Справа № 369/3067/18
Провадження № 2/369/1979/18
Іменем України
08.06.2018 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючого судді Усатов Д.Д., при секретарі Ярмак О.В., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.
Свої позовні виоги обґрунтовує тим, що 27.02.2017 року громадянин України ОСОБА_4 близько 13 годин, керуючи автомобілем НОМЕР_1 пошкодив дорожнє покриття біля будинку №39 та №37 по вул. Різдвяній в с. Білогородка, Києво-Святошинського району, Київської області, тим самим порушив правила дорожнього руху, завдав майнової шкоди. Крім того, пошкодження асфальтного покриття завдає певні незручності пішоходам, шкоду транспортним засобам та впливає на безпеку дорожнього руху. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 13.05.2017 серія БР № 186855: 27.02.2017 по вул. Різдвяна,39 , в с. Білогородка, керуючи автомобілем НОМЕР_1 пошкодив дорожнє покриття біля будинку №39 та №37 Чим порушив вимоги п.2.3(є) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1.ст.139 КУпАП.
Києво - Святошинський районний суд Київської області (суддя Бурбела Ю.С.) . 16.08.2017 року, розглянувши справу № 369/5145/17 про адміністративне правопорушення, що надійшла від Києво-Святошинського ВП ГУ НП про адміністративне правопорушення ОСОБА_4, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 встановив: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 13.05.2017 року серія БР № 186855: 27.02.2017 року по вул. Різдвяна,39, в с. Білогородка, керуючи автомобілем НОМЕР_1 пошкодив дорожнє покриття біля будинку №39 та №37, чим порушив вимоги п.2.3(є) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1.ст.139 КУпАП.»
Оскільки, правопорушення вчинене 27.02.2017 року, на день розгляду справи сплинув строк накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, вважаю що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 за ч.І.ст. 139 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставі ч.2. ст.38 КУпАП.
В телефонній розмові Відповідач запевняв, що врегулює дане питання щодо ремонтування пошкодженого ним 27.02.2017 року о 13 годині під час керування транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1 дорожнього покриття або відшкодуєте затрати по його відновленню за вищевказаною адресою.
Відповідач свого слова не дотримався, претензію залишив без відповіді.
Пошкоджене Відповідачем 27.02.2017 року при керуванні транспортного засобу марки «DAF», д.н. НОМЕР_2 покриття вулиці біля будинку 39 та 37а по вул. Різдв'яній в с. Білогородка було відремонтовано, а саме виконано роботи: демонтаж асфальтобенного покриття та улаштування нового асфальтобетонного покриття площею 14 м2. Вартість робіт і матеріалів склав 7000,00 грн., які були сплачені ОСОБА_5 згідно договору підряду укладеного між ним і ФОП ОСОБА_6 від 06.04.2017 року.
Таким чином, сума заборгованості відповідача, ОСОБА_4 перед ОСОБА_3 станом на 21 лютого 2018 року складає основну суму боргу в розмірі - 7000,00 грн.
Відповідач відмовляється добровільно відшкодувати позивачу завдані збитки за вищевказаним договором підряду від 06.04.2017.Загальна сума заборгованості ОСОБА_4 перед ОСОБА_3, станом на 21.02.2018 року складає основну суму боргу в розмірі - 7000,00 грн, з врахуванням три відсотки річних на прострочену суму - 190,44 грн., індексу інфляції розмірі - 840,00 грн., а також облікової ставки НБУ - 785,06 грн., витрати за договором в розмірі 1700,00 грн.
Всього на загальну суму в розмірі - 10515,5 грн.
Позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 суму боргу в розмірі - 7000,00 грн., три відсотки річних на прострочену суму - 190,44 грн.,індекс інфляції в розмірі - 840,00 грн., облікової ставки НБУ - 785,06 грн.,витрати за договором - 1700,00 грн., всього на загальну суму в розмірі - 10515,5 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.
Представник відповідача заперечував щодо задоволення позову, просив відмовити у його задоволенні.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначенням автомобільної дороги є вулиця (дорога)частина території, в тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, і обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій);
головна дорога дорога з покриттям відносно ґрунтової або та, що позначається знаками 1.22, 1.23.1, 1.23.2, 1.23.3, 1.23.4, 2.3. Наявність на другорядній дорозі покриття безпосередньо перед перехрестям не прирівнює її за значенням до перехрещуваної;
перехрестя місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території;
дорожній знак 2.3 "Головна дорога" надає право першочергового проїзду нерегульованих перехресть. Знак встановлюється безпосередньо перед перехрестям, а також на початку головної дороги. Знак обовязково повторюється з табличкою 7.8 перед перехрестям, на якому головна дорога змінює свій напрямок а також перед перехрестям зі складним плануванням;
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про автомобільні дороги», вулиці й дороги міст знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
Пунктом 2 ст. 19 цього Закону передбачено, що організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць, доріг міст за встановленими для них будівельними нормами державними стандартами та нормами є одним iз основних обов'язків органів місцевого самоврядування.
Згідно з п.4 ст. 21 цього ж Закону, органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць i доріг міст, відповідають за відшкодування збитків користувачам вулиць i доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх недоцільний стан, у порядку визначеному законом.
Згідно ст.41 Закону України «Про автомобільні дороги» фінансування будівництва, реконструкції ремонту та утримання вулиць i доріг міст та інших населених пунктах здійснюється за рахунок бюджетів міст та інших населених пунктів, а також інших джерел фінансування визначених законодавством.
Згідно із ст.6 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції міської та районної ради народних депутатів і міської та районної виконавчої влади належить, зокрема організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів, своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно п.3 ст.12 Закону «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки; своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.
Згідно ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
Відповідно до п.11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані, зокрема: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Ст. 24 ч. 1 вказаного Закону визначено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
Відповідно до ч.2 ст.27 ЗУ «Про дорожній рух» організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах органом державного управління автомобільними дорогами загального користування; на залізничних переїздах відповідними територіальними органами Державної адміністрації залізничного транспорту України.
З матеріалів справи та наданих доказів під час розгляду справи вбачається, що ОСОБА_4 є неналежним відповідачем у справі, оскільки
Згідно ст.17 Закону «Про благоустрій населених пунктів» - громадяни мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів обєктів благоустрою.
Рішенням шостої сесії 7-го скликання Білогородської сільської ради від 02.04.2016 було затверджено Правила благоустрою та утримання території населених пунктів Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області
Згідно п. 2 Правил - об'єкти сільського благоустрою - це територія та об'єкти населених пунктів Білогородської сільської ради, до яких належать: вулично-дорожня мережа (земляне полотно і проїзна частина вулиць, доріг, майданів, внутрішньо-квартальних та інших проїздів, тротуари, пішохідні і велосипедні доріжки, вуличні автомобільні стоянки, водостічні та дренажні системи, труби і малі мости, які не є окремими інвентарними об'єктами і знаходяться на балансі вулиці або дороги, технічні засоби організації дорожнього руху, у тому числі автоматизовані системи керування рухом);
Згідно п. 3 Правил до компетенції сільської ради належить, зокрема, розробка заходів щодо ліквідації умов виникнення місць концентрації дорожньо-транспортних пригод.
Відповідно до п. 4 відновлювальному ремонту підлягає тільки вулично-дорожня мережа. До відновлювального ремонту відносяться роботи, пов'язані з періодичним відновленням шару зносу дорожнього покриття, забезпеченням достатньої його жорсткості та рівності, поліпшенням експлуатаційних якостей елементів вулично-дорожньої мережі та штучних споруд. При необхідності відновлювальний ремонт може містити в собі ліквідацію усіх дрібних пошкоджень покриття проїзної частини вулично-дорожньої мережі.
Роботи з утримання об'єктів благоустрою полягають у регулярному проведенні заходів щодо запобігання передчасному зносу та руйнуванню таких об'єктів.
Дані правила ніяким чином не суперечать вимогам ст..1166, 1172 ЦК України
Сам по собі той факт, що відповідач пошкодив дорожнє покриття біля будинку, де ним було порушено правила дорожнього руху, не є достатнім для висновку, що шкоду заподіяв відповідач позивачу як фізична особа, яка утримує об'єкти і елементи благоустрою у cелі, і що саме відповідач є відповідальним за заподіяну шкоду позивачу як фізичній особі пошкодженим дорожнім покриттям.
Згідно із вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 (в редакції 2003 р. ст. 1166) і 450 ЦК України шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Таким чином, не встановлено, що відповідач повинен нести відповідальність за шкоду, заподіяну пошкодженням асфальтобетонного покриття, яке знаходилось в зоні відповідальності (утримання і догляду) конкретного землекористувача, тобто на прилеглій до наданої йому у користування земельної ділянки.
Відсутні порушення прав позивача з боку зазначеного ним відповідача. А сам той факт, що відповідач пошкодив дорожнє покриття - не є безспірною і достатньою підставою для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду - при встановлених у судовому засіданні конкретних обставинах її заподіяння, з урахування меж відповідальності і діяльності відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 1166, 1172, 1167 ЦК України,ст.4,12,13,81, 259,263-265,268 , суд -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційному суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його виготовлення. Рішення суду набирає законної сили з моменту закінчення строку на його оскарження.
Суддя Д.Д.Усатов