Ухвала від 26.07.2018 по справі 361/3905/18

Справа № 361/3905/18

Провадження № 2/361/2428/18

26.07.2018

УХВАЛА

26 липня 2018 року Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Апеляційного суду Київської області, прокуратури Київської області, ОСОБА_3 сільської ради Броварського району Київської області, Садівниче товариство ”Заліське”, Київський науково-дослідний інститут судових експертиз про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року позивачі звернулися до суду із вказаним позовом в якому просили: відшкодувати майнову шкоду внаслідок втрати земельної ділянки площею 0,18 га кадастровий номер 3221280801:01:080:0357, цільове призначення для індивідуального садівництва, яка межує з земельною ділянкою кадастровий номер 3221280801:01:080:0168 довжиною межі 45,88 метра шляхом передачі відповідачам, зобов'язати відповідача ОСОБА_3 сільську раду Броварського району Київської області передати річ того ж роду і такої ж якості, відшкодувати моральну шкоду в розмірі, який визначить судова експертиза відповідно до ступеню вини, судові витрати стягнути солідарно.

Свій позов обґрунтовує тим, що 13 листопада 2013 року ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,18 га кадастровий номер 3221280801:01:080:0357 з ОСОБА_4 за що було сплачено 147600 грн., за курсом комерційних банків міста Києва на день нотаріального посвідчення становило 18000 доларів США за курсом 1 долар США = 8,20 гривень.

В позові посилаються на рішення Апеляційного суду Київської області від 14 травня 2015 року, яким рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2015 року скасовано та ухвалено нове, яким позов Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі ОСОБА_3 сільської ради Броварського району Київської області задоволено. Тому позивачі вважають, що вказаним рішенням Апеляційного суду Київської області їм спричинена матеріальна та моральна шкода.

Крім іншого зазначають, що Апеляційний суд Київської області допустив порушення норм процесуального права, які залишились поза увагою суду касаційної інстанції та Верховного суду, а саме ст.ст. 6, 74, 76, 305 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції що діяла на момент розгляду справи апеляційним судом Київської області.

Щодо позовних вимог до ОСОБА_3 сільської ради Броварського району Київської області зазначають, що 22 лютого 2017 року постановою Деснянського районного суду м.Києва адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Броварського району Київської області про визнання бездіяльності задоволено. Визнано, що ОСОБА_3 сільська рада Броварського району Київської області проявила бездіяльність та не здійснила дій щодо встановлення меж населеного пункту - села Богданівка Броварського району Київської області.

Щодо позовних вимог до Садівничого товариства ”Заліське” посилаються на те, що СТ ”Заліське” не вивчивши правові підстави, не з'ясувавши обсягу своїх прав, прав ОСОБА_3 сільської ради звернулось до Господарського суду Київської області з позовом.

04 вересня 2012 року рішенням Господарського суду Київської області в справі 23/058-12 в задоволенні позову СТ ”Заліське” відмовлено повністю.

02 липня 2013 року постановою Київського апеляційного господарського суду в справі 23/058-12 апеляційна скарга СТ ”Заліське” на рішення господарського суду Київської області від 04 вересня 2012 року у справі № 23/058-12 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Київської області від 04 вересня 2012 року у справі 23/058-12 без змін.

19 березня 2014 року СТ ”Заліське” подало до Генеральної прокуратури, прокуратури Київської області, Національної спілки журналістів заяву про злочин вих. №308.

24 червня 2014 року Броварська міжрайонна прокуратура листом 3267 вих. повідомила СТ ”Заліське”, що на звернення від 29 травня 2014 року повідомляє, що 12 червня 2014 року Броварською міжрайонною прокуратурою пред'явлено позов в інтересах держави в особі ОСОБА_3 сільської ради до Броварської районної державної адміністрації, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання недійсним розпоряджень ОСОБА_3 районної державно адміністрації ”Про надання у власність земельної ділянки”, ”Про зміну цільового призначення земельної ділянки”, державного акту на земельну ділянку, договору купівлі-продажу земельної ділянки, свідоцтва про право власності на земельну ділянку; повернення земельної ділянки до земель запасу ОСОБА_3 сільської ради Броварського району Київської області.

Вимоги позивачів до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз обґрунтовуються, тим що КНІДСЕ надав висновок не дослідив наявності або відсутності проекту землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту, тобто без правовстановлюючого документу для виникнення меж населеного пункту.

Таким чином, суть вимог позивачів полягають в тому, що кожен із відповідачів в межах наданих (наділених) повноважень вчинив дії, які порушили їх права щодо вільного володіння, користування земельною ділянкою, яка була придбана 13 листопада 2013 року ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, чим на думку позивачів їм була заподіяна майнова та моральна шкода.

Відповідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

В даному разі, як вбачається із наведених в позовній заяві обґрунтувань позивач фактично вказує на рішення судів, прийняття рішень сільською радою, та складання висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-технічної експертизи, а також безпосередньо звернення до суду з позовом прокуратурою в межах розгляду цивільних та господарських справ, тому в даному разі вважає, що вказаними діями відповідачі завдали позивачам майнової та моральної шкоди.

Згідно із ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Конституцією України також встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, і що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом (ст. ст. 126, 129).

Згідно із зазначеними положеннями Конституції України судові рішення і відповідно дії або бездіяльність судів (суддів) з питань здійснення правосуддя (пов'язаних із підготовкою й розглядом справ у судових інстанціях) можуть оскаржуватись у визначеному порядку до суду вищої інстанції, а не в інший суд першої інстанції. Останнє порушувало б і принцип незалежності суддів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.

Суд є органом, який розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб, а його рішення (дії, бездіяльність) оскаржуються лише в порядку, визначеному ст. 129 Конституції України і законодавством про судочинство.

Здійснення правосуддя в Україні врегульовано конституційними нормами окремо від діяльності інших органів державної влади. Відповідно до ст. 62 Конституції України матеріальна й моральна шкода, завдана безпідставним засудженням, відшкодовується державою лише в разі скасування вироку як неправосудного. Проте й у цьому разі за заподіяну особі шкоду відповідає не суд або суддя, а держава.

Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у цивільній справі. Винятками є лише випадки, коли суд (суддя) виступає не як орган (особа), що здійснює правосуддя, а як будь-яка інша установа (особа). Заяви, скарги, спрямовані на дії судді при здійсненні правосуддя, не підлягають розглядові в суді першої інстанції, оскільки відповідно до закону є інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року N 8 "Про незалежність судової влади" роз'яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

За таких обставин позовні вимоги до Апеляційного суду Київської області не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з наведеного, враховуючи зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що в позовній заяві поєднані вимоги які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

Відповідно ч. 4 ст. 188 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належать розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 188 цього Кодексу).

На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 188 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Апеляційного суду Київської області, прокуратури Київської області, ОСОБА_3 сільської ради Броварського району Київської області, Садівниче товариство ”Заліське”, Київський науково-дослідний інститут судових експертиз про відшкодування майнової та моральної шкоди, - повернути позивачам.

Роз'яснити позивачам, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звернення із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Радзівіл А.Г.

Попередній документ
75537889
Наступний документ
75537891
Інформація про рішення:
№ рішення: 75537890
№ справи: 361/3905/18
Дата рішення: 26.07.2018
Дата публікації: 01.08.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди