Справа № 487/4732/18
Провадження № 1-кс/487/2218/18
23.07.2018 року слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12018150030002110 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 355 КК України про арешт майна, -
23.07.2018 року слідчий СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 , в рамках здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12018150030002110, звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на 1/6 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (з відповідною частиною господарських та побутових будівель), яка належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони розпорядження,перетворення або відчуження.
Підставою для внесення клопотання стало те, що зазначена квартира є предметом кримінального правопорушення та має доказове значення по вказаному кримінальному провадженню, одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а саме примушування потерпілої ОСОБА_6 до виконання цивільно-правових зобов'язань, що завдало великої шкоди.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Вислухавши пояснення слідчого, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Із матеріалів клопотання встановлено, що СВ Заводського відділу поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12018150030002110 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 08.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 355 КК України за заявою ОСОБА_7 , яка просить вжити заходи до чоловіків, які із застосуванням погроз щодо застосування насильства змушують її до виконання цивільно-правових зобов'язань з погашення боргу її сина ОСОБА_8 .
Досудовим розслідуванням зі свідчень потерпілої ОСОБА_7 встановлено, що вона під погрозою застосування насилля відносно неї та членів її сім'ї з боку ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших невстановлених осіб, 16.11.2017 року, уклала договір дарування 1/6 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого безоплатно надала у власність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вказану частину житлового будинку.
Також 16.11.2017 року ОСОБА_7 була написана боргова розписка на ім'я ОСОБА_11 щодо нібито отримання нею в борг грошової суми в розмірі 35000 доларів США, зі строком розрахування до кінця травня 2018 року, дана розписка була написана нею в якості гарантування погашення нею боргових зобов'язань за свого сина.
Однак так як до зазначеної дати ОСОБА_12 , свої зобов'язання з погашення заборгованості не виконав, то 08.06.2018 року ОСОБА_9 разом з ОСОБА_5 , прибули до ОСОБА_7 за місцем мешкання останньої, за адресою: АДРЕСА_1 , та висунули вимоги щодо залишення останньою вказаної подарованої частини житлового будинку, та в подальшому примусово з застосуванням погроз виселили її з даного помешкання, фактично позбавивши ОСОБА_7 свого місця мешкання та нормальних умов існування.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №104093485 від 16.11.2017 року нерухоме Майно, а саме: 1/6 частка житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .
Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з положень ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може буди накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Так, з матеріалів клопотання вбачаються достатні підстави вважати, що 1/6 частка житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , були об'єктом кримінально протиправних дій, набута кримінально протиправним шляхом, зокрема внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.355 КК України.
Таким чином, слідчим доведено необхідність арешту вказаної частки житлового будинку, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначеної частки будинку.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 98, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на 1/6 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (з відповідною частиною господарських та побутових будівель), яка належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши розпоряджатися, перетворювати або відчужувати вказану частку будинку.
Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити слідчому СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1