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи позивач працював на Щорському районному виробничому об'єднанні «Сільгоспхімія», у зв'язку з чим йому було видано довідку для додаткової оплати по місцю роботи в розмірі 100%.
Таким чином, оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи поза межами проходження ним дійсної строкової служби, суд дійшов висновку, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 08.05.2018 у справі № 820/1148/18 (Пз/9901/33/18).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 226, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 27.07.2018.
Суддя С.В. Бородавкіна