20 липня 2018 року Справа № 804/2963/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.12.2017 року № 443-1311.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на відсутність обов'язку у позивача сплачувати транспортний податок, оскільки середньоринкова вартість його автомобіля є меншою, ніж встановлена законодавством для обчислення податку, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (http://www.me.gov.ua). Також позивач зазначає, що податковим органом при визначенні йому суми податкового зобов'язання порушило норми підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, якою встановлено принцип стабільності оподаткування. Оскільки транспортний податок як місцевий податок, встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному і з огляду на те, що Дніпровська міська рада не прийняла і не офіційно оприлюднила до 15.07.2015 відповідне рішення, обов'язок сплати цього податку не може мати місце у 2017 році. Також посилається на порушення відповідачем строків формування та надсилання податкового повідомлення-рішення, встановлених підпунктом 267.6.2 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування відзиву податковий орган зазначає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято ним у межах наданих повноважень, оскільки автомобіль позивача є об'єктом оподаткування у відповідності до приписів пп. 267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України, з огляду на те, що його (автомобіля) середньоринкова вартість у 2017 році з урахуванням даних сайту Міністерства економічного розвитку та торгівлі України становила понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що на момент звернення ОСОБА_1 з цим позовом, останньому на праві власності належав легковий автомобіль марки BMW x-5, тип: загальний легковий універсал-В, державний номер AE 79707 ІВ, 2016 року випуску, з об'ємом двигуна 1995 куб.см., який зареєстрований за ним з 29.03.2017 р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Судом також встановлено, що вартість придбаного позивачем автомобільного транспорту згідно з договором купівлі-продажу від 28.03.2017 року № 16-5362А/1 складає 1128194,83 грн. (без ПДВ).
Відповідачем 15.12.2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 443-1311, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2017 рік на суму 20833,34 грн. ((25000/12)*10).
За результатами адміністративного оскарження скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 443-1311 - без змін.
При вирішенні спор суд виходить з того, що відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» №1791-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2017 року, внесені зміни до Податкового кодексу України, у зв'язку з чим п.п.267.2.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України викладено в новій редакції.
Так, відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Базою оподаткування, у відповідності до п.п.267.3.1 п.267.1 ст. 267 Податкового кодексу, є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно з положеннями п.267.4 ст.267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до п.п.267.5.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 ст.267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно з п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Зі змісту наведених законодавчих норм вбачається, що із набранням чинності вказаними положеннями Податкового кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом України №1791-VІІІ від 21.12.2016 року щодо об'єкта оподаткування), власники транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, є платниками транспортного податку.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2017 р. визначена у розмірі 3200 гривень.
Таким чином, об'єктом оподаткування у 2017 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1200000 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України за № 66 від 18.02.2016 р. затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (зі змінами, внесеними згідно Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 р. за № 428, яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком (далі - Методика).
Згідно з пунктом 2 Методики, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою:
Сср = Цн х (Г / 100),
де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального;
Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576).
Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики).
За пунктом 4 Методики, інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку.
В силу пункту 11 Методики, коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від строку експлуатації визначається як середнє значення співвідношення ціни автомобілів, що були у використанні, до ціни аналогічних нових автомобілів.
Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального (пункти 13, 14 Методики).
Згідно розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році середньоринкова вартість транспортного засобу позивача марки BMW модель X5, 2016 року випуску, з об'ємом двигуна 1995 куб. см., тип пального - дизель, (Коефіцієнт за строком експлуатації - 50) складає 784269,00 грн., тобто менше ніж 1200000 грн.
Крім того, автомобіль позивача не входить до «Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року», розміщеного на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Зазначене також підтверджується листом Мінекономрозвитку від 20.06.2018 року № 3805-05/26321-05, а тому середньоринкова вартість транспортного засобу позивача складає менше 375 розмірів мінімальної заробітної плати, а тому автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.
Таким чином, здійснюючи позивачу донарахування за відсутності об'єкту оподаткування, відповідач діяв поза межами наданих повноважень, у зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення від 15.12.2017 року № 443-1311 підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.
За таких обставин, відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплату судового збору у розмірі 704,80 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а) від 15.12.2017 року № 443-1311.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, місце проживання: 49038, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя ОСОБА_2