25 липня 2018 р. Справа № 818/1996/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шаповала М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/1996/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про визнання дій протиправними та скасування постанови,-
Позивач ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Управління Укртрансбезпеки у Сумській області від 23.04.2018 № 016320 про застосування до нього адміністративного-господарського штрафу в сумі 1700 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що він 13.03.2018 року їхав на власному авто з сім'єю, родичами та друзями в м. Київ, а не здійснював підприємницьку діяльність. При перевірці документів інспектором Укртрансбезпеки позивач мав у наявності всі документи, визначені ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт". Однак інспектор не взяв до уваги документи та пояснення позивача, склавши акт проведення перевірки. Також інспектор відмовився показати направлення на перевірку, чим порушив п. 38 постанови КМУ від 08.11.2006 № 1567. На підставі акта проведення перевірки заступник начальника Управління Укртрансбезпеки у Сумській області ОСОБА_3 виніс оскаржувану постанову про накладення штрафу на позивача, яка, на його думку, є протиправною та підлягає скасуванню.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав доводи, викладені в письмовому відзиві на позов (а.с. 25-26), та зазначив, що Управління Укртрансбезпеки у Сумській області є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки). На момент перевірки транспортного засобу марки "Mercedes", номерний знак НОМЕР_1, при наданні послуг з нерегулярних пасажирських перевезень за маршрутом Суми-Київ у позивача були відсутні оформлений договір із замовником транспортних послуг та документ, що засвідчує оплату транспортних послуг. За результатами розгляду матеріалів про порушення законодавства про автомобільний транспорт у відповідності до вимог п. 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 № 1567, винесено спірну постанову від 23.04.2018 № 016320 про застосування адміністративного-господарського штрафу. Вважає, що Управління Укртрансбезпеки у Сумській області діяло виключно в межах наданих повноважень та в спосіб, передбачений чинним законодавством.
Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 13.03.2018 ОСОБА_1 керував належним йому на праві власності автомобілем марки "Mercedes", номерний знак "ВМ 1479 ВН", та рухався в напрямку "Суми-Київ". У м. Березань Київської області це авто зупинив інспектор Укртрансбезпеки Темнов Р.В. з метою перевірки документів та склав акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с. 7).
23.04.2018 заступник начальника Управління Укртрансбезпеки у Сумській області ОСОБА_3 виніс постанову № 016320 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного-господарського штрафу в сумі 1 700 грн за надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", за що абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачена відповідальність (а.с. 6).
Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05.04.2001 № 2344-III "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Пунктом 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567) встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з вимогами п.п. 12-13 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Згідно з п. 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із наведених вище норм вбачається, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються пасажирські та вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
При цьому, як зазначено частиною 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт є автомобільний перевізник.
У розумінні ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
За правилами ч. 1 ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Частиною 10 ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено перелік документів на перевезення пасажирів автобусами для власних потреб, а саме:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на автобус, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно з копіями посвідчення водія та свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу (а.с. 33) ОСОБА_1 є власником автобуса марки "Mercedes-Bens" марки "Sprinter", державний реєстраційний номер "ВМ 14 79 ВН", яким керував особисто під час здійсненої перевірки 13.03.2018 р. в м. Березань Київської області.
Позивач стверджує, що 13.03.2018 не здійснював перевезення пасажирів, а використовував свій власний транспортний засіб для перевезення пасажирів для власних потреб. Суд погоджується з твердженням позивача про те, що позивач має право використовувати власне майно у власних цілях та на власний розсуд.
При перевірці документів інспектором Укртрансбезпеки позивач надав: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, страховий поліс та список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника (а.с. 33-34), що підтверджується письмовими поясненнями позивача, викладеними в акті проведення перевірки (а.с. 7), та поясненнями позивача в судовому засіданні, а також копією списку пасажирів (а.с. 34), який містить помилку в даті - замість дати "13.03.2018" за словами позивача помилково записано "13.04.2018" .
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На вимогу суду відповідач не надав належних доказів того, що ОСОБА_1 здійснював саме перевезення пасажирів як автомобільний перевізник. Також не було надано суду ані направлення на перевірку, ані графік проведення рейдових перевірок. Крім того, в акті перевірки не зазначено про ознаки, які свідчили б про перевезення пасажирів під час здійснення господарської діяльності як фізичною особою-підприємцем.
Інспектором проведено перевірку ОСОБА_1 фактично з порушенням норм ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки не встановлено статус ОСОБА_1 як автомобільного перевізника, який здійснював господарську діяльність.
Оскільки постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу прийнята на підставі акта перевірки, який не носить доказової бази про вчинене правопорушення позивачем як автомобільним перевізником, суд дійшов висновку, що така постанова прийнята безпідставно та підлягає скасуванню.
Таким чином, позивач у спірних відносинах не мав статусу автомобільного перевізника, а тому не може бути суб'єктом відповідальності, передбаченої абзацом 3 ч. ст. 60 "Про автомобільний транспорт".
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, суд визнає, що постанова про застосування штрафу від 23.04.2018 № 016320 прийнята необґрунтовано, оскільки не враховано всіх обставин, що мали значення для її прийняття.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати зі сплаті судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду, в сумі 1 762 грн згідно з квитанцією від 11.06.2018 № 0.0.1056728415.1 (а.с. 21).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про визнання дій протиправними та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Управління Укртрансбезпеки у Сумській області ОСОБА_3 від 23.04.2018 № 016320 про застосування адміністративного-господарського штрафу в сумі 1700 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 (вул. ОСОБА_4, б. 41, кв. 8, м. Суми, 40034, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати на оплату судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 27.07.2018.
Суддя М.М. Шаповал