Справа № 369/9087/18
Провадження №1-кс/369/2925/18
28.07.2018 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Києво - Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110200004556 від 27.07.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , -
Старший слідчий СВ Києво - Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_6 звернулася до суду з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що 27.07.2018 близько 14 год. 00 хв., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю власника та інших осіб поблизу себе шляхом пошкодження металопластикового вікна проник до вище вказаного будинку, де таємно викрав грошові кошти у сумі 5000 гривень, браслет із золота вагою близько 10 грам вартістю 7000 гривень, каблучки з золота вартістю по 2000 гривень та вагою до 3-х грамів кожна у кількості 3-х штук, каблучку срібну вагою близько 2 грами, вартістю 500 гривень, ноутбук марки «Леново» чорного кольору, вартістю 4000 гривень, який був придбаний 2013 року за 4000 гривень, мобільний телефон марки «Мейзу М5» вартістю 4000 гривень, телефон марки «Леново» білого кольору вартістю 3000 гривень, парфуми марки «Ейвон» у кількості 3-х штук, вартістю 200 гривень кожен, годинник чоловічий чорного кольору вартістю 1500 гривень, срібний жіночий годинник вартістю 700 гривень, гаманець жіночий блакитного кольору вартістю 400 гривень з картками банку «Приват Банк», біжутерія, а саме: підвіски, сережки, панчохи жіночі у кількості 2-х штук вартістю по 300 гривень кожні, належні ОСОБА_7 .
Після чого ОСОБА_5 з місця злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому матеріального збитку.
Відомості по даному факту внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110200004556 від 27.07.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
27.07.2018 року о 15 год. 00 хв. в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 .
28.07.2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло.
Таким чином, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні за №12018110200004556 підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 .
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколами огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколами допитів свідків, протоколом затримання особи у вчиненні злочину.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за ч. 3 ст. 185 КК України, який відповідно до ст.12 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років . В ході досудового розслідування кримінального провадження задля об'єктивного його розслідування у розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують що підозрюваний може:
-переховатись від органу досудового розслідування та/або суду;
-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
-незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є тяжким злочином, та покарання за якій становить від 3 до 6 років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).
Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне:
-підозрюваного відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.02.2018 року оголошено в розшук, що також підтверджується постановою про заведення оперативно-розшукової справи категорії «Розшук».
-немає офіційно зареєстрованого місця роботи.
Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.
Пункт 2 ч. 1 ст.177 КПК України - ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Це обґрунтовується тим, що на даний час у провадженні є необхідність в проведенні ряду слідчих дій, які на даний час у зв'язку із необхідністю проведення значного обсягу першочергових слідчих дій, ще не проведені. Також на даний момент не встановлено місцезнаходження грошових коштів у сумі 5000 гривень, золотих прикрас та мобільного телефону марки «Леново», якими заволоділи, які на даний час не виявлені, а у разі обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою останній може цьому перешкодити, знищивши їх.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_5 може впливати на потерпілих, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілої у провадженні яка фактично є особою похилого віку та проживає одна, може незаконно впливати на неї, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань. Крім того існує реальний ризик того, що ОСОБА_5 перебуваючи на свободі буде здійснювати вплив на останніх з метою відмови від дачі показань або давати неправдиві показання.
Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні.
Враховуючи все вищезазначене, ОСОБА_5 необхідно обрати найсуворіший запобіжний захід, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків.
Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вище вказаним ризикам, в тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, будуть не достатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст.179, 180, 181, 182 КПК України вони не позбавляють в повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
Тому слідчий просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній устано ві Мінюсту України «Київський слідчий ізолятор» до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ., на строк 60 діб.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник не заперечувати проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з найменшою заставою.
Вислухавши пояснення підозрюваного, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на свідків, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до п. 5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Суд оцінює вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за ч. 3 ст. 185 КК України, який відповідно до ст.12 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років .
При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; його репутацію; міцність соціальних зав'язків.
Суд враховує те, що підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, раніше судимий, таким чином останній може переховуватися від слідства та суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Враховуючи що, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від слідства та суду, тим самим може перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що вказані обставини виключають об'єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, або іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, перебуває у розшуку, а отже може вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, соціальні зв'язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до злочинів та було вчинено злочин проти власності .
Крім того, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_5 , як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою - заставу, розмір якої становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає (1762*50) 88 100 грн., оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Києво - Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110200004556 від 27.07.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 24 вересня 2018 року (включно).
Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 88 100 грн. (вісімдесят вісім тисяч сто гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступні банківські реквізити:
Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області
Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119
р/р 37312095018661
Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ
Код банку: 820172
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.
За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1