Постанова від 26.07.2018 по справі 635/1575/13-к

Постанова

26 липня 2018 року

м. Київ

справа № 635/1575/13-к

провадження № 51-6200 ск 17

Суддя Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 30 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 жовтня 2013 року щодо нього.

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перевірку зазначених судових рішень у касаційному порядку.

Засуджений ОСОБА_2 неодноразово звертався до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційними скаргами на судові рішення щодо нього. Суд касаційної інстанції своїми постановами від 06, 26 грудня 2013 року, 27 лютого, 26 червня 2014 року відмовляв засудженому та його захиснику у витребуванні кримінальної справи для її перевірки у касаційному порядку, оскільки зміст цих скарг не відповідав вимогам ст. 350 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК), а також у зв'язку з пропуском строку на касаційне оскарження.

Крім того ОСОБА_2 подавав клопотання до Харківського районного суду Харківської області щодо нього про поновлення строку на касаційне оскарження вироку та ухвали щодо нього.

Однак ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13 жовтня

2014 року у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено. Це рішення залишено без зміни ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2015 року.

До Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду знову надійшла касаційна скарга засудженого ОСОБА_2 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 30 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 жовтня 2013 року щодо нього, датована 18 липня 2018 року. Проте

ця скарга подана після значного спливу строку касаційного оскарження, який, відповідно до вимог ч. 2 ст. 386 КПК, складав три місяці з моменту набрання судовими рішеннями законної сили, а для засудженого, який тримається під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення, і закінчився

ще в 2014 році. Одночасно засуджений просив поновити строк касаційного оскарження цих рішень та вказав, що районним судом йому було відмовлено

у поновленні зазначеного строку.

При цьому поновлення строку не є компетенцією суду касаційної інстанції, вказаний строк може бути відновлений у випадках і порядку, передбачених ст. 353 КПК судом, який постановив вирок.

За таких обставин касаційна скарга засудженого ОСОБА_2 не може бути предметом касаційного розгляду.

Керуючись ст. 388 КПК 1960 року та пунктами11, 15 розділу ХІ Перехідних положень

до Кримінального процесуального кодексу України від 13квітня 2012 року, суддя

ухвалив:

Відмовити засудженому ОСОБА_2 у витребуванні кримінальної справи щодо нього для її перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1