26 липня 2018 року м. ПолтаваСправа №816/2193/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ), у якому просив зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 у розмірі 80 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення (вислуга років 30), відповідно до вимог частини другої статті 13, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції частини другої статті 13, чинній на час призначення пенсії), постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та провести відповідні виплати з 01.01.2018 з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є військовим пенсіонером, перебуває на обліку у ГУПФ та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідач у березні 2018 року провів перерахунок пенсії позивача у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" з 01.01.2018, зменшивши при цьому відсоткове співвідношення до грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
19.07.2018 судом одержано відзив ГУПФ на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 19-21/. Звертав увагу на те, що при проведенні перерахунку пенсії позивача враховані вимоги частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, якою максимальний розмір пенсії обмежено 70% від грошового забезпечення.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Позивач є військовим пенсіонером з 1998 року та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що відповідачем не заперечується.
Полтавським обласним військовим комісаріатом складено та подано до ГУПФ довідку від 19.03.2018 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, якою повідомлено про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.03.2018, за посадою начальник радіоелектронної боротьби авіадивізії становить: посадовий оклад - 5070,00 грн; оклад за військовим званням /підполковник/ - 1410,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) - 3240,00 грн, загалом - 9720,00 грн /а.с. 23/.
Дана довідка одержана відповідачем 21.03.2018 та на її підставі проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 із застосуванням граничного розміру грошового забезпечення у 70% з надбавками та підвищенням /а.с. 24/.
15.05.2018 позивач звернувся до ГУПФ із заявою, у якій просив провести перерахунок його пенсії із врахуванням 80% грошового забезпечення, оскільки саме з такого розміру грошового забезпечення обчислено пенсію позивача при її призначенні /а.с. 13/.
Листом ГУПФ від 17.05.2018 вих. №4041/03-24/1 позивачу повідомлено про те, що перерахунок пенсії проведено з урахуванням вимог частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, якою максимальний розмір пенсії обмежено 70% від грошового забезпечення /а.с. 26/.
Не погодившись з такою відповіддю суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Спір у даній справі стосується правомірності дій відповідача щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з максимального розміру грошового забезпечення, встановленого на дату проведення такого перерахунку.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.06.2018 у справі №583/2264/17 зазначив, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.
Даний висновок стосується практичного застосування положень частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому враховується судом під час розгляду даної справи.
Суд зауважує, що пенсію за вислугу років позивачу призначено з 19.12.1998 /а.с. 9/.
Частиною другою статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) було визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Залученою до матеріалів справи копією розрахунку підтверджено, що позивачу пенсія нарахована, виходячи з розміру грошового забезпечення у 80% (вислуга років - 30) /а.с. 10/.
Крім того, залученими до матеріалів справи розрахунками підтверджено, що у подальшому під час проведення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2008, 01.07.2012, 01.05.2016 відповідачем застосований показник у розмірі 80% грошового забезпечення /а.с. 11, 11 - зворот, 27/.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 мав бути проведений з розрахунку 80% грошового забезпечення.
Застосування відповідачем наведеної вище норми Закону №2262-ХІІ у редакції, чинній на дату проведення перерахунку, на переконання суду, є порушенням приписів частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем безпідставно враховано граничний розмір грошового забезпечення відповідно до норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ у редакції, чинній на дату проведення перерахунку пенсії.
А відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення, суд звертає увагу на те, що зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, за приписами частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, є правом, а не обов'язком суду. У цій справі позивач не довів, що відповідач, після набрання даним рішенням законної сили, буде ухилятись від його виконання. А відтак, підстави для встановлення судового контролю відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання позивача належить відмовити.
Разом з цим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як визначено пунктом 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
Відповідно до пункту 12 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, Управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн /а.с. 3/, а інші судові витрати у справі відсутні, суд, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 01.01.2018 у розмірі 80 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення (вислуга років 30), відповідно до вимог частини другої статті 13, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції частини другої статті 13, чинній на час призначення пенсії), постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та провести відповідні виплати з 01.01.2018 з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Кукоба