Постанова
Іменем України
23 липня 2018 року
м. Київ
справа № 760/6097/14-ц
провадження № 61-7858св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Біотестлаб»,
відповідачі: Держава служба інтелектуальної власності України, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю НВП «Біо-Тест-Лабораторія»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 квітня 2017 року у складі судді Букіної О. М. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Саліхова В. В., Левенця Б. Б.,
У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Біотестлаб» (далі - ТОВ «Біотестлаб») звернулося до суду із позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю НВП «Біо-Тест-Лабораторія» (далі - ТОВ НВП «Біо-Тест-Лабораторія», про визнання патентів недійсними.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувало тим, що корисна модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка захищена патентом України № НОМЕР_2 та винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка захищена патентом України № НОМЕР_1, не відповідають умовам патентоспроможності, оскільки відсутня новизна (пункт а) частина перша статті 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»). Деклараційний патент України № НОМЕР_2 на корисну модель та патент України № НОМЕР_1 на винахід не відповідають умовам патентоздатності у розумінні статті 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», а саме, не відповідають умові патентоздатності «новизна», оскільки корисна модель та винахід за цими патентами є частиною рівня техніки, який включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи. Вся сукупність суттєвих ознак, наведених у формулі корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України від 10 грудня 2009 року № НОМЕР_2 та у формулі патенту «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України від 25 жовтня 2010 року № НОМЕР_1, що належать ОСОБА_4 та ОСОБА_5, співпадають із ознаками, які містяться у літературних та патентно-інформаційних джерелах, а також добре відома на ринку оральних ветеринарних композицій для лікування інфекцій у тварин, викликаних грампозитивною та грамнегативною бактеріальною флорою.
Посилаючись на викладене, позивач просив визнати недійсними патент України № НОМЕР_2 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» та патент України № НОМЕР_1 на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1», що зареєстровані на ім'яОСОБА_4 та ОСОБА_5, та зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру патентів України на винаходи та корисні моделі щодо визнання недійсними вказаних патентів, а також здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21 квітня 2017 року позов ТОВ «Біотестлаб»задоволено. Визнано недійсними деклараційний патент України № НОМЕР_2 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» та патент України № НОМЕР_1 на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1». Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України внести відомості до Державного реєстру патентів України та деклараційних патентів щодо визнання недійсним патенту України № НОМЕР_2 та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність». Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України внести відомості до Державного реєстру патентів та деклараційних патентів України щодо визнання недійсним патенту України № НОМЕР_1 та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність». Вирішено питання судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що корисна модель за деклараційний патентом України № НОМЕР_2 та винахід за патентом України № НОМЕР_1 не відповідають умовам надання правової охорони, оскільки не є новими.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
У січні 2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року, в якій просять скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказують на те, що суди проігнорували висновок експерта від 15 червня 2015 року № 974, надавши перевагу висновку додаткової експертизи від 09 вересня 2016 року № 1053. Суд першої інстанції встановив обставини яких не існувало, зокрема, вказав на те, що експерта ОСОБА_6. допитано у судовому засіданні. Крім того, до участі у проведенні додаткової експертизи не залучався фахівець із ветеринарної медицини.
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2018 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі та надано строк для подання відзиву.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом установлено, що на підставі заявки від 21 жовтня 2009 року № u200910625 Державна служба інтелектуальної власності України зареєструвала та видала на ім'я відповідачів деклараційний патент України від 10 грудня 2009 року № НОМЕР_2 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1».
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі заявки від 24 липня 2009 року № a200907781 отримали патент України від 25 жовтня 2010 року № НОМЕР_1 на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва 27 травня 2014 року призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності за результатами якої судовим експертом Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАН України складений висновок від 15 червня 2015 року за № 974.
Після допиту в судовому засіданні експерта, який склав вказаний висновок, у справі призначена додаткова експертиза, оскільки цей висновок спростований особисто експертом у судового засідання під час надання пояснень.
За результатами додаткової судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, оформленої висновком експерта від 09 вересня 2016 року № 1053, встановлено, що у матеріалах справи містяться відомості, які свідчать про те, що сукупність суттєвих ознак антибактеріальної композиції, захищеної деклараційним патентом на корисну модель № НОМЕР_2 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до установи; в матеріалах справи містяться відомості, які свідчать про те, що сукупність суттєвих ознак антибактеріальної композиції, патентом на винахід № НОМЕР_1, стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до установи; кількісний вміст органічної кислоти не є суттєвою ознакою за патентом України № НОМЕР_1 та патентом України на корисну модель № НОМЕР_2; ІНФОРМАЦІЯ_1 за патентом України № НОМЕР_1 та патентом України на корисну модель № НОМЕР_2 і публікації НОМЕР_3 за кількісним вмістом органічної кислоти є еквівалентними.
Згідно зі статтею 460 ЦК Україникорисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання. Об'єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.
Положеннями статті 462 ЦК Українивизначено, що набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка. Умови та порядок видачі патенту встановлюються законом.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про охорону прав на винахід і корисну модель»корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і є промислово придатною.
Згідно зі статтею 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону; б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці; в) порушення вимог частини другої статті 37 цього Закону; г) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
З метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка особа може подати до установи клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу (корисної моделі) на відповідність умовам патентоздатності. За подання клопотання сплачується збір. При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із висновку експерта від 09 вересня 2016 року № 1053 за результатами проведеної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, яким встановлено, що сукупність ознак корисної моделі антибактеріальної композиції за патентом стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки відповідачами. Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (власники патенту № НОМЕР_2 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» та на винахід № НОМЕР_1) отримали права на спірні патенти, що не є новими, оскільки ця продукція була відомою та використовувалась раніше.
Касаційна скарга не містить посилання на неправильність висновків експерта від 09 вересня 2016 року № 1053 та доказів на їх спростування.
Установивши, що корисна модель за деклараційний патентом України № НОМЕР_2 та винахід за патентом України № НОМЕР_1 не відповідають умовам патентоздатності винаходу (корисної моделі), визначеними для них частиною першою статті 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», суди прийшли до правильного висновку про задоволення вимог ТОВ «Біотестлаб».
Твердження заявників про те, що експерт ОСОБА_6 не допитувався у судовому засіданні, є безпідставними, та спростовуються матеріалами справи, зокрема, журналом судового засідання від 20 липня 2015 року. (т. 2 а. с. 127-зв)
Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Таким чином, суди першої й апеляційної інстанції, з дотриманням вимог ЦПК України, забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, прийняли рішення з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів судом касаційної інстанції, проте особами, що подала касаційну скаргу, не враховано положення частини першої статті 400 ЦПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
Керуючись статтями 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Ступак
С.О. Погрібний
Г. І.Усик