справа №813/2615/18
26 липня 2018 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Василько А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:
-визнати бездіяльність Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області протиправною, а рішення від 25.05.2018 року щодо не відкриття виконавчого провадження та повернення виконавчого документу таким, що винесено з порушенням вимог чинного законодавства України та скасувати як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства;
-зобов'язати Козелецький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області відкрити виконавче провадження за виконавчим листом Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 року №825/462/17 щодо прийняття одного з передбачених ст.15 Закону України «Про звернення громадян» рішень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.05.2018 року головним державним виконавцем Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області прийнято рішення у вигляді повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку із тим, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами ДВС. Стягнення заборгованості з державних установ здійснюється органами Державного казначейства. Вважає, що державним виконавцем не опрацьовані належним чином матеріали заяви про примусове виконання виконавчого листа №825/462/17 виданого 23.04.2018 року та прийнято протиправне рішення.
Ухвалою від 22.06.2017 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче провадження на 12.07.2018 року.
12.07.2018 року протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26.07.2018 року.
Позивач та відповідач у судове засідання явку уповноважених представників не забезпечили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Відзиву на позовну заяву не було подано.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.
16.05.2017 року постановою Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №825/462/17 визнано бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 (польової-пошти НОМЕР_2 ) щодо неприйняття рішення про відшкодування ОСОБА_1 коштів, витрачених за його власний рахунок в сумі 6199,79 грн, згідно статей 15, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», протиправною. Зобов'язано командування військової частини НОМЕР_1 (польової-пошти НОМЕР_2 ) прийняти одне з передбачених статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» рішень щодо відшкодування ОСОБА_1 коштів, витрачених за його власний рахунок в сумі 6199,79 грн.
На виконання постанови від 16.05.2017 року Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 23.04.2018 року.
05.05.2018 року позивачем направлено Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області заяву про примусове виконання виконавчого листа №825/462/17 виданого 23.04.2018 року.
10.05.2018 року Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області прийнято рішення у вигляді повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на п.4 розділу 1 «Інструкції з організації примусового виконання рішень».
22.05.2018 року позивачем направлено Козелецькому районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області заяву про примусове виконання виконавчого листа №825/462/17 виданого 23.04.2018 року.
За результатами розгляду заяви головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області прийняв рішення у вигляді повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
Таке рішення державного виконавця мотивоване тим, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами ДВС. Стягнення заборгованості з державних установ здійснюється органами Державного казначейства.
Вважаючи неправомірною бездіяльність відповідача при виконанні виконавчого листа №825/462/17, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.
Відповідно до ч.1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб..
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-19), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження згідно ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» здійснюється з дотриманням таких засад: 1)верховенства права; 2)обов'язковості виконання рішень; 3)законності; 4)диспозитивності; 5)справедливості, неупередженості та обєктивності; 6)гласності та відкритості виконавчого провадження; 7)розумності строків виконавчого провадження; 8)співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9)забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) субєктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Згідно з п.9 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем
Відповідно до ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.
Згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
З матеріалів справи, судом встановлено, що 23.04.2018 року на виконання постанови Чернігівським окружним адміністративним судом від 16.05.2017 року видано виконавчий лист у справі №825/462/17, яким зобов'язано командування військової частини НОМЕР_1 (польової-пошти В 0941) прийняти одне з передбачених статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» рішень щодо відшкодування ОСОБА_1 коштів, витрачених за його власний рахунок в сумі 6199,79 грн.
Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Виконавчий лист від 23.04.2018 року у справі №825/462/17 вимог про стягнення заборгованості з державної установи (Військової частини НОМЕР_1 (в особливий період Військова частина польова пошта НОМЕР_2 ) не містить.
Відповідачем не надано доказів в обґрунтування правомірності прийнятого рішення у вигляді повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 25.05.2018 року.
З огляду на вищенаведене, суд приходить висновку, про визнання протиправним та скасування рішення Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області у формі повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 25.05.2018 року та зобов'язання Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області прийняти до виконання виконавчий лист №825/462/17 від 23.04.2018 року.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У спірних правовідносин відповідач діяв не у спосіб, передбачений законом.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Судові витрати позивач не поніс, тому відсутні підстави для їх відшкодування.
Керуючись ст.ст.242-246, 268-272 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області у формі повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 25.05.2018 року.
Зобов'язати Козелецький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області прийняти до виконання виконавчий лист №825/462/17 від 23.04.2018 року.
Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення (підписання).
Суддя Крутько О.В.