ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.07.2018Справа № 910/2649/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Сіті»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна»
2. Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
3. ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
2. ОСОБА_2
про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту
суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Кимлик Ю.В.
Представники сторін:
від позивача Мельник О.П., довіреність № б/н від 04.06.2018
від відповідача не з'явився
від третьої особи-1 не з'явився
від третьої особи-2 не з'явився
від третьої особи-3 ОСОБА_4, довіреність № 364 від 13.04.2018
06.03.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Сіті» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» про визнання права власності на майно (транспортні засоби):
1) ЗАЗ SENS, кузов № НОМЕР_1, об'єм двигуна 1299 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_2;
2) RAVON R2, кузов № НОМЕР_3, об'єм двигуна 1249 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_4;
3) GREAT WALL HAVALH3, кузов № НОМЕР_5, об'єм двигуна 1998 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_6;
4) ЗАЗ SENS, кузов № НОМЕР_7, об'єм двигуна 1299 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_8;
5) CITROEN C-ELYSEE, кузов № НОМЕР_9, об'єм двигуна 1560 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_10;
6) RENAULT LODGY, кузов № НОМЕР_11, об'єм двигуна 1461 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_12;
7) LADA LARGUS, кузов № НОМЕР_13, об'єм двигуна 1598 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_14;
8) NISSAN JUKE, кузов № НОМЕР_15, об'єм двигуна 1598 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_16;
9) LADA 212140, кузов № НОМЕР_17, об'єм двигуна 1690 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_18;
10) RAVON R2, кузов № НОМЕР_19, об'єм двигуна 1249 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_20;
та зняти арешт із зазначених транспортних засобів.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.06.2017 між сторонами укладено договір купівлі-продажу предмету лізингу та майнових прав (відступлення права вимоги), за умовами якого позивач набуває права власності на транспортні засоби відповідно до додатку № 1 до договору, що є предметом договорів лізингу, укладеними між відповідачем (лізингодавцем) та третіми особами (лізингоодержувачами). Загальна вартість транспортних засобів становить 1.450.000,00 грн. (п. 2.1 договору). Позивач сплатив відповідачу кошти в сумі 1.450.000,00 грн. тим самим виконавши свої зобов'язання за договором. 16.11.2017 сторонами підписано акт приймання-передачі лізингових справ у кількості 10 шт. Позивач звернувся до Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві із заявою про зняття з обліку та оформлення права власності на спірні транспортні засоби та отримав відмову, оскільки ТОВ «Єврокар Україна» знаходиться в Єдиному реєстрі боржників та на його майно накладено арешт. Дані обставини роблять неможливим реалізацію позивачем свого законного права володіння майном, що спричинило звернення до суду з позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2018 відкрито провадження у справі № 910/2649/18 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 05.04.2018; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Київ.
26.03.2018 від Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ надійшли заперечення проти позову, в яких просить в позові щодо визнання права власності на транспортні засоби відмовити повністю та зазначає, що 04.12.2017 в рамках зведеного виконавчого провадження АСВП № 55307413 винесено постанову про арешт на майно боржника. 15.12 2017 надійшло повідомлення Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві про виконання постанови про арешт згідно якої за боржником зареєстровано 17 транспортних засобів. 16.01.2018 винесено постанову про розшук майна боржника, а саме транспортні засоби та 24.01.2018 надійшло повідомлення від Управління НПУ ГУ НПН у м. Києві про виконання постанови про розшук майна. Вважає, що договори фінансового лізингу нотаріально посвідчені не були, а тому у відповідності до ст.ст. 220, 236 Цивільного кодексу України є нікчемними з моменту їх вчинення та які в свою чергу згідно зі ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків. Крім того, зазначає, що ТОВ «Єврокар Україна» та ТОВ «ЛК «Авто Сіті» ліцензій на провадження господарської діяльності з фінансових послуг не отримували, а тому не мали права здійснювати фінансові послуги щодо залучення фінансових активів.
ОСОБА_2 02.04.2018 до відділу діловодства суду подано клопотання про залучення його до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
ОСОБА_2 02.04.2018 до відділу діловодства суду подано клопотання про закриття провадження у справі в частині транспортного засобу CITROEN C-ELYSEE, кузов № НОМЕР_9, об'єм двигуна 1560 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_10. Клопотання мотивовано тим, що заявник як лізингоодержувач за договором фінансового лізингу № 421 укладеного з ТОВ «Лізингова компанія «Єврокар Україна» повністю сплатив вартість предмету лізингу, яким є вказаний транспортний засіб, а отже набув у власність. З вини ТОВ «Лізингова компанія «Єврокар Україна» станом на 30.01.2018 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на лізингоодержувача не було переоформлено. В цей же час 30.01.2018 Дарницьким районним відділом державної виконавчої служби м. Київ накладено арешт на даний автомобіль та поліцією вилучено його та поміщено на штраф майданчик. У зв'язку з наявним спором про право на автомобіль ОСОБА_2 подано позов до Дарницького районного суду м. Києва за яким розглядається справа з № 753/2639/18. Зазначає, що заявлені вимоги у справі № 910/2649/18 є предметом самостійного спору у справі № 753/2639/18, а тому у відповідності до ст.ст. 175, 231 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі частково підлягає закриттю.
Позивачем 03.04.2018 до відділу діловодства суду подано пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2649/18 від 05.04.2018 відкладено підготовче засідання на 24.04.2018; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2.
19.04.2018 до відділу діловодства суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залучення останнього до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2649/18 від 24.04.2018 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1.
В підготовчому засіданні 24.04.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 26.04.2018.
ОСОБА_1 25.04.2018 до відділу діловодства суду подано клопотання про надання матеріалів справи № 910/2649/18 для ознайомлення. Представник 25.04.2018 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою останнього.
ОСОБА_1 у поданих 25.04.2018 до відділу діловодства суду поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що на примусовому виконання у Дарницькому РВ ДВС м. Київ перебуває зведене виконавче провадження № 55307413, яке включає в себе 184 виконавчих проваджень щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Єврокар Україна». З позовної заяви вбачається, що транспортні засоби не зареєстровані за позивачем, а тому не можуть належати йому на праві приватної власності. Крім того, оскільки ТОВ «Єврокар Україна» є боржником за зведеному виконавчому провадженні, а тому визнання за позивачем права власності на спірне майно перешкодить виконанню рішень щодо стягнення боргу на користь інших осіб. Також вважає, що договори фінансового лізингу не відповідають чинному законодавству України та є нікчемними з моменту вчинення, оскільки не посвідчені нотаріально, а тому й договір купівлі-продажу предмету лізингу та майнових прав від 01.07.2017 є таким, що суперечить нормам законодавства. Вважає, що дії державного виконавця щодо накладення арешту є правомірними.
В підготовчому засіданні 26.04.2018 суд розглянувши клопотання ОСОБА_5 постановив ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, про відмову в його задоволенні, з огляду на те, що наведені заявником обставини не є підставою для часткового закриття провадження у даній справі в розумінні ст.ст. 175, 231 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у відповідності до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/2649/18 на 30 (тридцять) днів.
В підготовчому засіданні 26.04.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України про оголошення перерви до 22.05.2018.
Позивачем 02.05.2018 до відділу діловодства суду подано клопотання про надання матеріалів справи № 910/2649/18 для ознайомлення. Представник позивача 02.05.2018 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою останнього.
Третьою особою-2 08.05.2018 до відділу діловодства суду подано клопотання про надання матеріалів справи № 910/2649/18 для ознайомлення.
Від позивача 10.05.2018 до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Київ. Клопотання мотивоване тим, що оскільки на майно, яке є предметом позову, Дарницьким районним відділом державної виконавчої служби міста Київ накладено арешт, позивач має право пред'являти до останнього позовні вимоги в частині зняття арешту з майна.
Від позивача 10.05.2018 до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення продажу майна (транспортних засобів), які є предметом спору у справі № 910/2649/18 та шляхом зобов'язання Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві винести постанову про припинення розшуку майна боржника, а саме транспортних засобів, що є предметом спору у справі № 910/2649/18.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2649/18 від 11.05.2018 в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено повністю.
Від позивача 14.05.2018 до суду надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи докази надіслання третій особі-2 та третій особі-3 копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Від позивача 14.05.2018 до суду надійшла відповідь на пояснення третьої особи-3, в якій зазначає що ТОВ «Єврокар Україна» та ТОВ «Лізингова компанія «Авто Сіті» мають ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) інформація про які міститься на офіційному сайті Нацкомфінпослуг. Позивач повністю виконав свої зобов'язання за укладеним з ТОВ «Єврокар Україна» договором купівлі-продажу предмету лізингу та майнових прав від 01.06.2017 та сплатив 1.405.000,00 грн., атому фактично спірне майно (транспортні засоби) належить позивачу, а не боржнику - ТОВ «Єврокар Україна». Норми Закону України «Про фінансовий лізинг» та відповідні положення Цивільного кодексу України не передбачають нотаріального посвідчення договорів фінансового лізингу, а передбачено лише письмову форму договору. Заперечення третьої особи не стосуються предмету спору у даній справі, адже предметом розгляду є визнання права власності на майно та зняття з нього арешту, а не визнання договорів фінансового лізингу недійсними.
Третьою особою-2 в підготовчому засіданні 22.05.2018 подано клопотання про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які є лізингоодержувачами за договорами фінансового лізингу, предметами лізингу яких є спірні транспортні засоби.
В підготовчому засіданні 22.05.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України про відмову в задоволенні клопотання третьої особи-3 про залучення третіх осіб, з огляду на те, що прийняття рішення з даного господарського спору не може вплинути на права або обов'язки зазначених осіб.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2649/18 від 22.05.2018 залучено до участі у справі співвідповідачем Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Київ.
В підготовчому засіданні 22.05.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 24.05.2018.
Позивачем 23.05.2018 до відділу діловодства суду подано клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.
Позивачем 23.05.2018 до відділу діловодства суду подано клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якої змінено предмет позовної вимоги в частині зняття арешту із зазначених вище транспортних засобів та просить припинити дію заборони відчуження майна, шляхом зняття заборони на відчуження транспортних засобів:
1) ЗАЗ SENS, кузов № НОМЕР_1, об'єм двигуна 1299 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_2;
2) RAVON R2, кузов № НОМЕР_3, об'єм двигуна 1249 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_4;
3) GREAT WALL HAVALH3, кузов № НОМЕР_5, об'єм двигуна 1998 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_6;
4) ЗАЗ SENS, кузов № НОМЕР_7, об'єм двигуна 1299 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_8;
5) CITROEN C-ELYSEE, кузов № НОМЕР_9, об'єм двигуна 1560 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_10;
6) RENAULT LODGY, кузов № НОМЕР_11, об'єм двигуна 1461 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_12;
7) LADA LARGUS, кузов № НОМЕР_13, об'єм двигуна 1598 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_14;
8) NISSAN JUKE, кузов № НОМЕР_15, об'єм двигуна 1598 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_16;
9) LADA 212140, кузов № НОМЕР_17, об'єм двигуна 1690 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_18;
10) RAVON R2, кузов № НОМЕР_19, об'єм двигуна 1249 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_20,
яка накладена в рамках зведеного виконавчого провадження АСВП № 55307413 Дарницьким районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
24.05.2018 до відділу діловодства суду представником ОСОБА_2 подано заяву про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/2649/18.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 зупинено провадження у справі № 910/2649/18 до вирішення питання про відвід судді Сівакової В.В.; заяву представника ОСОБА_2 про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/2649/18 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2018 для розгляду заяви про відвід визначено суддю Удалову О.Г.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/2649/18.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 поновлено провадження у справі № 910/2649/18 та призначено підготовче засідання на 14.06.2018.
В підготовчому засіданні 14.06.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.06.2018.
Позивач в судовому засіданні 26.06.2018 позовні вимоги підтримав повністю.
Третя особа-1 проти задоволення позовних вимог заперечувала повністю.
Третя особа-2 в судовому засіданні 26.06.2018 заперечень або пояснень з приводу заявлених позовних вимог не навела.
В судовому засіданні 26.06.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України про оголошення перерви в судовому засіданні до 10.07.2018.
В судовому засіданні 10.07.2018, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
01.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» (первісний кредитор, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Сіті» (новий кредитор, позивач) укладено договір купівлі-продажу предмету лізингу та майнових прав (відступлення права вимоги).
Відповідно до п. 1.1 договору первісний кредитор передає, а новий кредитор набуває право власності на транспортні засоби відповідно до додатку № 1 до цього договору, що є предметом договорів лізингу, укладеними між первісним кредитором (лізингодавцем) та третіми особами (лізингоодержувачами).
Пунктом 1 додатку № 1 до договору встановлено перелік наступних транспортних засобів, що передаються відповідачем-1 у власність позивача:
1) ЗАЗ SENS, кузов № НОМЕР_1, об'єм двигуна 1299 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_2;
2) RAVON R2, кузов № НОМЕР_3, об'єм двигуна 1249 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_4;
3) GREAT WALL HAVALH3, кузов № НОМЕР_5, об'єм двигуна 1998 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_6;
4) ЗАЗ SENS, кузов № НОМЕР_7, об'єм двигуна 1299 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_8;
5) CITROEN C-ELYSEE, кузов № НОМЕР_9, об'єм двигуна 1560 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_10;
6) RENAULT LODGY, кузов № НОМЕР_11, об'єм двигуна 1461 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_12.
Додатковою угодою № 1 від 30.06.2017 в таблицю додатку № 1 до договору додано ще один транспортний засіб, а саме
7) LADA LARGUS, кузов № НОМЕР_13, об'єм двигуна 1598 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_14.;
Додатковою угодою № 2 від 22.09.2017 в таблицю додатку № 1 до договору додано ще два транспортні засоби, а саме
8) NISSAN JUKE, кузов № НОМЕР_15, об'єм двигуна 1598 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_16;
9) LADA 212140, кузов № НОМЕР_17, об'єм двигуна 1690 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_18;
Додатковою угодою № 3 від 27.10.2017 в таблицю додатку № 1 до договору додано ще один транспортний засіб, а саме
10) RAVON R2, кузов № НОМЕР_19, об'єм двигуна 1249 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_20.
Відповідно до п. 2 додатку № 1 в редакції додаткової угоди № 3 від 27.10.2017 загальна вартість транспортних засобів, перелік яких наведений в п. 1 додатку № 1 становить 1.405.000,00 грн.
Як свідчать матеріали справи позивачем сплачено відповідачу-1 кошти в загальному розмірі 1.405.000,00 грн., а саме згідно платіжного доручення № 116 від 21.06.2017 на суму 145.000,00 грн., згідно платіжного доручення № 117 від 22.06.2017 на суму 145.000,00 грн., згідно платіжного доручення № 118 від 22.06.2017 на суму 145.000,00 грн., згідно платіжного доручення № 119 від 22.06.2017 на суму 100.000,00 грн., згідно платіжного доручення №160 від 20.07.2017 на суму 145.000,00 грн., згідно платіжного доручення № 163 від 25.07.2017 на суму 145.000,00 грн., згідно платіжного доручення № 185 від 09.08.2017 на суму 145.000,00 грн., згідно платіжного доручення № 198 від 11.08.2017 на суму 145.000,00 грн., згідно платіжного доручення № 204 від 16.08.2017 на суму 145.000,00 грн., згідно платіжного доручення № 398 від 14.11.2017 на суму 145.000,00 грн.
Відповідно до п. 4.2 договору первісний кредитор зобов'язаний передати лізингові справи (договори фінансового лізингу з додатками, акти приймання-передачі техніки та інші документи, що пов'язані з виконанням договорів фінансового лізингу) протягом трьох днів з моменту сплати загальної вартості транспортних засобів, що зазначена у додатку № 1.
16.11.2017 між відповідачем-1 та позивачем складено акт приймання-передачі лізингових справ, відповідно до якого згідно договору купівлі-продажу предмету лізингу та майнових прав (відступлення права вимоги) від 01.06.2017 позивачу передано 10 лізингових справ.
Позивач звернувся до відповідача-1 з листом № 235 від 14.12.2017 в якому зазначив, що отримавши весь пакет документів для переоформлення транспортних засобів позивач звернувся до регіонального сервісного центру МВС в м. Києві із заявою про оформлення права власності проте позивачу відмовлено на підставі того, що ТОВ «Єврокар Україна» знаходиться в Єдиному реєстрі боржників та на його майно накладено арешт. Позивач просив повідомити причину неможливості оформлення права власності на передбачені договором транспортні засоби та вжити заходів для зняття арешту.
Відповідач-1 листом № 21 від 10.01.2018 повідомив про неможливість зняти з обліку транспортні засоби, оскільки ТОВ «Єврокар Україна» перебуває в Єдиному реєстрі боржників та на майно накладено арешт постановами Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ та порадив звернутись з позовом до суду про визнання права власності на автомобілі.
Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що дії щодо накладення арешту на транспортні засоби порушує його законні права, оскільки транспортні засоби належить позивачу на праві власності.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Проте, юридично забезпечена можливість здійснювати правомочності щодо володіння, користування і розпорядження власника належним йому майном не може виходити за рамки, встановлені правовими нормами, що регулюють відносини у сфері власності (абз. 2 п.п. 4.2 п. 4 мотивувальної частини рішення Коснтитуційного Суду України від 11.05.2005 № 4-рп/2005).
Так, відповідно до 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Виходячи зі змісту даної правової норми право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно встановлюється за позивачем, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно. Тобто, у позивача є право власності на певне майно і має місце факт оспорювання належного позивачу права.
Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права, на захист якого подано позов, останній повинен надати суду відповідні докази, що підтверджують його право на вказане майно. Отже, умовами задоволення розглядуваного позову, перш за все, є надання позивачем належних доказів на підтвердження факту приналежності йому спірного майна на праві власності.
Так, Закон України «Про дорожній рух» визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.
Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов'язок щодо їх реєстрації.
Так, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення державної реєстрації спірних транспортних засобів за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Сіті» відповідно до вимог чинного законодавства України.
Поряд з цим, відповідачами не заперечується право власності позивача на транспортні засоби, а відтак між сторонами відсутній спір щодо права власності на зазначені вище транспортні засоби.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.
У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника якщо опису підлягає транспортний засіб обов'язково зазначаються марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріали справи не містять постанов Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ про арешт або про опис та арешт майна боржника, в переліку яких би значились вказані позивачем транспортні засоби.
Відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Позивач з клопотанням про витребування доказів в підтвердження його вимог щодо наявності накладеного арешту на спірне майно в порядку передбаченому ст. 81 Господарського процесуального кодексу України не звертався.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до п. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Проте, позивачем не подано жодного належного або допустимого доказу в підтвердження того, що на спірні транспортні засоби накладений арешт та відповідно не доведено порушення його прав або інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
Таким чином, позовні вимоги позивача необґрунтовані, документально не підтвердженні, а отже задоволенню не підлягають повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
В позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 24.07.2018.
СуддяВ.В. Сівакова