25 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2166/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єресько Л.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ковалівської сільської ради про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
21 червня 2018 року ОСОБА_1 /надалі по тексту - позивач, ОСОБА_1С./ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ковалівської сільської ради /надалі - відповідач/, в якій просить:
- визнати протиправною відмову на інформаційний запит від 21.04.2018р.;
- зобов'язати надати публічну інформацію, а саме чому заява ОСОБА_1 про надання дозволу на проектну документацію на землю від 02.12.2018 не розглянута, надати копію рішення сесії від 30.03.2018.
Підставою для звернення до суду позивач визначив порушення своїх прав внаслідок ненадання відповіді на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки 21.04.2018 він звернувся саме із запитом на публічну інформацію.
Ухвалою від 25.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).
12.07.2018 відповідач надав відзив на позов, в якому вказує на правомірність своїх дій з огляду на те, що позивач не звертався 21.04.2018 із інформаційним запитом, а всі заяви від 21.04.2018 зареєстровано, розглянуто та надано відповіді в порядку Закону України "Про звернення громадян", у зв'язку із чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
19.07.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій посилався на порушення термінів розгляду відповідачем заяв, а також що на його звернення до цього часу не надано відповідей /а.с. 33/.
Ухвалою від 25.07.2018 відмовлено у прийнятті заяви позивача про уточнення позовних вимог та повернуто її позивачу.
За змістом частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Як підтверджується матеріалами справи представник позивача ОСОБА_2 звернувся із заявою від 21.04.2018 (зареєстровано 21.04.2018 вх. № 58) на ім'я голови Ковалівської сільської ради, в якій просив роз'яснити чому заява ОСОБА_1 про виділення земельної ділянки в розмірі 0,17 га для ведення особистого селянського господарства від 25.11.2017, вх. № 197 від 02.12.2017, с. Залізничне на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області не була розглянута в поточному році, а відбувся розгляд заяви від 03.02.2018 та була відкладена до наступної сесії /а.с. 16/.
Також представник позивача звернувся із заявою від 21.04.2018 (зареєстровано 21.04.2018 вх. № 59) на ім'я голови Ковалівської сільської ради, в якій просив надати витяг з протоколу 26 сесії сьомого скликання від 03.02.2018 «Про виділення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність орієнтовною площею 0,17 га» /а.с. 18/.
Далі представник позивача звернувся із заявою від 21.04.2018 (зареєстровано 21.04.2018 вх. № 60) на ім'я голови Ковалівської сільської ради, в якій просив роз'яснити, чому заява про виділення земельної ділянки в розмірі 0,17 га для ведення особистого селянського господарства від 25.11.2017, вх. № 197 від 02.12.2017 не була розглянута 31.03.2018 /а.с. 21/.
08.06.2018 ОСОБА_1 подано заяву (вх. 96 від 08.06.2018), в якій просив повідомити причини не надання відомостей по його заявах від 21.05.2018 та 03.05.2018 /а.с. 12/.
За змістом матеріалів справи за результатами розгляду заяви від 21.04.2018 (зареєстровано 21.04.2018 вх. № 58) листом від 09.06.2018 № 623 за підписом Ковалівського сільського голови ОСОБА_3 повідомлено, що наступна заява, а також аналогічні заяви стосовно нововиділення земельних ділянок не були включені до порядку денного останньої сесії поточного року у зв'язку з прийняттям місцевого бюджету /а.с. 17/.
Розглянувши заяву (зареєстровано 21.04.2018 вх. № 59), листом від 09.06.2018 № 625 надано витяг з протоколу двадцять шостої сесії сьомого скликання Ковалівської сільської ради від 03.02.2018 /а.с. 19-20/.
Також листом від 09.06.2016 № 624 повідомлено, що наступна заява (зареєстровано 21.04.2018 вх. № 60) не була розглянута 31.03.2018 в зв'язку з тим, що аналогічна заява і те ж саме посвідчення багатодітної родини до неї було надано ОСОБА_4 /а.с. 22/.
Вважаючи своє право на доступ до публічної інформації порушеним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Як зазначає сам позивач у позовній заяві він звернувся до Коваліської сільської ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» із запитами на публічну інформацію.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VІ (надалі - Закон №2939-VІ).
Згідно ст.1 Закон №2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтею 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (ч. 1, 2 ст.19 Закону №2939-VI).
Відповідно до п. 2 ст. 5 №2939-VI право на доступ до публічної інформації забезпечується шляхом надання відповіді на інформаційний запит. Право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених Законом (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №2939-VI).
А доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію (ч. 2 ст. 5 Закону №2939-VI).
Позивач просить визнати протиправною відмову Ковалівської сільської ради на інформаційний запит від 21.04.2018.
Дослідивши заяву від 21.04.2018, додані позивачем до позовної заяву, а також інші заяви від 21.04.2018, копії яких надано відповідачем на вимогу суду, суд прийшов висновку, що за своєю формою та змістом останні не є інформаційними запитами.
За змістом підпункту 3.1 пункту 3 3.1. Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 29.09.2016 № 10 роз'яснено, що судам потрібно мати на увазі, що Закон N 2939-VI передбачає два види інформаційних відносин, на які його положення не поширюються: відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій та відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Статтею 40 Конституції України закріплено право особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів. Деталізацію наведене право отримало у Законі України від 2 жовтня 1996 року N 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР). Відносини з розгляду звернень громадян є основним і єдиним предметом регулювання цього Закону. Тому він є спеціальним у цій сфері, але ним не вичерпується поняття "спеціальний закон", що вживається у частині другій статті 2 Закону № 2939-VI /підпункт 3.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 29.09.2016 № 10/.
Так, судом встановлено, що у розумінні положень статті 3 Закону № 393/96-ВР, позивач в особі його представника 21.04.2018 звертався до відповідача із зверненнями (заявами), а не з інформаційним запитом.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (надалі - Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Приписами статті 3 Закону № 393/96-ВР визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Зокрема заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Відповідно до статті 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
При цьому відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. ОСОБА_1 в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Всі три заяви позивача від 21.04.2018 було прийнято та зареєстровано відповідачем 21.04.2018, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції. А відповіді, за результатами розгляду вказаних заяв, датуються 09.06.2018.
Враховуючи вищевикладене суд приходить висновку, що позивач не звертався до відповідача із інформаційним запитом від 21.04.2018, а звернувся із заявами, які мають розглядатися та були розглянуті в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Так судом не встановлено порушення права позивача на доступ до публічної інформації.
Суд зазначає, що в матеріалах справи дійсно міститься копія запиту позивача на інформацію від 03.05.2018, адресована голові Ковалівської сільської ради ОСОБА_3 та зареєстрована під вх. № 67 від 03.05.2018, але щодо неї в даній справі позивачем не оскаржуються жодні рішення, дії чи бездіяльність відповідача.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (пров. Молодіжний, 9, с. Залізничне, Полтавський район, Полтавська область, 38701, рнокпп НОМЕР_1) до Ковалівської сільської ради (вул. Коломацька, 1а, с. Ковалівка, Полтавська область, 21046905) повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд у відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя ОСОБА_5