26 липня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1447/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом
позивач: ОСОБА_1 (25030, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)
відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636)
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що вона з метою отримання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Кам'янської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області неодноразово зверталася до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області з заявами (клопотаннями) про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Листом від 24.01.2018 року №Л-24585/0-271/0/17-18 відповідач відмовив їй у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, вказавши, що земельна ділянка, зображена на поданих графічних матеріалах, включена до переліку підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції. Іншим листом від 16.04.2018 року №Л-3547/0-2713/0/17-18 відповідач повторно відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв'язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки, пославшись на перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Кіровоградської області. Позивачка, стверджуючи, що вказані рішення прийняті всупереч статті 118 ЗК України, наполягаючи на тому, що нею виконано всі вимоги, передбачені законодавством, для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, просить суд:
- визнати протиправними відмови ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Кам'янської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, викладені в листах від 24.01.2018 року №Л-24585/0-271/0/17-18, від 16.04.2018 року №Л-3547/0-2713/0/17-18;
- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області вчинити дії щодо надання їй такого дозволу.
Позивачка також просила зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізовано право на отримання земельної ділянки у власність. Відтак, відмова відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не має наслідком порушення прав та інтересів особи, яка має намір отримати земельну ділянку. Звертаючись до суду з позовом про зобов'язання відповідача надати дозвіл на виготовлення документації із землеустрою, позивачка намагається усунути перешкоду у реалізації її прав, якої у дійсності немає. Стверджуючи, що такі висновки відповідають правовій позиції, висловленій ОСОБА_2 Судом у постановах від 31.01.2018 року у справі № 814/741/16, від 14.03.2018 року у справі №804/3703/16, представник відповідача просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивачка правом подачі відповіді на відзив не скористалася.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 у грудні 2017 року звернулась до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Кам'янської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. Вказана заява з додатками зареєстрована в ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 27.12.2017 року за №Л-24585/0/5-17. (а.с. 32-33)
Розглянувши цю заяву, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області листом №Л-24585/0-271/0/17-18 від 24.01.2018 року повідомило позивачку, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено першочергове забезпечення земельними ділянками учасників АТО (членів їх сімей). На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області визначило на території Кіровоградської області земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції. Оскільки земельна ділянка, зображена на поданих графічних матеріалах, включена до переліку підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції, позивачці рекомендовано повторно звернутися із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в іншому місці. (а.с. 34)
Між тим, у березні 2018 року позивачка повторно звернулась до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області з заявою про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність тієї ж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. (а.с. 35 - 38).
Листом №Л-3547/0-2713/0/17-18 від 16.04.2018 року відповідач, посилаючись на норми частини 4 статті 122, частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України вказав, що з метою раціонального використання земельних ділянок наказом від 20.03.2018 року №278 "Про затвердження переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам на території Кіровоградської області у ІI кварталі 2018 року" ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площі, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Кіровоградської області, інформація про перелік цих ділянок оприлюднена на його офіційному веб-сайті. Враховуючи невідповідність місця розташування земельної ділянки, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області вважає за доцільне відмовити у задоволенні заяви. (а.с. 39-40).
Не погоджуючись з такими рішенням відповідача, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі ЗК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.
Частиною 4 статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.
Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Повноваження органів виконавчої влади, Верховної ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.
Згідно з частиною 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 року затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Відповідно до цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області.
Згідно з цим Положенням Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством (пп.13 п.4 Положення).
Відтак, до повноважень відповідача, як територіального органу Держгеокадастру, належить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Кіровоградської області, у тому числі передача таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України.
Отже, розглядаючи заяви позивачки про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, відповідач повинен був у місячний строк перевірити ці заяви на відповідність їх вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України і за наслідками перевірки - дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (видати відповідний наказ) або, у разі виявлення обставин, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, - надати позивачці мотивовану відмову у наданні дозволу. Відсутність відповіді протягом зазначеного строку визнавалася б мовчазною згодою на надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Листом №Л-24585/0-271/0/17-18 від 24.01.2018 року відповідач фактично відмовив позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, не вказавши жодної з підстав, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України.
Натомість послався на те, що ним на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" визначено на території Кіровоградської області земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції, і обрана позивачкою земельна ділянка включена до переліку підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції, тому їй рекомендовано звернутися із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в іншому місці.
Оцінюючи ці доводи, суд виходив з того, що згідно з пунктом 14 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються, зокрема, пільги, щодо першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.
Такими ж пільгами відповідно до абзацу 2 пункту 15 частини 1 статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" користуються особи, на яких поширюється чинність цього Закону (стаття 10), зокрема сім'ї загиблих військовослужбовців.
Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №898-р від 19.08.2015 року "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками", яким передбачено з метою забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками:
1. Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру і обласним та Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування визначити протягом місяця на території відповідної області та м. Києва земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.
2. Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, обласним та Київській міській державним адміністраціям забезпечити: розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок; розміщення на власних офіційних веб-сайтах інформації про місце розташування, цільове призначення та площу земельних ділянок, які можуть бути відведені учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції; надання в десятиденний строк після подання учасниками антитерористичної операції або членами сімей загиблих учасників антитерористичної операції заяв про надання їм земельних ділянок відповідної інформації Державній службі у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції.
Судом установлено, що на виконання цього розпорядження ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області видано наказ №77 від 16.02.2016 року "Про затвердження переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які зарезервовані для забезпечення учасників антитерористичної операції та членів родин загиблих учасників антитерористичної операції" (зі змінами і доповненнями). До цього переліку включено зокрема земельну ділянку на території Кам'янської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області площею 12, 23 га, яка перебуває у запасі. (а.с. 45 - 48)
Саме у цьому земельному масиві позивачка обрала земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації, зазначивши бажане місце розташування земельної ділянки на доданих до заяв графічних матеріалах (а.с. 33, 36), але відповідач листом №Л-24585/0-271/0/17-18 від 24.01.2018 року відмовив їй у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки.
Між тим, суд зазначає, що чинним законодавством не встановлено заборон для надання дозволу громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності, які включені територіальними органами Держгеокадастру до переліків земельних ділянок, відібраних ними для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.
Чинне законодавство передбачає першочергове надання учасникам антитерористичної операції, які є учасниками бойових дій, та членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, а також першочерговий розгляд уповноваженими органами їхніх звернень щодо відведення їм земельних ділянок, у тому числі територіальними органами Держгеокадастру щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.
Згідно з пунктом "а" частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідачем не надано суду доказів, що на обрану позивачкою земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності претендувала інша особа, яка є учасником бойових дій чи членом сім'ї загиблого військовослужбовця, має першочергове право на отримання такої земельної ділянки у власність чи користування для садівництва чи городництва та вже звернулася до відповідача із відповідною заявою на час розгляду заяви позивачки.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що посилання відповідача у листі №Л-24585/0-271/0/17-18 від 24.01.2018 року на сформований ним перелік земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції, як на підставу для відмови позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, є незаконним та суперечить частині 7 статті 118 ЗК України, оскільки наявність обраної позивачкою земельної ділянки у цьому переліку не свідчить про невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів чи прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Крім того, листом №Л-3547/0-2713/0/17-18 від 16.04.2018 року відповідач повторно відмовив позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність, вказавши про невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів та пославшись на перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам на території Кіровоградської області у ІI кварталі 2018 року, затверджений наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №278 від 20.03.2018 року.
Перевіряючи ці доводи відповідача як мотиви його відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд установив, що наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №278 від 20.03.2018 року затверджено Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам на території Кіровоградської області у ІI кварталі 2018 року. (а.с. 41-43).
У цьому переліку земельні ділянки на території Кам'янської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області не фігурують.
Зміст наказу свідчить, що відповідач, формуючи перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам, керувався Стратегією удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413.
Судом установлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними (надалі - Стратегія).
Метою Стратегії є створення сучасної, прозорої і дієвої системи управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, спрямованої на забезпечення захисту інтересів суспільства (насамперед учасників антитерористичної операції), територіальних громад та держави, а також раціонального та ефективного функціонування сільськогосподарських регіонів з урахуванням потреб розвитку населених пунктів, запобігання деградації земель, необхідності забезпечення продовольчої безпеки держави.
Органами, що забезпечують реалізацію Стратегії, є Мінагрополітики, Держгеокадастр, інші міністерства та центральні органи виконавчої влади, які беруть участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань реалізації Стратегії.
Держгеокадастр зокрема реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до закону, державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів; проводить моніторинг та оцінку результативності реалізації Стратегії.
Згідно з розділом "Система організації процесу виконання Стратегії" Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні:
- формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області (крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11 - 14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасникам антитерористичної операції), за такою формулою: Sбп = Sаук х 0,25, де Sбп - площа земельних ділянок, яку пропонується передати безоплатно у власність на території відповідної області; Sаук - площа земельних ділянок, право оренди та/або емфітевзису на яку було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу;
- щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати громадянам у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок. До зазначеного переліку не включаються земельні ділянки, які передбачається надати особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11 - 14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасникам антитерористичної операції);
- надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11 - 14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасникам антитерористичної операції);
- враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян, крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11 - 14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасникам антитерористичної операції).
У Стратегії вказано, що для її реалізації необхідно розробити проекти нормативно-правових актів щодо: перегляду принципів формування, наповнення та використання цільових фондів для здійснення заходів з охорони земель; запровадження електронних земельних торгів; запровадження принципу "мовчазної згоди" у разі затвердження нормативної грошової оцінки земель, якщо районна рада протягом одного місяця з дня надходження технічної документації з нормативної грошової оцінки не прийняла рішення про її затвердження або не надала обґрунтованої відмови у такому затвердженні; електронної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі; передачі права розпорядження землями державної власності об'єднаним територіальним громадам; усунення дублювання функцій державного контролю за використанням та охороною земель та державного екологічного контролю, встановивши, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, а також за збереженням родючості ґрунтів має здійснювати виключно Держгеокадастр та його територіальні органи; посилення адміністративної відповідальності за порушення вимог земельного законодавства та недотримання заходів з охорони земель і збереження ґрунтів шляхом підвищення адміністративних штрафів; встановлення чіткого порядку дій державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель під час здійснення контролю; інших питань реалізації цієї Стратегії.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" також постановлено Міністерству аграрної політики та продовольства разом з Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру розробити та внести на розгляд Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк проекти відповідних нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію Стратегії, затвердженої цією постановою.
Аналіз змісту Стратегії свідчить, що вона визначає загальний план діяльності центральних органів виконавчої влади щодо створення сучасної, прозорої і дієвої системи управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, а також визначає механізм та способи досягнення визначеної у ній мети, зокрема розроблення проектів нормативно-правових актів, спрямованих на її реалізацію. Однак вона не регулює відносини, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами під час передачі у власність чи користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.
Разом з тим, будь-яких змін до порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, передбаченого Земельним кодексом України, зокрема до порядку одержання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення, у зв'язку із затвердженням вказаної Стратегії не внесено.
Отже, чинне земельне законодавство не передбачає такої умови отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, як включення її до переліку земельних ділянок, що передаються в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області, сформованого територіальним органом Держгеокадастру.
Більш того, формування таких щоквартальних переліків за формулою, розрахованою в залежності від площі земельних ділянок, право оренди та/або емфітевзису на яку у попередньому кварталі було продано на території відповідної області, невиправдано звужує право громадян на безоплатну приватизацію земельних ділянок, оскільки ставить його у залежність від виконання територіальним органом Держгеокадастру плану продажу права оренди та/або емфітевзису.
Відтак, суд прийшов до висновку, що відсутність обраної позивачкою земельної ділянки у переліку земельних ділянок, сформованому відповідачем, не свідчить про невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, а посилання відповідача у листі №Л-3547/0-2713/0/17-18 від 16.04.2018 року на відповідний перелік, як на підставу для відмови позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, є незаконним, оскільки суперечить частині 7 статті 118 ЗК України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду, що, розглядаючи заяви позивачки про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Як установив суд, прийняті відповідачем рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладені у листах №Л-24585/0-271/0/17-18 від 24.01.2018 року та №Л-3547/0-2713/0/17-18 від 16.04.2018 року, не відповідають принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, позаяк прийняті необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, всупереч повноваженням відповідача та вимогам чинного законодавства, що призвело до порушення права позивачки на отримання обґрунтованого та мотивованого рішення за її заявами. Відтак, такі відмови є протиправними, а позов у цій частині слід задовольнити.
Суд відхиляє посилання відповідача на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 року (справа №814/741/16) та від 14.03.2018 року (справа №804/3703/16), оскільки вони сформульовані щодо інших правовідносин - а саме з приводу реалізації фізичною особою права замовити виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за мовчазною згодою.
Відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів: звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; розробка суб'єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 ЗК України; затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
При цьому, згідно з абзацом 3 частини 7 статті 118 ЗК України особа може замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу - за принципом "мовчазної згоди" - лише за умови, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.
Запроваджений цією нормою принцип "мовчазної згоди" передбачає виключно право громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу або відмови. Такий висновок сформулював ОСОБА_2 Суд у постанові від 10.07.2018 року (справа №806/3095/17).
Вирішуючи позовну вимогу про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо надання позивачці дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, суд виходив з того, що згідно з частиною 2 статті 22 Закону України "Про землеустрій" рішення Верховної ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки у матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем перевірки заяв позивачки на відповідність їх вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України, як умови надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, тому суд не може зобов'язати відповідача прийняти рішення про надання позивачці такого дозволу.
Водночас, з'ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивачки та можливість його захисту в обраний нею спосіб, суд дійшов до висновку, що з огляду на визнання протиправними відмов ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладених у листах №Л-24585/0-271/0/17-18 від 24.01.2018 року та №Л-3547/0-2713/0/17-18 від 16.04.2018 року, порушене право позивачки на отримання обґрунтованого рішення за її заявами має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача вчинити такі дії - повторно розглянути заяви позивачки та прийняти рішення відповідно до вимог земельного законодавства.
Суд наголошує, що при повторному розгляді заяв позивачки відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнані судом протиправними, і повинен вирішити заяви позивачки, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.
Суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду у цій частині - не пізніше 30 днів з дня набрання ним законної сили.
Щодо клопотання позивачки про застосування судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про його виконання, суд дійшов до таких висновків.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановленому законом.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 КАС України).
Відповідно до частин 1, 8 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
З огляду на з'ясовані у даній справі обставини та визначений судом спосіб захисту прав позивачки, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю під час ухвалення судового рішення.
Суд зауважує, що у разі ухилення відповідача від виконання у встановлений судом строк зобов'язання, покладеного на нього рішенням суду, це рішення підлягає примусовому виконанню у порядку, установленому Законом України "Про виконавче провадження".
У разі можливих зловживань владою з боку відповідача при виконанні цього рішення, позивачка вправі на підставі статті 383 КАС України подати до суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, здійснені позивачкою витрати на оплату судового збору у сумі 1409, 60 грн. слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Кам'янської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, викладену в листі №Л-24585/0-271/0/17-18 від 24.01.2018 року.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Кам'янської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, викладену в листі №Л-3547/0-2713/0/17-18 від 16.04.2018 року.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили вчинити дії - повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати на сплату судового збору в сумі 1409, 60 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636).
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_3