справа №813/2201/18
16 липня 2018 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за
позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, представник - не з'явився
до Міського комунального підприємства «Новояворівськводоканал», представник - не з'явився
про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, -
Головне управління ДФС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за час здійснення діяльності Міського комунального підприємства «Новояворівськводоканал» виник податковий борг, який станом на 01.02.2018 року становить 1240074,42 грн., та складається з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені.
Представник позивача в судове засідання не прибув, подав суду клопотання, в якому просив розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Від відповідача через канцелярію суду 25.06.2018 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що заборгованість виникла з причин незалежних від МКП «Новояворівськводоканал». Протягом 2017 року, підприємство уклало договори по організації взаєморозрахунків № 13/16 від 18 липня 2017 року, № 13/22 від 21 серпня 2017 року, № 18/28 від 14 вересня 2017 року, № 13/31 від 17 жовтня 2017 року, № 13/41 від 15 листопада 2017 року, № 13/47 від 08 грудня 2017 року, відповідно до Постанови КМУ від 18.05.2017 року № 332 по податковій заборгованості по податку на додану вартість на суму 933230,00 грн. 28 грудня 2017 року згідно з повідомленнями про проведення клірингових розрахунків відповідно до Постанови КМУ від 18 травня 2017 року № 322 по Львівській області в Казначейство було подано платіжні доручення на проплату ПДВ, але проплата не відбулась з незалежних від підприємства причин.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 00741196.
Ухвалою судді 01.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою судді від 18.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:
Заборгованість відповідача становить несплачені самостійно задекларовані суми, зазначені в податкових деклараціях:
- за квітень 2017 року від 18.05.2017 року у розмірі 145500,9 грн.;
- за травень 2017 року від 20.06.2017 року у розмірі 103206,00 грн.;
- за червень 2017 року від 19.07.2017 року у розмірі 117519,00 грн.;
- за липень 2017 року від 18.08.2017 року у розмірі 117838,00 грн.;
- за серпень 2017 року від 19.09.2017 року у розмірі 75319,00 грн.;
- за вересень 2017 року від 19.10.2017 року у розмірі 131051,00 грн.;
- за жовтень 2017 року від 20.11.2017 року у розмірі 233680,00 грн.;
- за листопад 2017 року від 19.12.2017 року у розмірі 100320,00 грн.;
- за грудень 2017 року від 18.01.2017 року у розмірі 165200,00 грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду копії:
- довідки про відкриті банківські рахунки в установах банків;
- корінця податкової вимоги форми «Ю» № 609-17 від 20.06.2017 року;
- податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року;
- корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № НОМЕР_1 від 17.07.2017 року, згідно якого сума штрафу становить 90160,10 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);
- корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № НОМЕР_2 від 28.11.2017 року, згідно якого загальна сума штрафу становить 41320,42 грн.;
- розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН;
- зворотного боку облікової картки платника податку.
Докази, які б підтверджували, що згадані податкові вимоги та податкові повідомлення-рішення оскаржувались, в справі відсутні, відповідно, визначені у них зобов'язання є узгодженими.
Судом враховуються аргументи зазначені позивачем, оскільки заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 1240070,42 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а також довідкою Головного управління ДФС у Львівській області про наявність заборгованості з податків і зборів станом на 01.02.2018 року, за відповідачем рахується заборгованість, по податку на додану вартість, така є узгодженою, а відтак підлягає стягненню. Докази про сплату відповідачем суми заборгованості що є предметом даного спору у справі відсутні.
Судом не враховуються пояснення зазначені відповідачем у відзиві на позовну заяву, оскільки відсутність коштів у відповідача не є підставою для несплати податків і зборів.
Норми права, які застосував суд, наступні:
Згідно п.п. 14.1.156. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 цього ж Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний, крім іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п. 54.1. ст. 54 цього ж Кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п. 59.1. ст. 59 цього ж Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 95.1. ст. 95 цього ж Кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5984661,32 грн., підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) до Міського комунального підприємства «Новояворівськводоканал» (81054, Львівська обл., Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Б.Пасічника, 1) про стягнення заборгованості в сумі 1240070,42 грн. - задоволити повністю.
Стягнути з Міського комунального підприємства «Новояворівськводоканал» (81054, Львівська обл., Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Б.Пасічника, 1) в користь Державного бюджету України податковий борг з рахунків у банках за платежем - податок на додану вартість в сумі 1240070,42 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення суду складено в повному обсязі 26.07.2018 року.
Суддя Гавдик З.В.