27 липня 2018 р. № 814/1506/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 56460
до відповідача:Доманівського районного відділу реєстрації актів цивільного стану ГТУ юстиції у Миколаївській області, вул. Центральна, 48, смт. Доманівка, Доманівський район, Миколаївська область, 56401
третя особа:Головне управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001
про:зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Доманівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, за участю третьої особи Головного управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, про зобов'язання повторно видати свідоцтво про народження.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що втратив свідоцтво про народження, що є перешкодою в отриманні паспорта громадянина України. У свою чергу, отримати паспорт громадянина України без оригіналу свідоцтва про народження позивач також не може. У зв'язку з викладеним, позивач не може влаштуватися на роботу та зареєструвати шлюб, чим порушені його конституційні права.
23.07.2018 р. відповідачем подано заперечення на позов, де вказано, що для повторної видачі свідоцтва про народження необхідно пред'явити документ, що посвідчує особу заявника. При зверненні позивача з відповідною заявою, йому було роз'яснено про можливість отримання повторного свідоцтва його батьками. Відповідач вважає, що діяв у межах та в спосіб, встановлений чинним законодавством України.
Третя особа не надала письмових пояснень по суті позову.
23.07.2018 р. позивач та представник третьої особи подали клопотання про прийняття рішення за їх відсутності.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Як вбачається з копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 р., про що в Книзі реєстрації народжень 05.02.1993 р. зроблено відповідний актовий запис за № 6. Позивач Паспорт громадянина України позивач не отримував взагалі.
Як зазначає позивач, він втратив оригінал повторного свідоцтва про народження, потрапивши в полон до невстановлених осіб, від яких утік, залишивши оригінал документа. Ксерокопію повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 позивач отримав від Департаменту освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації, так як вказаний документ зберігався в Миколаївському професійному будівному ліцеї, де позивач навчався.
12.04.2018 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу повторного свідоцтва про народження для отримання паспорта громадянина України.
19.04.2018 р. відповідач надав відповідь, в якій роз'яснив обов'язок пред'явити паспорт для отримання повторного свідоцтва про народження, яке також можуть отримати батьки позивача. Позивачу рекомендовано звернутися до Доманівського районного сектору управління Державної міграційної служби України для отримання паспорта.
Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5 (далі - Правила № 52/5).
Пунктом 2 розділу IV Правил № 52/5 встановлено, якщо оригінал свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, повторна видача свідоцтва здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі актового запису цивільного стану, складеного як в електронному вигляді, так і на паперовому носії.
Згідно п. 4 розділу IV Правил № 52/5 повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану здійснюється за заявою особи, щодо якої складено запис, батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування. Свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану видається представникам зазначених установ за довіреністю установи та при пред'явленні документів, що посвідчують їх особу.
Особам, яким виповнилося 16 років, свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану може повторно видаватися за наявності паспорта (паспортного документа).
Свідоцтва про народження дітей повторно видаються їх батькам і усиновителям незалежно від віку дитини.
Пунктом 10 розділу IV Правил № 52/5 передбачено, що особам, які звернулися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану особисто, свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно видаються того самого дня при пред'явленні ними паспорта або паспортного документа.
Таким чином, перешкодою для отримання позивачем повторного свідоцтва про народження є відсутність паспорта.
Суд вважає хибним посилання відповідача на можливість отримання повторного свідоцтва батьками позивача. Так, рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 13.10.2010 р. по справі № 2о-45 матір позивача - ОСОБА_3 визнано безвісно відсутньою. Рішенням Доманівської районної державної адміністрації Миколаївської області від 06.08.2009 р. № 334 позивачу надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Таким чином, батьки позивача не можуть звернутися до відповідача для отримання повторного свідоцтва про його народження. Оскільки позивач є повнолітнім, то не може бути такого звернення й від закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу чи органу опіки та піклування.
Суд не вважає ефективним способом захисту прав позивача також звернення до органів Державної міграційної служби України для оформлення паспорта громадянина України, як рекомендував відповідач.
Так, згідно п. 13 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верхової Ради України від 26.02.1992 р. № 2503, яка є чинною на дату розгляду справи, для одержання паспорта громадянин подає, серед інших документів, свідоцтво про народження.
Таким чином, за відсутності свідоцтва про народження, позивач не може отримати паспорт громадянина України, без якого, в свою чергу, не може отримати повторне свідоцтво про народження.
Ситуація, яка виникла в позивача, не врегульована чинним законодавством України. Однак, у відповідності до ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
У справі "Гарнага проти України" Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що хоча мета статті 8 Конвенції головним чином стосується захисту особи від свавільного втручання державних органів, вона не лише зобов'язує державу утриматися від такого втручання, але й покладає на неї позитивні зобов'язання, властиві дієвій повазі до приватного та сімейного життя.
У справі позивача невиконання державою в особі відповідача своїх позитивних зобов'язань в частині забезпечення права позивача на отримання повторного свідоцтва про народження, на підставі якого він би отримав паспорт громадянина України, суд вважає втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції. Безумовно, що таке втручання базується на законі, оскільки відповідач діяв у точній відповідності до чинного законодавства України, а саме: Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні.
Однак, у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Волохи проти України" вказано, що Суд завжди дотримувався думки, що словосполучення "згідно із законом" не просто відсилає до національного законодавства, а й пов'язане з вимогою якості "закону", тобто вимогою дотримання принципу "верховенства права", про що прямо говориться у преамбулі Конвенції.
Суд дійшов висновку, що втручання в права, гарантовані Конвенцією, не може розглядатися як таке, що було здійснене "згідно із законом", якщо законодавство не визначає з достатньою чіткістю межі та умови здійснення органами влади своїх дискреційних повноважень та не передбачає достатніх гарантій захисту від свавілля.
На переконання суду, у спірних правовідносинах втручання в права позивача, гарантовані ст. 8 Конвенції, не було законним, оскільки національним законодавством взагалі не врегульовано ситуацію, в якій опинився позивач. Останній фактично позбавлений будь-яких способів отримати і свідоцтво про народження, і паспорт громадянина України. Викладене перешкоджає позивачу вести нормальне життя, влаштуватися на офіційну роботу, зареєструвати шлюб і т. ін., що є очевидним порушенням ст. 3 Конституції України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що право позивача на отримання повторного свідоцтва про народження порушене та потребує захисту судом.
Позивач просить зобов'язати відповідача повторно видати свідоцтво про народження. Зважаючи на висновки суду, викладені вище, саме такий спосіб захисту не буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача. Всі дані, які містить повторне свідоцтво про народження, доступні відповідачу, оскільки згідно п. 13 Правил № 52/5, перевірка наявності актового запису цивільного стану проводиться за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян, а також за даними книг державної реєстрації актів цивільного стану і метричних книг, які зберігаються в архіві відділу державної реєстрації актів цивільного стану, до внесення їх відомостей до цього Реєстру.
Запис про народження позивача зроблено в Книзі реєстрації народжень 05.02.1993 р. за № 6, що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії 1-ФП № 095630.
Викладене вище в сукупності є підставою для задоволення позову.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 704,80 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Доманівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області повторно видати свідоцтво про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі актового запису в Книзі реєстрації народжень від 05.02.1993 р. № 6.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Доманівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (ідентифікаційний код 26173117) судовий збір у сумі 704,80 грн (сімсот чотири грн 80 коп.) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 27.07.2018 р.
Суддя Н.В. Лісовська