14 липня 2016 р. Справа № 804/3129/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді при секретарі ОСОБА_1 ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофлекс» про стягнення заборгованості, -
Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофлекс» про стягнення заборгованості у розмірі 318925,04 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в порушення вимог Податкового кодексу України відповідач має податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 318925,04 грн., а саме: з податку на додану вартість в сумі 226300, 90 грн., з податку на прибуток в сумі 92624,14 грн., який у добровільному порядку не сплачує.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання явку свого представника не забезпечив.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання явку свого представника не забезпечив. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило.
Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрофлекс» знаходиться на обліку у Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції з 17.11.2000р.
Судом встановлено, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість та з податку на прибуток в загальному розмірі 318925,04 грн.
Податковий борг з податку на прибуток в сумі 92624,14 грн. складається із:
- заборгованості по основному платежу в сумі 46713,00 грн., яка виникла у відповідача з 07.04.2016р, у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до наданої податкової декларації № НОМЕР_1 від 07.04.2016р.;
- заборгованості в сумі 45911,14 грн. з 03.07.2015р., у зв'язку із несплатою нарахованої пені відповідно до п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.
Податковий борг на додану вартість в сумі 226300,90 грн. складається із:
- заборгованості по основному платежу в сумі 162069,00 грн., яка виникла у відповідача з 11.09.2015р., у звязку із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до наданих податкових декларацій;
- заборгованості по основному платежу в сумі 58802,35 грн., яка виникла у підприємства з 18.в10.2015р. внаслідок несплати нарахованих штрафних санкцій за результатами камеральної перевірки відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України;
- заборгованості в сумі 5429,55 грн., яка виникла у підприємства з 23.09.2015р., у зв'язку із несплатою нарахованої пені відповідно до п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.
Суд зазначає, що податковий борг відповідача виник у 2009 році в період дії норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та не переривався.
Так, керуючись п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом 26.11.2009р. було сформовано та направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу №1/973 на суму 1415,56 грн., яка була повернута відділенням поштового зв'язку по причині неможливості вручення та 11.02.2011р. другу податкову вимогу №2/107 на суму 2798,65 грн., яку відповідач отримав 27.02.2010р.
Матеріали справи не містять доказів оскарження вимог ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Направлення податкових вимог на новостворений податковий борг чинним законодавством не передбачено.
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податку, якому надіслано (вручено) податкову вимогу сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Таким чином, на час розгляду справи судом заборгованість відповідача складає 318925,04 грн., що підтверджується довідкою про час виникнення заборгованості.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п.95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства України доведений.
Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням відсутності заперечень та доказів сплати, з огляду на наявність податкового боргу, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофлекс» про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофлекс» (код ЄДРПОУ 31197751) в обслуговуючих банках кошти в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 318925,04 грн. (триста вісімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять гривень чотири копійки), а саме: з податку на додану вартість в сумі 226300,90 грн. (код платежу 14010100, одержувач: відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31110029700013); з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 92624,14 грн. (код платежу 11021000, одержувач: відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 33119318700013).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1