Справа № 463/3579/17 Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І.
Провадження № 22-ц/783/1585/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1А.
Категорія: 59
26 липня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова в складі судді Леньо С.І. від 17 квітня 2018 року в частині застосування зустрічного забезпечення у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бальтазар», треті особи Львівське обласне управління водних ресурсів, Винникіська міська рада про зобов'язання припинити господарську діяльність, -
ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 17 квітня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про призначення у справі судової-економічної експертизи для визначення розміру можливих збитків. Клопотання представника відповідача задоволено частково. Застосовано зустрічне забезпечення у справі за позовом ОСОБА_3 (місце реєстрації: м. Львів, вул. Глиняна, 3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бальтазар» (Львівська область, м. Бібрка, вул. Весела, 4, місце знаходження: м. Львів-Винники, вул. Соборності, 8, ЄДРПОУ 20804002), треті особи Львівське обласне управління водних ресурсів (м.Львів, вул. Родини Крушельницьких, 14), Винникіська міська рада (м. Львів-Винники, вул. Галицька, 20) про зобов'язання припинити господарську діяльність, шляхом надання ОСОБА_3 гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на суму 2029386,10 грн. (два мільйони двадцять дев'ять тисяч триста вісімдесят шість грн. десять коп.). В задоволенні решти вимог клопотання представника відповідача - відмовлено.
Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 в частині застосування зустрічного забезпечення.
В своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу про застосування зустрічного забезпечення та постановити нову ухвалу про відмову в зустрічному забезпеченні. Вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що судом не погоджена фінансово спроможна особа, яка має надати гарантію, поруку або інше фінансове забезпечення. Вказує на те, що представлені відповідачем документи на підтвердження збитків не є оригіналами, а копії цих документів не завірені належним чином. Також, зазначає, що зустрічне забезпечення визначено судом без урахування всіх обставин справи, у зв'язку з чим не є співмірним із заходами забезпечення позову. Вказує, що постановою Апеляційного суду Львівської області від 07.03.2018 року відповідачу заборонено будівництво багатоквартирного будинку на спірній земельній ділянці лише в межах прибережної захисної смуги, тому твердження суду про зобов'язання припинити господарську діяльність у справі є перекрученням обставин справи. Зазначає, що забезпеченням позовних вимог ОСОБА_3 господарська діяльність відповідача не припинена, вона може здійснюватись в тому числі і на інших будівельних об'єктах і навіть на спірній земельній ділянці за виключенням будівництва багатоквартирного будинку у межах прибережної захисної смуги. Крім цього, зазначає, що розмір зустрічного забезпечення надмірний, непропорційний по відношенню до можливих збитків та несправедливий. Вказує, що під збитками відповідача у зв'язку із забезпеченням позову, законодавець розуміє доходи, які б особа могла реально отримати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, або неодержаний прибуток, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати.
Відповідно до ст. 368, ч.2 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.
Клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про розгляд даної справи з повідомленням (викликом) учасників справи в судовому засіданні колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки вказані у клопотанні доводи не містять деталізованих обґрунтувань щодо необхідності проведення судового засідання за участі сторін, а апелянтом в особі представника як в запереченні на заяву про зустрічне забезпечення (Т.2 а.с. 157-162), так і у апеляційній скарзі (Т.2 а.с. 173-185) звернуто увагу на ряд конкретних обставин, на які на його думку слід зважити суду при розгляді справи та такі відповідно будуть враховані колегією суддів при розгляді справи. Крім цього, доводи про те, що забезпечення позову було вжито апеляційним судом, а також те, що інститут зустрічного забезпечення є новелою цивільного процесу, на думку колегії суддів, жодним чином не вказують на необхідність проведення розгляду справи з викликом учасників справи та зв'язку щодо цього позивачем не наведено, а крім цього протягом перебування справи у апеляційному суді, а саме з 21.05.2018 року, сторони, в тому числі і позивач не були позбавлені можливості подати нові доводи, пояснення, міркування з приводу предмету дослідження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви; заяви про забезпечення позову; відзиву на позовну заяву; заяви про зустрічне забезпечення; заперечення на вказану заяву, апеляційної скарги, а також письмових пояснень та заяв поданих учасниками справи як у суді першої, так і апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.1, 4, 5 ст. 154 ЦПК України, п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», рішення Європейського суду з прав людини у справах «ОСОБА_4 проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» (&?в;...&?и;) [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року). «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II), рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року), «East/West Alliance Limited» проти України» , рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52) та застосовуючи зустрічне забезпечення, - виходив з того, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності відповідача як суб'єкта господарювання за кодом КВЕД 41.20 є будівництво житлових і нежитлових будівель. Відповідно до матеріалів справи, рішенням ВМР № 1155 від 16.12.2005р. (а.с.131) затверджено проект відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Бальтазар» для будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Ломоносова у м. Львів-Винники. Рішенням ВК ВМР від 29.07.2014р. № 126 (а.с.132-133) відповідачу надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. 29.08.2014р. Інспекцією ДАБК у Львівській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт (а.с.122-124).Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2018р., яке не набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення ВК ВМР від 29.07.2014р. № 126, скасування наданих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки; скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Вказане в сукупності свідчить про те, що зупинення будівництва багатоквартирного будинку на спірній земельній ділянці без застосування зустрічного забезпечення суперечитиме статті 1 Першого протоколу, адже в такому випадку непропорційно обмежується можливість відповідача на мирне володіння своїм майном, яке використовується ним для здійснення господарської діяльності. Обставини, викладені в заяві про зустрічне забезпечення свідчать про те, що відповідач несе реальні ризики отримання збитків внаслідок зупинення будівництва, з огляду на що таку заяву належить визнати обґрунтованою. При цьому, висновків суду не спростовує наявність ухвали Львівського окружного адміністративного суду м. Львова від 28.11.2017р., якою в якості забезпечення адміністративного позову у адміністративній справі № 813/4060/17, зупинено дію рішення ВК ВМР від 29.07.2014р. № 126; містобудівних умов та обмежень, а також дію декларації про початок виконання будівельних робіт, оскільки незалежно від вирішення адміністративної справи, в межах розгляду якої постановлена така ухвала, заборона на здійснення будівництва існує в межах розгляду даної справи на підставі постанови Апеляційного суду Львівської області від 07.03.2018р. З цих же підстав суд відкинув заперечення сторони позивача про наявність заборони для здійснення будівництва на підставі іншої ухвали від 19.02.2018р., постановленої в межах розгляду іншої цивільної справи № 463/3873/17, та звернув увагу, що в матеріалах справи відсутні докази про набрання такою ухвалою законної сили. З аналогічних підстав суд відхилив заперечення сторони позивача про наявність припису № 1296 від 01.12.2007р. та № 1296/1 від 01.12.2017р. щодо порушень вимог будівельних норм і правил. Наведений відповідачем розрахунок суми зустрічного забезпечення підтверджується наданими відомостями розподілу витрат (а.с.151-154), платіжними дорученнями (а.с.155-160, 162-184, 190), видатковою накладною (а.с.161), копіями договорів № № 1/5, 1/6 (а.с.185-188, 199-206), повідомленням про дострокове розірвання договору (а.с.189). Суд прийняв такий розрахунок та одночасно, не вбачав підстав для призначення судово-економічної експертизи, оскільки не вбачав в даних правовідносинах обставин, з'ясування яких потребує спеціальних знань. Зустрічне забезпечення за своїм характером є гарантією відшкодування не реальних, а ймовірних для відповідача збитків, тобто є оціночним поняттям, яке слід застосовувати з врахуванням принципів розумності, пропорційності та співмірності, а не на основі висновків експерта. Підстав для висновку, що докази проведеного відповідачем розрахунку є неналежними при вирішенні питання про розмір ймовірних збитків суд не вбачав. З врахуванням принципів розумності, пропорційності та співмірності, оскільки заходи забезпечення позову вжиті 07.03.2018р., із розрахунку відповідача слід виключити заробітну плату працівникам за лютий 2018р. в розмірі 16592 грн. та податок за оренду землі за лютий 2018р. в розмірі 2 709,22 грн. Загалом, слід застосувати зустрічне забезпечення у розмірі 2029386,10 грн. у формі надання позивачем гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення, що на думку суду, по відношенню до наслідків для відповідача, які можуть настати після забезпечення позову, не може вважатись завідомо непомірним тягарем для позивача. Тому, клопотання про застосування зустрічного забезпечення підлягає до задоволення частково, а в задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи належить відмовити.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду в цілому відповідають обставинам, що мають значення та вимогам закону, доводи ж скарги таких висновків не спростовують.
Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бальтазар», треті особи Львівське обласне управління водних ресурсів, Винникіська міська рада про зобов'язання ТзОВ «Бальтазар» припинити господарську діяльність, будівництво багатоквартирного житлового будинку на сусідній земельній ділянці площею 0,3172 га за кадастровим номером 4610160300:07:002:0167, власником якої є Винниківська міська рада в межах прибережної захисної смуги, яка знаходиться на відстані до 25 метрів включно урізу води ставка - водойми на земельній ділянці позивача по вул. Забава, 106 у м. Львів-Винники.
В порядку забезпечення позовних вимог, позивач подав до суду заяву, в якій просив заборонити відповідачу здійснення господарської діяльності, будівництво багатоквартирного житлового будинку на сусідній земельній ділянці площею 0,3172 га за кадастровим номером 4610160300:07:002:0167, власником якої є Винниківська міська рада в межах прибережної захисної смуги, яка знаходиться на відстані до 25 метрів включно урізу води ставка - водойми на земельній ділянці позивача по вул. Забава, 106 у м. Львів-Винники.
Мотивував тим, що відповідач продовжує незаконне будівництво на сусідній земельній ділянці в прибережній захисній смузі водного об'єкту, що може зруйнувати дамбу, яка відділяє ставок-водойму, розташовану на його земельній ділянці від сусідньої і може завдати шкоду як йому, так і іншим земельним ділянкам.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 20.07.2017р. в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 07.03.2018р. ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 20.07.2017р. скасовано та постановлено нову, якою заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково. Зобов'язано ТОВ «Бальтазар» зупинити будівництво багатоквартирного будинку на земельній ділянці площею 03172 га, за кадастровим номером 4610160300:07:002:0167, власником якої є Винниківська міська рада, в межах прибережної захисної смуги.
Представник відповідача звернувся до суду з заявою про застосування зустрічного забезпечення у формі надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на суму 2 048 687,32 грн., яка складається з: понесених витрат на закупівлю будівельних матеріалів (за період з січня по березень 2018 року і зберігаються не використаними - 273 347,90 грн.; повернення коштів у зв'язку з розірванням Договору № 1/5 купівлі-продажу майнових прав на житловий будинок котеджного типу від 05.05.2017р. за вимогою клієнта від 12.03.2018р: повернено 04.04.2018р. 270 000 грн. та ще підлягає поверненню 611 000 грн., а всього - 881 100 грн.; заробітна плата працівникам, з розрахунку на період розгляду спору судами двох інстанцій (до кінця 2018 року) - 16 592 грн. за місяць, а за 11 місяців (з лютого по грудень 2018 року включно) 182 512 грн.; податок за оренду землі з розрахунку на період розгляду спору судами двох інстанцій (до кінця 2018 року) - 2 709,22 грн. за місяць, а за 11 місяців (з лютого по грудень 2018 року включно) - 29 801,42 грн.; оплата першого платежу згідно договору № 1/6 купівлі-продажу майнових прав на житловий будинок котеджного типу від 06.06.2017р. - внесено 681 926 грн.
Мотивував заяву тим, що забезпечуючи позов у спосіб зупинення господарської діяльності із будівництва багатоквартирного житлового будинку, суд створив передумови для заподіяння значної шкоди майновим інтересам відповідача у вигляді простою, під яким розуміється призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Зупинення господарської діяльності зумовлює зупинення виконання договорів на тривалий термін протягом судового розгляду і зволікання з виконання зобов'язань підприємством, що може потягнути застосування господарсько-правових санкцій та інших негативних наслідків для відповідача як суб'єкта господарської діяльності.
Відповідно до ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або
2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:
1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;
2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.
Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.
Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.
Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.
Аналізуючи висновки суду першої інстанції колегія суддів вражає такі належним чином обґрунтованими та такими, що не потребують додаткового мотивування чи роз'яснення в частині необхідності застосування заходів зустрічного забезпечення.
Так, судом першої інстанції належно оцінено ключові, основні доводи сторін щодо вжиття заходів зустрічного забезпечення, з посиланням на норми як національного закону, а також і з врахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка у даному випадку застосована підставно та виходячи із дійсних обставин, що мають значення та підлягали дослідженню.
Так, судом правомірно вжито інструмент зустрічного забезпечення з метою унеможливити зловживання забезпеченням позову; завдання таким збитків; забезпечити відшкодування можливих збитків завданих забезпеченням позову і тд.
Дійсно зупинення будівництва багатоквартирного будинку на певний період (зокрема календарний весняно-літній) до завершення розгляду справи, розгляд якої, зважаючи на складний предмет та правовідносини, що потребують тривалого часу для їх з'ясування, без вжиття заходів зустрічного забезпечення слід вважати значною перевагою для однієї із сторін, що також може призвести до завдання збитків як стороні відповідача у випадку відхилення позову, так і іншим особам, пов'язаним із здійсненням ним будівельної діяльності на спірному об'єкті.
Також, відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема у справі «ОСОБА_5 проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain) від 21.01.1999 року (заява 30544/96), п. 26: «…при відхиленні скарги апеляційний суд може в принципі просто схвалити обґрунтування рішення суду нижчого суду…».
Зважаючи на вказане колегія суддів вважає за можливе схвалити мотиви суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі в частині необхідності вжиття заходу зустрічного забезпечення у даній справі, вважаючи такі належними та відповідними до встановлених обставин, що мають значення, без додаткового дублювання.
Однак, окрім цього, щодо обґрунтованості вжитих заходів зустрічного забезпечення; співмірності їх із заходами забезпечення та інших питань викладених у апеляційній скарзі колегія суддів вважає за необхідне додатково звернути увагу на таке.
Що стосується самого вжитого заходу зустрічного забезпечення, то слід вказати, що такий дійсно вказаний судом першої інстанції без чіткої конкретизації заходу: гарантії, поруки чи іншого фінансового забезпечення та без зазначення конкретної фінансової установи, фінансово спроможної особи, тощо, за допомогою яких такий захід би міг бути вжитий, а так само така особа не була погоджена судом, на що звернув увагу апелянт.
Однак вказане слід вважати надає позивачу лише додаткових переваг для виконання такої ухвали суду, яка може бути виконана ним у надзвичайно широкий спосіб.
Тобто, із змісту ухвали слід дійти до висновку, що вибір як: способу зустрічного забезпечення, які вказані судом (тобто серед трьох: гарантія банку; порука або інше фінансове забезпечення), а також і особи яка мала б виступити гарантом, поручителем або особою, що здійснить фінансове забезпечення покладено на позивача.
Що стосується доводів про те, що відповідно до змісту ст. 154 ЦПК України «… зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом…», то судом вказаного заходу знову ж не вжито слід вважати із наданням певної переваги позивачу та наданням йому більш гнучких та широких можливостей для вжиття заходів зустрічного забезпечення, про що йшлося, а крім цього позивач не навів доводів про його бажання внесення суми коштів, про яку йдеться в ухвалі про зустрічне забезпечення та наявності можливостей внесення такої суми у короткий строк, визначений в ухвалі суду.
Щодо доводів позивача про ненадання доказів відповідачем, які б обґрунтовували суму можливих збитків, то, як вбачається із матеріалів справи надані відповідачем копії документів позивачем як підтвердження понесених витрат так і можливого понесення витрат не оспорюються по суті. При розгляді ж питання про вжиття заходів зустрічного забезпечення як вказувалось вище суд обмежений часовими рамками (про що йшлося вище) та не взмозі як при розгляді справи по суті детально перевіряти кожен поданий документ із наданням часу на підтвердження копій документів належними оригіналами, що потребуватиме додаткового часу (тим більше за відсутності аргументів заперечення щодо існування, дійсності таких по суті іншою стороною).
Підтвердження ж наданими копіями платіжних документів, договорів, відомостями, тощо (Т.2 а.с. 45-88, 105-113) суми збитків, що можуть бути завдані відповідачу позивач не оспорив, перевіривши як вбачається із апеляційної скарги таку суму.
Крім цього, як правильно вказано судом першої інстанції зустрічне забезпечення є механізмом забезпечення від імовірної загрози заподіяння збитків, а не такої що виникла та реально існує, тому суд не взмозі достеменно, перевіривши подані докази встановити точну суму збитків, яка може бути завдана, що може бути предметом перевірки при розгляді потенційної справи про відшкодування збитків завданих забезпеченням позову.
Загрози ж, ризики заподіяння збитків відповідачу слід вважати реальними, зважаючи на зупинення проведення будівництва, яке було ним розпочато, як вказує і сам позивач.
Крім цього, позивач знову ж не позбавлений можливості спростувати подані відповідачем докази,із заявленням відповідних клопотань до суду про скасування зустрічного забезпечення, тощо.
Своїх же розрахунків збитків, що можуть бути заподіяні, позивач із відповідними доказами не надав.
Крім цього, поняття збитків, на яке посилався позивач цілком слід вважати враховано судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали.
Крім цього, ряд доводів позивача зводяться до його пояснень по суті спору та відношення до вжиття заходів забезпечення та зустрічного забезпечення - не мають.
Аналогічно не стосуються вжитих заходів зустрічного забезпечення і хід розгляду інших справ та обставини, які при їх розгляді встановлені, на які посилався позивач.
Решта доводів скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід вважати безпідставними, а саму скаргу слід відхилити залишивши оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ст.ст. 222, 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про розгляд даної справи з повідомленням (викликом) учасників справи в судовому засіданні - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова в складі судді Леньо С.І. від 17 квітня 2018 року в частині застосування зустрічного забезпечення - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 26.07.2018 року.
Головуючий: Я.А. Левик
Судді: Л.Б. Струс
ОСОБА_6