справа № 813/2810/18
про повернення позовної заяви
27 липня 2018 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Москаль Р.М. перевірив матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови,
03.07.2018 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області з вимогою скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2018 № ВП 56603220.
Ухвалою від 06.07.2018 суддя залишив цю позовну заяву без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви. Копія ухвали вручена позивачу 11.07.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
24.07.2018 представник позивача прибув до суду та засвідчив на відповідність оригіналу копії документів доданих до позовної заяви. 26.07.2018 представник позивача подав клопотання від 20.07.2018, просив суд відкрити провадження за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2018 № ВП 56603220. В цьому клопотанні представник позивача навів мотиви щодо виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 06.07.2018. Представник позивача вказав, що ГУ ПФ у Львівській області немає можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету. Зазначив, що в бюджеті Пенсійного фонду на 2018 рік, затвердженому постановою КМ України від 11.01.2018 № 2 не передбачено коштів на сплату судового збору. Таким чином, позивач не надав суду документ про сплату судового збору в сумі 1762 гривні. Позивач також не подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оскільки вважає, що ГУ ПФ України у Львівській області не пропустило строк на оскарження постанови державного виконавця. З посиланням на частину 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що такий строк визначається 10 робочими днями.
Оцінюючи повідомлені представником позивача обставини суд керується такими міркуваннями:
1) позивач повідомив суд про відсутність коштів для сплати судового збору, на підтвердження чого надав дві ухвали суду, датовані 11.07.2016 та 30.08.2016. Суд розцінює таке повідомлення як клопотання про звільнення від сплати судового збору та відмовляє у його задоволенні з таких мотивів:
статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частина друга цієї статті визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі - Закон № 3674-VI) суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Відповідно до частини першої цієї статті суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити позивача від сплати судового збору, є його майновий стан. При цьому Закон передбачає вичерпний перелік умов, за яких суд може звільнити учасника справи від сплати судового збору з підстави врахування його майнового стану. Інших підстав для постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору ані Закон № 3674-VI, ані КАС України передбачають.
Представник позивача зазначає, що ГУ ПФ у Львівській області немає можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23.01.2015 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 № № 3674-VI «Про судовий збір» судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Звільнення відповідних органів від сплати судового збору не узгоджується з статтею 129 Конституції України, якою передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Рівність учасників судового процесу, зокрема, перед законом є похідною від інших норм Конституції України, які визначають рівність конституційних прав і свобод громадян та рівність їх перед законом (стаття 24), а також компетенцію органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).
Відтак, звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема, юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати судовий збір. Суддя враховує те, що наведені заявником обставини, а саме відсутність кошторисних призначень для сплати судового збору є тимчасовими та можуть змінитися найближчим часом. З огляду на викладене, суддя вважає клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору таким, що не підлягає до задоволення.
2) твердження позивача про те, що строк звернення до суду слід обчислювати виходячи робочих днів суд до уваги не бере, оскільки статтею 287 КАС України такий строк визначено в календарних днях. А отже - позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду з цим позовом, на пропозицію суду заяви про поновлення такого строку не подав.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене суддя дійшов висновку, що позивач у встановлений строк не виконав вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, тому позовну заяву слід повернути позивачу.
Керуючись ст.ст. 169, 241, 243, 248, 256, 294, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суддя -
повернути позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови і додані до неї документи позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя Москаль Р.М.