Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
27 липня 2018 р. Справа №0540/6018/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабаш Г.П., ознайомившись з позовною заявою Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області до Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №56660970 від 23.06.2018 року, -
Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного управління юстиції у Донецькій області про зупинення виконання постанови Лівобережного відділу Державної виконавчої служби м. Маріуполя про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2018 року ВП №56660970 до закінчення розгляду справи по суті та скасування постанови Лівобережного відділу Державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 23.06.2018 року ВП №56660970 про стягнення виконавчого збору в розмірі 14 892,00 грн.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, її подано з порушенням вимог ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір», а позивач, який звернувся з нею до суду, не належить до суб'єктів, яким згідно з нормами статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо його сплати.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат або звільнити від їх оплати повністю або частково.
Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити особу від сплати судового збору або відстрочити його сплату, є її майновий стан.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Позивач є бюджетною установою, однак спірні правовідносини виникли в результаті реалізації владних управлінських функцій.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, зокрема, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” від 07.12.2017 № 2246-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року складає 1762,00 грн.
З аналізу наведених норм вбачається, що за подання до адміністративного суду даного адміністративного позову з вимогами майнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 1762,00 грн.
Таким чином, позивачем в порушення вище зазначених норм до суду не надано доказів сплати судового збору у вище зазначеному розмірі.
В прохальній частині позову позивач просить зупинити виконання постанови Лівобережного відділу Державної виконавчої служби м. Маріуполя про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2018 року ВП №56660970 до закінчення розгляду справи по суті, тобто по суті це не є позовною вимогою, а є засобом забезпечення позову.
Згідно частини 1 статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно частини 4 статті 152 КАС України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до пп. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачу необхідно було надати до суду належним чином оформлену заяву по забезпечення позову з обгрунтуванням підстав застосування вказаного заходу та сплатити судовий збір у розмірі 528,60 грн.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області до Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №56660970 від 23.06.2018 року - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом визначення позовних вимог, в разі необхідності надання заяви про забезпечення позову та сплати судового збору відповідно до заявлених вимог.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Бабаш Г.П.