Справа № 357/1899/18
2/357/1452/18
Категорія 38
(ЗАОЧНЕ)
17 липня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Л. М. ,
при секретарі - Антко О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з цивільним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, мотивуючи тим, що 15 березня 2015 року помер її батько ОСОБА_4 після якого залишилось спадкове майно у виді 1/4 частини кв.№44 в буд.№3 по вул. Лінника академіка в м.Біла Церква Київської області. Крім позивачки спадкоємцями першої черги є відповідачі по справі, ОСОБА_2 - дружина спадкодавця та ОСОБА_3 - його донька. Позивачка прийняла спадщину після батька, подавши у встановлений законом шестимісячний термін заяву про прийняття спадщини. Однак, нотаріус відмовила позивачі у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що остання не надала правовстановлюючий документ на спадкове майно. Оскільки правовстановлюючі документи на квартиру знаходяться у відповідачів і вони відмовляються їх надати, позивачка не має можливості реалізувати свої спадкові права через органи нотаріату, тому просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/12 частину трьох кімнатної квартири АДРЕСА_1.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 про місце час, та дату розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується зворотними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Причини неявки суду не повідомили, ставлення до позову не висловили.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі.
Дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 15 березня 2015 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом серії І-ОК №342116.
Позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-БК №446430 та свідоцтвом про встановлення батьківства І-БК №250797.
ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить 1/4 частина кв.№44 в буд.№3 по вул. Лінника академіка, м.Біла Церква, Київська область на підставі дублікату свідоцтва про право власності, виданого 13 лютого 2001 року, серія та номер:31752, виданого 29.07.2013, видавник: Комунальне підприємство білоцерківської міської ради Служба приватизації державного житлового фонду, що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 відкрито спадкову справу №7/2015 щодо майна ОСОБА_4, який помер 15.03.2015 року. Заяви про прийняття спадщини подали ОСОБА_1, ОСОБА_4. ОСОБА_3 відмовилась від своєї частки у спадковому майні на користь ОСОБА_2
Постановою від 10 квітня 2017 року №96/02-31 нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4, оскільки остання не надала правовстановлюючі документи на спадкове майно.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Загальні положення про спадкування визначені у Главі 84 Книги шостої ЦК України.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як було встановлено судом, ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить 1/4 частина кв.№44 в буд.№3 по вул. Лінника академіка, м.Біла Церква, Київська область.
Відповідно до ч.1 ст.1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).
З врахуванням наведеного, позивачка та відповідачі відносяться до спадкоємців першої черги.
Оскільки спадкодавцю належала 1/4 частина кв.№44 в буд.№3 по вул. Лінника академіка, м.Біла Церква, Київська область, кожен із спадкоємців, в тому числі ОСОБА_1, має право на спадщину у виді 1/12 частини вказаної квартири.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, право власності на спадкове майно визнається в судовому порядку.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків ( спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Враховуючи п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2010 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, право власності на спадкове майно визнається в судовому порядку.
Оскільки позивачка ОСОБА_1 надала нотаріусу всі наявні в неї документи для реалізації спадкових прав щодо майна померлого батька, суд вважає, що не надання відповідачами нотаріусу потрібних документів для видачі позивачці свідоцтва про права на спадщину не має бути перешкодою у реалізації спадкових прав останньої, тому права ОСОБА_1 підлягають судовому захисту.
Оскільки позовні вимоги знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст.12, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280 - 283 ЦПК України,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1 право власності на 1/12 частину трьох кімнатної квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 15.03.2015 року.
Рішення може бути оскаржено позивачем.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подянная заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повне рішення складено 17.07.2018 року.
СуддяОСОБА_6