Справа № 359/5624/18
Провадження № 1-кп/359/487/2018
24 липня 2018 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду питання про затвердження угоди про визнання винуватості в кримінальному провадженні № 42018110340000058, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.07.2018 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості, по обвинуваченню
ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Порт Наркорт Федеративної Республіки Нігерія, громадянина Нігерії, без реєстрації та постійного місця проживання на території України, раніше на території України не судимого, паспорт громадянина Федеративної Республіки Нігерія № НОМЕР_1 ,
у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
а також клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору, -
18.07.2018 р. до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42018110340000058 від 03.07.2018 року, щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, разом із угодою про визнання винуватості, яка була укладена в ході досудового розслідування кримінального провадження 12 липня 2018 року між прокурором військової прокуратури Дарницького гарнізону лейтенантом юстиції ОСОБА_8 та обвинуваченим, за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 та перекладача ОСОБА_9 .
Відповідно до ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акта, суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження. Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
Ухвалою судді від 18.07.2018 року було призначено підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні.
На обговорення учасників судового розгляду було поставлено питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, наявної в матеріалах кримінального провадження.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений зазначив, він не підтримує умови угоди про визнання винуватості, яка була укладена між ним та прокурором під час досудового розслідування, відмовляється від неї та просить її не затверджувати. Зазначив, що дану угоду він укладав добровільно, однак на даний момент він вважає, що він не вчиняв кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у затвердження угоди про визнання винуватості, зважаючи на позицію його підзахисного. Також клопотав перед судом про повернення обвинувального акту прокурору, зазначивши, що в разі відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, яка була укладеною під час досудового розслідування, кримінальне провадження повертається прокурору. Крім того, зазначив, що обвинувальний акт підлягає поверненню, у зв'язку з тим, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в ньому відсутнє належним чином пред'явлене обвинувачення (формулювання обвинувачення) та не викладені в повній мірі фактичні обставини кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) клопотання свого захисника про повернення обвинувального акту підтримав у повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_3 першочергово підтримала укладену угоду про визнання винуватості та просила її задовольнити. Однак, в подальшому, в зв'язку із відмовою обвинуваченого та його захисника від затвердження угоди про визнання винуватості, наполягала на призначенні обвинувального акту до судового розгляду, оскільки він відповідає вимогам КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта немає, і провадження підсудне цьому суду.
Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши угоду про визнання винуватості та обвинувальний акт з додатками, приходить до висновку, що наявні підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості та повернення обвинувального акту прокурору, виходячи з наступного.
Частиною 7 ст. 474 КПК України закріплено, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості серед інших обставин зазначається про беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
При цьому під беззастережним визнанням винуватості підозрюваним /обвинуваченим слід розуміти безумовне (повне) визнання ним своєї винуватості у вчиненні інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення.
Так, норма КПК України закріплено, що після оголошення прокурором короткого або повного змісту обвинувального акту, головуючий роз'яснює обвинуваченому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле йому обвинувачення, чи визнає він себе винним.
При цьому, відповідно до п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11.12.2015 р. "Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угоди", якщо після роз'яснення суті обвинувачення обвинувачений заперечує проти затвердження угоди, вона не може бути затверджена. У такому випадку суд постановляє ухвалу про відмову в затвердженні угоди.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений зазначив суду, що він не підтримує умови угоду про визнання винуватості, яку із ним було укладено під час досудового розслідування, оскільки він своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення не визнає та хоче справедливого судового розгляду.
Відповідно до п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Так, висловлення стороною захисту відмови у затвердженні судом визнання угоди про визнання винуватості вказує на наявність підстави для відмови в її затвердженні, передбаченої п.3 ч.7 ст.474 КПК України, виходячи з того, що відмовитись від укладення угоди це право обвинуваченого на вільне волевиявлення своєї позиції в судовому засіданні.
Також суд звертає увагу, що за загально-правовими засадами правило презумпції невинуватості означає, що особа може бути визнана винуватою у вчиненні злочину і покарана лише за умови, що її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду. Повідомлення особі про підозру, складання слідчим та затвердження прокурором обвинувального акта на стадії досудового розслідування, розгляд справи у підготовчому провадженні не вирішують наперед визнання його винуватим у вчиненні злочину. Лише один орган у державі наділений таким правом - це суд, який є відповідно до Конституції України (ст. 124) носієм судової влади, що здійснює правосуддя в умовах законності, незалежності, гласності та змагальності.
Наведена обставина засідчена у Рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.2008 року в справі "Хужин та інші проти Росії", де Європейський суд з прав людини "нагадує, що положення §2 статті 6 Конвенції спрямоване на те, щоби убезпечити обвинувачену особу від порушень її права на справедливий процес упередженими твердженнями, що тісно пов'язані з розглядом її справи в суді. Презумпція невинуватості, закріплена в §2 статті 6, є одним із елементів справедливого судового розгляду, про який зазначається у §1 статті 6 Конвенції (AllenetdeRibemontv. France, §35). Цей принцип забороняє формування передчасної позиції суду, в якій би відображалася думка про те, що особа, обвинувачена у вчиненні злочину, є винуватою ще до того, коли її вина буда доведена відповідно до закону (Minelliv. Switzerland). Суд чітко дотримується тієї позиції, що презумпція невинуватості порушується у випадку, коли судове рішення або твердження посадової особи стосовно обвинуваченого відображає думку про те, що вона є винуватою, тоді як її вина не була попередньо доведена відповідно до закону.
Враховуючи вищезазначені норми законодавства та те, що в підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) висловив свою незгоду з укладеною на стадії досудового розслідування угодою про визнання винуватості, яку він на цей час не підтримує та заперечує проти її затвердження, суд приходить до висновку, що затвердження в даному випадку угоди порушує права обвинуваченого, а тому з огляду на вимоги принципу диспозитивності та презумпції невинуватості, вказана угода затвердженню не підлягає.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 цього кодексу.
За змістом наведених вимог кримінального процесуального закону та роз'яснень, що містяться в п. 16, п. 18 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти одне із таких рішень: затвердити угоду про визнання винуватості або відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, та повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченому розділом ІІІ КПК України.
Враховуючи зазначені вимоги закону, а також те, що угода про визнання винуватості була укладена на стадії досудового розслідування та направлена разом із обвинувальним актом до суду, а не досягнуто та надано під час судового провадження, суд, не ставить на обговорення питання про відповідність/невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України, а відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 314 та ч. 7 ст. 474 КПК України відмовляє в затверджені угоди та повертає кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в загальному порядку
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України - під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження під досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_10 від 4 липня 2018 р. до підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, тобто до 03.08.2018 р., з визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35240 грн. 00 коп., з покладенням відповідних обов'язків, визначених КПК України, строк дії яких стікає разом із закінчення строку дії даної ухвали слідчого судді.
У зв'язку з внесенням підозрюваним, на підставі вищезазначеної ухвали, застави в розмірі 35240 грн., 10.07.2018 р. останнього було звільнено з під варти.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України - запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.
Так, при вирішенні питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого суд, вислухавши думку учасників провадження, врахувавши обставини, визначені ст. 178 КПК України, вважає, що запобіжний захід у вигляді застави, застосований до останнього, згідно ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.07.2018 р., необхідно залишити без зміни та продовжити дію відповідних обов'язків на строк до двох місяців.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 314-316, 331, 376 КПК України, суд, -
У затвердженні угоди про визнання винуватості від 12.07.2018 року в кримінальному провадженні № 42018110340000058, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.07.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, - відмовити.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Порт Наркорт Федеративної Республіки Нігерія, по обвинуваченню у скоєнні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, - повернути до військової прокуратури Дарницького гарнізону для продовження досудового слідства.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді застави в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35240 грн. 00 коп. з визначенням відповідних обов'язків, згідно ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.07.2018 року, - залишити без зміни, та продовжити дію відповідних обов'язків до 24.00 год. 23.09.2018 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 7 діб з моменту оголошення ухвали суду.
Повний текст ухвали суду оголошено 26.07.2018 року.
Суддя ОСОБА_11