19 липня 2018 року м. Житомир справа № 806/1866/18
категорія 12.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Токаревої М.С.,
секретар судового засідання Мельниченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання незаконними та скасування висновку та наказів, поновлення на посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
встановив:
ОСОБА_1 у квітні 2018 року звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання незаконними та скасування висновку та наказів, поновлення на посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Одночасно з позовною заявою ним було подано клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення. Заяву обгрунтовано тим, що він з 30.08.2017 по 09.09.2017, з 12.09.2017 по 11.10.2017, з 12.10.2017 по 20.11.2017; з 21.11.2017 по 10.12.2017, з 10.12.2017 року по 30.03.2018 перебував на лікуванні, що підтверджується копіями листків непрацездатності та довідкою Чуднівської ЦРЛ.
Представник відповідача подав до суду клопотання у якому просив не поновлювати позивачу строк звернення до суду, а позовну заяву залишити без розгляду.
У судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали заявлені клопотання та просили їх задовольнити.
Вирішуючи питання щодо строків звернення до суду суд виходить з наступного.
На підставі ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішуючи питання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст. 8).
Право на ефективний судовий захист закріплено також в ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої законом "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.97 №475/97-ВР.
За змістом п. 1 ст. 6 конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає передусім те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п. 1 ст. 6 конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто Україна, як учасниця конвенції, повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя, як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі.
Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як зазначалось судом вище, відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Приймаючи до уваги зазначене, враховуючи тривале перебування позивача на амбулаторному лікуванні, суд дійшов висновку, що передбачений процесуальним законодавством строк звернення до суду із даним позовом позивачем пропущений з поважних причин, а отже наявні всі підстави для його поновлення.
Керуючись статтями 72, 80, 180, 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Клопотання позивача ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду.
У задоволенні клопотання представників Головного управління Національної поліції в Житомирській області відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.С. Токарева
Повний текст ухвали складено 26 липня 2018 року