Справа № 365/651/13
Номер провадження: 4-с/365/3/18
іменем України
26.07.2018 смт. Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Л.М. Кучерявої
за участі секретаря
судового засідання ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за скаргою ОСОБА_2, жительки села Усівка, вулиця Українська, 94 Згурівського району Київської області на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ОСОБА_3, боржник: ОСОБА_4,
Стягувач ОСОБА_2 звернулася до суду із вищезазначеною скаргою, посилаючись на те, що Згурівським районним судом Київської області ухвалено рішення від 12.09.2013 у цивільній справі № 365/651/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, яким вирішено стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання спільної дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 серпня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 22.06.2018 року у справі № 365/86/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, збільшено, а саме: вирішено стягувати аліменти у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.07.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Заявник зазначає, що вона неодноразово зверталася в орган ДВС з проханням до державного виконавця діяти у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», зокрема: перевірити майновий стан боржника, витребувати інформацію про доходи.
27 березня 2018 року адвокат стягувача ОСОБА_6 направила адвокатський запит № 27/03/18-7аз до Згурівського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області про надання інформації про стан виконання рішення Згурівського районного суду Київської області від 12.09.2013, а саме, який стан заборгованості за аліментними зобов'язаннями боржника станом на дату отримання даного запиту, надати довідку про стан заборгованості, проте відповіді не отримала.
В подальшому, ОСОБА_2 зверталася зі скаргою на бездіяльність державного виконавця до вищестоящого органу. З отриманим розрахунком заборгованості боржника за аліментами від 07.06.2018 року не згідна, тому звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця.
22 червня 2018 року стягувач знову отримала довідку-розрахунок заборгованості за аліментами від 18.06.2018, здійснену старшим державним виконавцем Яценком Ю.М. При порівнянні розрахунків боргу від 07.06.2018 та 18.06.2018 вбачає зменшення боргу за аліментами, хоча ніяких проплат вона не отримувала.
Окрім того, неправильність розрахунку обумовлена тим, що не було враховано інформацію про середню заробітну плату працівника для даної місцевості та розрахунок заборгованості здійснено не помісячно, а як різниця сумами нарахованих та сплачених аліментів за рік.
У зв'язку з цим просить визнати дії старшого державного виконавця Яценка Ю.М. зі складання розрахунку заборгованості боржника по аліментах від 18.06.2018 у виконавчому провадженні № 44742472 неправомірними, а розрахунок виконаний з недоліками та зобов'язати державного виконавця усунути недоліки шляхом складання розрахунку заборгованості відповідно до вимог ст. 195 Сімейного кодексу, ст. ст. 71, 74 Закону України «Про виконавче провадження».
У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_6 надала пояснення аналогічні вищевикладеному. Зазначає, що з 2013 року її клієнтці жодного разу не надавався розрахунок заборгованості. Лише у 2018 році, після неодноразових звернень до органів ДВС та скарг, їй було надано розрахунок заборгованості, затверджений 07.06.2018, а потім ще було надано розрахунок, затверджений 18.06.2018. Із розрахунком від 18.06.2018 не згідна, оскільки в графі «середній заробіток по Згурівському району» виконавець зазначає «30% прожиткового мінімуму», що є незрозумілим і не відповідає вимогам ст. 195 СК України та аліменти нараховувалися не у відповідності до виконавчого документа, а виходячи із 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того зазначає, що, якщо боржник сплатив аліменти в певний місяць у сумі, яка є більшою від нарахованої, то державний виконавець не мав права перекидати цю різницю в рахунок погашення заборгованості, якщо про це не домовилися боржник і стягував. Просила скаргу задовольнити.
Старший державний виконавець Згурівського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, в якій просив розглянути скаргу без його участі.
Боржник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Суд визнав можливим розглянути скаргу без державного виконавця та боржника, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для виконання всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що рішенням Згурівського районного суду Київської області від 12.09.2013 у цивільній справі № 365/651/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання спільної дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.08.2013 і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі виконавчого листа у справі № 365/651/13-ц старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції ОСОБА_3 15 вересня 2014 року відкрито виконавче провадження за № 44742472.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України; виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі подання заяви стягувачем або боржником.
У п. 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.
У судовому засіданні під час огляду копії виконавчого провадження № 444742472 щодо виконання виконавчого листа №365/651/13-ц встановлено, що 11.06.2018 боржник ОСОБА_4 звернувся до державного виконавця із заявою про перерахунок заборгованості за аліментами, оскільки додав квитанції у кількості 18 штук, у зв'язку з чим старший державний виконавець склав новий розрахунок, затверджений начальником Згурівського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області ОСОБА_7 18 червня 2018 року.
Згідно із вищезазначеним розрахунком заборгованості боржника по аліментах заборгованість по аліментах за 2014 рік становить 367,98 грн., за 2015 рік - 1208,10 грн., за 2016 рік - 1302,20 грн., за 2017 рік - 8159,32 грн., за 2018 рік - 1434,26 грн. Також вбачається, що розмір заборгованості вираховується не помісячно, а як різниця від суми нарахованих аліментів у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та сплачених аліментів боржником за кожен окремий рік. Відповідно загальна сума заборгованості станом на 01.05.2018 складає суму заборгованостей за 2014-2018 роки і складає всього 9867,46 грн.
Відповідно до ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержав за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, за заявою одержувача аліментів державний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Із розрахунку заборгованості боржника по аліментах, виконаного старшим державним виконавцем Яценком Ю.М., вбачається, що при обчисленні заборгованості він виходив не із середнього заробітку для працівника по Згурівському району, а із 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У судовому засіданні встановлено, що в період з червня 2014 року по вересень 2017 року боржник ОСОБА_4 не працював. Із червня 2014 по листопад 2014 року нарахування здійснювалося з розрахунку 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. З грудня 2014 року по вересень 2015 року, коли боржник отримував виплату допомоги по безробіттю, відрахування здійснювалося у розмірі ? від нарахованої допомоги по безробіттю. З жовтня 2015 року по вересень 2017 року нарахування здійснювалося з розрахунку 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України суд кожна сторона довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У ст. 89 ЦПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи зі змісту 451 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
З огляду на вищезазначене, суд вважає скаргу обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 18, 81, 89, 447-452 ЦПК України, ст. 71, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 195 СК України, Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»,
Скаргу ОСОБА_2 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ОСОБА_3, боржник: ОСОБА_4, - задовольнити повністю.
Визнати дії старшого державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ОСОБА_3 із складання розрахунку заборгованості боржника по аліментах, затвердженого 18 червня 2018 року у виконавчому провадженні № 44742472 неправомірними, а розрахунок заборгованості боржника по аліментах затвердженого 18 червня 2018 року у виконавчому провадженні № 44742472 - виконаним з недоліками.
Зобов'язати старшого державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ОСОБА_3 усунути порушення шляхом складання розрахунку заборгованості боржника за аліментами у виконавчому провадженні № 44742472 у відповідності до вимог статті 195 Сімейного кодексу України, статей 71, 74 Закону України «Про виконавче провадження».
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання суддею, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцати днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі її подання ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено 27 липня 2018 року.
Головуючий суддя Л.М. Кучерява