17 липня 2018 року Справа № 804/1867/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.
при секретарі судового засідання - Музиці Я.І.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпроолія” (49044, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд.6, поверх 2, офіс 2) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
14.03.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпроолія” звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0019101306, №0019111306, №0019121306.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає податкові повідомлення - рішення від 29.11.2017 року №0019101306, №0019111306, №0019121306 такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті на підставі висновків акту перевірки від 10.11.2017 року №21862/04-36-14-02/36726560, які позивач вважає безпідставними.
Ухвалою суду від 16.03.2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні а правилами загального позовного провадження.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.
Представник відповідача проти позову заперечував, до суду надав письмовий відзив, в якому свою позицію обґрунтовував тим, що перевірка проведена правомірно, виявлені перевіркою порушення податкового законодавства встановлені вірно, з урахуванням усіх обставин. Представник відповідача вважає, що податкові повідомлення-рішення від 29.11.2017 року №0019101306, №0019111306, №0019121306 прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дніпроолія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.00.2015 по 31.12.2016, за висновками якої складений акт перевірки від 10.11.2017 року №21862/04-36-14-02/36726560.
Перевіркою встановлено, що згідно наданих первинних документів, а саме: актів виконаних робіт (наданих послуг) та первинних банківських документів було встановлено надання додаткового блага фізичним особам, які не є працівниками ТОВ «Дніпроолія» у вигляді перерахування коштів за мешкання у готелях за період січень-грудень 2015 року, та січень-червень, серпень-грудень 2016 року у загальній сумі 254124,46 грн.
В акті перевірки зазначено, що податок на доходи фізичних осіб підприємством не утримувався та до бюджету не перераховувався, чим було порушено п.163.1 ст.163, пп.«г» пп.164.2.17 п. 164.2 ст.164, пп.«а» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, внаслідок чого донарахований податок на доходи фізичних осіб у сумі - 50007,27 грн.
Крім того, ТОВ «Дніпроолія», порушено вимоги пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині не нарахування, не утримання та не сплати військового збору на загальну суму 3812,02 грн.
Також ТОВ «Дніпроолія», на порушення вимог пункту п.п. «б», «ґ» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України та п.3.1, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п3.5 ст.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, не дотримано встановлений порядок заповнення податкового розрахунку за формою №1ДФ, а саме, до податкового органу подано податкові розрахунки за І-ІV квартал 2015 року, та за І-IV квартал 2016 року із недостовірними відомостями, а саме без відображення нарахованого та виплаченого додаткового блага фізичним особам які не є працівниками ТОВ «Дніпроолія» та нарахованого і перерахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору.
29.11.2017 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки № 21862/04-36-14-02/36726560 від 10.11.2017 року були винесені податкові повідомлення рішення №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить із такого.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України.
Пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування платника податку (як резидента так і нерезидента) є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Приписом пункту 164.1. статті 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах (пункт 164.3 статті 164 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту «е» 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 статті 164 Кодексу (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу).
Пунктом 164.5 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій не грошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К - 100:(100-Сп).
Відповідно до пункту 171.2 статті 171 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.
Пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних сил України, встановлюється військовий збір.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України (підпункт 1.2 пункту 16 - 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України).
Для резидента - це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (підпункти 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою (1,5 відсотків), визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 Податкового кодексу України (підпункт 1.5 пункту 16 - 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України).
Платники збору зобов'язані забезпечити виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Податкового кодексу України (підпункт 1.6 пункту 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України).
Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Згідно з пунктом 110.1 статті 110 Податкового кодексу України, платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи сукупність встановлених судом обставин суд дійшов висновку, що висновки зазначені Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області в акті перевірки від № 21862/04-36-14-02/36726560 від 10.11.2017 є правомірними.
Таким чином, суд вважає, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.11.2017 року №0019101306, №0019111306, №0019121306.
З огляду на викладене, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпроолія” (49044, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд.6, поверх 2, офіс 2) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 26 липня 2018 року.
Суддя ОСОБА_3