Справа № 465/6833/17 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.
Провадження № 22-ц/783/1922/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1П.
Категорія: 50
26 липня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючої: Крайник Н.П.
суддів: Бойко С. М., Савуляка Р. В.
при секретарі: Куцику І. Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Франківського районного суду міста Львова від 25 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
23.11.2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Просила постановити рішення про стягнення в її користь аліментів на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошові сумі - 2500 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 гривень на місяць, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною віку трьох років, тобто до 10.02.2018 року.
Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що відповідач є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина повністю знаходиться на її утриманні. Відповідач не бере участі в утриманні та вихованні дитини Враховуючи, що вона перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інших доходів не має, а відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу їй та дитині у вказаному розмірі, просила позовні вимоги задовольнити.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.
Вирішено стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення позивачки до суду, тобто з 23.11.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання її як дружини у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 (одна тисяча) грн., щомісячно, починаючи з дня звернення позивачки до суду, з 23.11.2017 року і до досягнення донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3
Вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи.
Зазначає, що стягуючи аліменти на утримання дитини в твердій грошовій формі у розмірі 1400 грн., суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідач має незначний, нерегулярний дохід, який одержує в натурі. Вважає, що розмір аліментів на утримання доньки визначено районним судом без врахування того, що обов»язок по утриманню дитини у батьків є рівним. Стягнення аліментів у розмірі 1400 грн. на утримання дитини є надмірним для відповідача. Крім того, зазначив, що у разі зміни матеріального або сімейного стану відповідача, позивач не позбавлена права на звернення до суду з вимогою про збільшення розміру аліментів або стягнення додаткових витрат на дитину. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість відповідача надавати матеріальну допомогу дружині до досягнення дитиною трирічного віку, оскільки дохід ОСОБА_2 на час розгляду справи становить менше прожиткового мінімуму.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, у решті позовних вимог відмовити.
12.07.2018 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що відповідач ОСОБА_2 інших дітей чи осіб, які перебувають на його утриманні не має, не є інвалідом чи непрацездатною особою, а відтак повинен в повному обсязі виконувати передбачений законом обов»язок по сплаті аліментів на утримання дитини та дружини.
У засіданні колегії суддів представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 скаргу підтримав з підстав, наведених у ній. Просить скаргу задовольнити, рішення суду змінити в частині розміру аліментів, які підлягають стягненню на утримання дитини, в частині стягнення аліментів на утримання дружини скасувати та в задоволенні цих позовних вимог відмовити.
Позивач ОСОБА_4 проти скарги заперечила та пояснила, що аліменти на її утримання суд фактично стягнув лише за два місяці, оскільки позов до суду нею подано 23 листопада 2017 року, а три роки дитині виповнилося 10 лютого 2018 року. З таким позовом змушена була звертатися до суду оскільки добровільно відповідач допомоги не надавав, вона в цей час перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років, інших доходів не мала. Їй відомо, що відповідач має змогу надавати допомогу, має достатні доходи, однак через те, що він офіційно не працевлаштований, не має змоги надати суду такі докази. Просила у задоволенні скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів скарги та позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Згідно до ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення нею трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія І-СГ № 433241.
Дитина проживає з матір'ю.
Добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини відповідач не надає.
Встановлено, що інших дітей або непрацездатних осіб на утриманні відповідача немає.
Позивач ОСОБА_4 На час пред»явлення позову про стягнення аліментів на її утримання перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, інших доходів не мала, не працювала.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 та стягуючи в її користь аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяч но, починаючи з 23.11.2017 року і до досягнення дитиною повноліття, районний суд вірно виходив з того, що відповідач є особою молодого віку, працездатним, а відтак має змогу працевлаштуватися для отримання постійного доходу, не має на утриманні інших осіб, а тому повинен нести витрати на утримання малолітньої доньки у розмірі, необхідному для забезпечення її належного виховання та розвитку, що є обов»язком обох батьків.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується.
Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність судового рішення в частині стягнення аліментів на утримання дружини відповідача - позивачки ОСОБА_4 в розмірі 1000 грн. на місяць, з підстав, що відповідач не має змоги надавати таку допомогу, то такі , на думку колегії суддів також на увагу не заслуговують, оскільки суд стягнув аліменти в користь дружини лише за два місяці, так як позов до суду позивачем подано 23 листопада 2017 року, а три роки дитині виповнилося 10 лютого 2018 року. У цей період позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення віку трьох років, інших доходів не мала.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Франківського районного суду міста Львова від 25 квітня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 27.07.2018 року.
Головуючий: Крайник Н. П.
Судді: Бойко С. М.
ОСОБА_7