Справа № 815/3073/18
26 липня 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви громадської спілки «Асоціація автомобілістів Одеської області» до Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині,-
22 червня 2018 року до суду надійшла позовна заява громадської спілки «Асоціація автомобілістів Одеської області» до Одеської міської ради, у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 р. №1251-VI «Про затвердження положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів в м. Одесі» в частині визначення порядку організації та експлуатації спеціально відведених автостоянок на території міста Одеси, а саме:
- пункт 4 рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 р. № 1251-VI «Про затвердження положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів в м. Одесі»;
- абзац 8 пункту 1.3. Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів в м. Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 р. № 1251-VI «Про затвердження положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів в м. Одесі»;
- пункт 2.1 Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів в м. Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 р. №1251-VI «Про затвердження положення про організацію т і порядок паркування транспортних засобів м. Одесі»;
- пункт 2.5 Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів в м Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 р. № 1251-VI «Про затвердження положення про організацію ті порядок паркування транспортних засобів в м. Одесі»;
- пункт 5.1 Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів в м, Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 р. № 1251-VI «Про затвердження положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів в м. Одесі»;
- пункт 5.2 Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів в м Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 р. №1251-VI «Про затвердження положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів в м. Одесі»;
- пункт 5.3 Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів в м. Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 р. №1251-VI «Про затвердження положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів в м. Одесі»;
- абзаци 1, 4, 5 пункту 6.5 Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів в м. Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 р. № 1251-VI «Про затвердження положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів в м. Одесі»;
- пункт 1.1 Типового договору балансоутримання місць для паркування транспортних засобів, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 р. №1251-VI «Про затвердження положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів в м. Одесі».
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року судом на підставі положень ч.1 ст.169 та ч.1 ст.123 КАС України даний адміністративний позов залишено без руху та надано десятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.
В ухвалі суду від 02 липня 2018 року судом роз'яснено позивачу, що недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду (з копіями відповідачу) та зазначених в ухвалі належним чином засвідчених документів відповідачу.
25 липня 2018 року за вх.№21474/18 через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків із адміністративним позовом (у двох екземплярах), засвідченими додатками відповідачу та із заявою про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду.
У заяві про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що вважає, що пропустив процесуальний строк з поважних причин, а тому він підлягає поновленню. Вказує, що ГС «Асоціація автомобілістів Одеської області» була зареєстрована як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань 17 липня 2013 року, тобто вже після прийняття Одеською міською радою оспорюваного рішення, а тому не мала можливості ознайомитись з оспорюваним рішенням в момент його опублікування в газеті «Одесский вестник» та на сайті Одеської міської ради за посиланням http://omr.gov.ua/ru/acts/council/37098/. Позивач не був ініціатором винесення вказаного Рішення від 20.09.2011 р. № 1251-VI, воно само по собі не повинно було торкатися законних прав та інтересів позивача, зважаючи на пункт 1.2 Положення, відповідач не направляв копію вказаного рішення позивачу, останній об'єктивно не міг дізнатися про його існування відразу після його прийняття, а також про порушення своїх прав, прав своїх членів та членів територіальної громади міста Одеси внаслідок дії зазначеного рішення. Факт опублікування рішення № 1251-VI у засобах масової інформації не може бути доказом того, що ГС «Асоціація автомобілістів Одеської області» дізналась або могла дізнатись про порушення прав. ГС «Асоціація автомобілістів Одеської області» не мала підстав вважати, що оспорюване рішення може бути застосовано до місць зберігання транспортних засобів, як це мало місце в листі КП «Одестранспарксервіс» від 05.03.2018 р. № 49/05-19. Аналіз положень рішення № 1251-VI ГС «Асоціація автомобілістів Одеської області» було здійснено тільки після проведення зборів 1 червня 2018 року.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
За результатом вивчення заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, позовної заяви та доданих до неї матеріалів, судом не вбачається підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Суд зазначає, що відраховує строк звернення до суду не з моменту винесення Одеською міською радою оскаржуваного рішення, а з моменту утворення позивача.
Як стверджує позивач у позовній заяві, його діяльність напряму пов'язана з організацією автостоянок та розповсюджується на території міста Одеси та Одеської області. Таким чином, задля реалізації своєї основної мети позивач повинен був здійснювати моніторинг нормативної бази, що стосується сфери діяльності ГО «Асоціація автомобілістів Одеської області».
Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
При цьому слід зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків. Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає звернутись до суду, відрядження, несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення, тощо.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року(надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права" ( рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).
Позивачем не зазначається та з матеріалів справи не вбачається обставин, що заважали б позивачу та могли бути об'єктивними перешкодами для звернення до Одеського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів у передбачений законом строк.
Отже, з наведених доводів позивачем у заяві про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, суд не вбачає наявності поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Окрім цього позивачем у позовній заяві не зазначено належне обґрунтування, яким чином оскаржувані пункти вищезазначеного рішення Одеської міської ради порушують саме права чи інтереси ГС «Асоціація автомобілістів Одеської області» та конкретно яких його членів, та в чому полягає саме «порушення майнових прав членів та Асоціації в цілому».
Відповідно до п.1 п.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ст.ст.123, 169, 241, 248, 294-295 КАС України, суддя, -
Позовну заяву громадської спілки «Асоціація автомобілістів Одеської області» до Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині - повернути позивачеві, роз'яснивши що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з позовною заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Вовченко O.A.