Справа № 359/4414/18
Провадження № 3/359/1746/2018
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
23 липня 2018 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М. розглянувши за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, за участю представника правопорушника за договором адвоката ОСОБА_2, адміністративний матеріал, що надійшов від Головного управління Національної поліції в Київській області Бориспільський відділ поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ВЕ039169, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, -
09.05.2018 року о 23 год. 30 хв. в с. Чубинське, вул. Садова-Дачна, водій ОСОБА_1, керував автомобілем VW Passat д.н.з. KDO 724 (Lt), з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, у судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що працівниками поліції 09.05.2018 року на нього безпідставно склали протокол про адміністративне правопорушення, за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначив, що алкогольні напої він вживав на передодні приблизно за два дні до того як сів за кермо автомобіля. Тому був впевнений в тому, що він є особою яка не перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння був згоден пройти у встановленому законом порядку. Однак йому не запропонували та одразу працівник поліції повідомив, що склав на нього протокол про порушення п. 2.5 ПДР України, як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння. Жодних доказів того, що йому пропонували пройти огляд на стан сп'яніння немає, а також з відео яке надано працівниками поліції не фіксує навіть свідків, які нібито засвідчили факт його відмови. Вважає, що даний протокол відносно нього є порушенням його права так як працівниками поліції не дотримано вимоги законодавства. Просив суд закрити справу у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Представник за договором особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат ОСОБА_2, просив суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу правопорушення у діях ОСОБА_1, за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Представник ОСОБА_2, зазначив, що у даній справі, за його клопотанням, судом було направлено запит до Бориспільського ВП ГУНП в Київській області для надання відеозапису з фрагментом затримання правопорушника ОСОБА_1, до моменту повного закінчення оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. У зв'язку з тим, що до суду не надано жодних доказів такого відеоматеріалу то це свідчіть про те, що факт відмови ОСОБА_1, від проходження огляду на стан сп'яніння не знайшло свого підтвердження. Факт керування автомобілем ОСОБА_1, в стані алкогольного сп'яніння не відповідає дійсності. Працівниками поліції порушений порядок огляду особи на стан сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП та підзаконними нормативними актами.
У судовому засіданні представником правопорушника за довіреністю ОСОБА_2, було знято клопотання у виклику та допиту свідків, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зв'язку з наявністю у справі достовірних, допустимих та належних доказів які підтверджують відсутність ознак складу правопорушення у діях ОСОБА_1, за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріалами справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1, не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом не встановлений.
Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення основним доказом про вчинення особою адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Відповідно до коментованої ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити перелік всіх обов'язкових реквізитів протоколу, і у разі їх відсутності він не має доказового значення. Протокол про адміністративне правопорушення займає провідне місце в числі засобів, за допомогою яких встановлюються фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку посадові особи встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, вину особи в його вчиненні та інші обставини, що вказуються у ст. 280 КУпАП i мають значення для правильного вирішення справи. Така позиція законодавця вимагає вiд посадових осiб, якi складають протокол, суворо дотримуватися порядку його оформлення.
При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Поняття адміністративного правопорушення розкривається шляхом визначення його основних характеристик (склад правопорушення): об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона, суб'єкт правопорушення, суб'єктивна сторона.
Об'єктом правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і на річковому транспорті та маломірних судах. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частино 1 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння. Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, характеризується наявністю прямого умислу. Суб'єктом правопорушень, передбачених частиною 1 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є водії транспортних засобів.
Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно п. 8 Розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 та зареєстрованої в MЮ України 11.11.2015 року за № 1413/27858, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в Додатку 1 до цієї Інструкції.
Встановлення у водія стану сп'яніння здійснюється на підставі його огляду, який проводиться згідно з вимогами Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції № 114/38/15-36-18, працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Якщо водій ухиляється від огляду, то в присутності двох свідків з відповідним записом у протоколі про зазначене адміністративне правопорушення вказуються ознаки сп'яніння і дії порушника щодо ухилення від огляду, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Працівник поліції має право вимагати від водія пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» здійснюється лише у разі отримання згоди водія. У разі відсутності такої згоди огляд проводиться в закладах охорони здоров'я і відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., водій уже повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. При цьому особи, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, повинні бути доставлені до місця проведення огляду не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його проведення. Висновки, за результатами огляду лікарем, повідомляються оглянутій особі, у присутності особи, яка її доставила, про що робиться запис у протоколі. Якщо особа, яка оглядається, ухиляється від проходження огляду (не дає можливості провести його в необхідному обсязі), це також відображається в протоколі з обов'язковим зазначенням у ньому ознак сп'яніння і дій особи щодо ухилення від огляду.
Таким чином, у матеріалах справи досліджено та переглянуто відеоматеріал від 09.05.2018 року (а.с.8) з нагрудної камери працівника поліції, який не зафіксував відмову, особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відеоматеріал не фіксує свідків у присутності яких ОСОБА_1, відмовився від проходження огляду.
Тобто за протоколом серії БД №356588 від 09.05.2018 року, в графі «свідки чи потерпілі» вказані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не відображені та взагалі відсутні на місці події, а саме 09.05.2018 року о 23 годині 30 хвилин в с. Чубинське, Бориспільського району, Київської області. Що саме було підписано даними свідками, чи засвідчили факт відмови від проходження у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» чи було запропоновано ОСОБА_1, пройти перевірку на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або направлення до медичного закладу, встановити неможливо.
Судом 26.06.2018 року до Бориспільського ВП ГУНП в Київській області направлено запит для спрямування на адресу суду відеозапис, затримання правопорушника ОСОБА_1, та до моменту повного закінчення оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, з камери працівників Бориспільського ВП ГУНП в Київській області, які були присутні та оформляли протокол про адміністративне правопорушення від 09.05.2018 року серії БД №356588 відносно події яка сталася 09.05.2018 року. Однак до суду не надійшло жодної відповіді та матеріал відеозапису, який витребовувався судом у працівників поліції, не наданий.
Таким чином, суд позбавлений можливості перевірити та зробити висновок про те, чи дійсно ОСОБА_1, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння та чи було взагалі працівниками поліції запропоновано пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного приладу чи в медичному закладі, у присутності двох свідків, які на попередньо наданому відеозапису відсутні. Грубе порушення чинного законодавства працівниками поліції призвели до порушення порядку Інструкції проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 9.1 вказаної Інструкції та ст. 266 КУпАП водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В той же час, працівниками поліції не вказано та не долучено жодних доказів щодо відсторонення водія ОСОБА_1, від керування транспортним засобом або передачу транспортного засобу уповноваженій особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні Маліге проти Франції від 23.09.1998 року визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи все вищевикладене, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_1, не можливо визнавати таким процесуальним документом, який засвідчує факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суд оцінює критично з наведених вище обставин.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
На підставі наведеного, керуючись ст. 9, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАп України,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя С.М. Вознюк